Вирок від 23.04.2025 по справі 453/1120/24

ЄУНСС: 453/1120/24

НП: 1-кп/453/73/25

ВИРОК

іменем України

23 квітня 2025 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

найменування кримінального провадження:

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141300000125 від 01.05.2024 року;

відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи:

обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає фактично у АДРЕСА_2 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, на утриманні неповнолітніх та/чи непрацездатних осіб не має, депутатом та/чи адвокатом/нотаріусом не являється, не працює, встановленими законодавством України пільгами не користується, на диспансерних обліках у лікарів нарколога та психіатра КНП Болехівської міської ради «Болехівська центральна міська лікарня» не перебуває, військовозобов'язаний, раніше не судимий;

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні котрого обвинувачується особа: ст. 126-1 КК України;

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

з боку сторони обвинувачення - прокурорка Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 ; з боку сторони захисту - обвинувачений ОСОБА_3 та його захисниця - адвокатка ОСОБА_6 ;

розглянувши обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, за участі вищевказаних сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження (за винятком потерпілої ОСОБА_5 ), -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Обвинувачений ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з котрою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем спільного їх із дружиною ОСОБА_5 фактичного проживання, що по АДРЕСА_2 , систематично вчиняв відносно останньої психологічне насильство, котре виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою, приниженні, що призвело до психічних страждань останньої, а також погіршило якість її життя, зокрема спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання. Так, обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства у сім'ї, тобто вчиняв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за що постановами Сколівського районного суду Львівської області від 10.07.2023 року у справі за єдиним унікальним номером 453/637/23 та номером провадження 3/453/436/23, котра 21.07.2023 року набрала законної сили, та від 06.09.2023 року у справі за єдиним унікальним номером 453/980/23 та номером провадження 3/453/600/23, котра 19.09.2023 року набрала законної сили, щоразу був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафів. Незважаючи на такі заходи реагування, обвинувачений ОСОБА_3 правильних висновків для себе не зробив, а, продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, він 01.04.2024 року о 10:00 год., перебуваючи за місцем спільного їх із дружиною ОСОБА_5 фактичного проживання, що по АДРЕСА_2 , висловлювався щодо неї нецензурною лайкою, гучно кричав, погрожував їй фізичною розправою, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо неї, й це призвело до її психічних страждань. У результаті таких своїх умисних протиправних дій, котрі полягали у систематичному вчиненні психологічного насильства щодо своєї дружини ОСОБА_5 , в останньої погіршилася якість життя, було принижено її честь та гідність, це викликало в неї побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість та нездатність захистити себе, сформувало у неї розлад адаптації з переживанням розладу емоцій.

Позиції обвинуваченого та потерпілої щодо пред'явленого обвинувачення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення йому змісту ч. 3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності його позиції, вину визнав повністю та підтвердив наведені в обвинувальному акті обставини. Зокрема вказав, що дійсно у період з квітня 2023 року по квітень 2024 року перебуваючи за місцем спільного їх із дружиною ОСОБА_5 фактичного проживання, що по АДРЕСА_2 , систематично вчиняв щодо останньої дії психологічного характеру, а саме голосно кричав, погрожував їй фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою, тощо, так як не міг контролювати себе під час сварок з нею. Підтвердив, що його неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, однак він належного значення цьому спершу не надав. Проте, станом на сьогодні, він усвідомлює, що такі його дії є нічим іншим, як домашнім насильством щодо своєї дружини ОСОБА_5 , й це завдало останній шкоди її психологічному здоров'ю. Востаннє такі події мали місце 01.04.2024 року, вранці, у тому ж житлі, де він, не контролюючи себе, знову голосно кричав, погрожував дружині ОСОБА_5 фізичною розправою, висловлювався нецензурною лайкою. На даний час він розуміє значення своїх дій, обіцяє виправитись, а тому при обранні йому міри покарання покладається на думку суду, однак просить його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 у своїй заяві про здійснення цього судового провадження за її відсутності, що подана нею через канцелярію Сколівському районному суду Львівської області 13.08.2024 року та була зареєстрована в діловодстві за вх. № 5555, одночасно висловила позицію про те, що претензій майнового та/чи морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, а при призначенні йому міри покарання покладається на думку суду.

Визначений обсяг доказів, котрі підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження.

Після роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_3 суті обвинувачення, який винним себе у скоєнні пред'явленого йому обвинувачення за ст. 126-1 КК України визнав повністю, суд визначив обсяг доказів, котрі будуть досліджуватися, та встановив порядок їх обмеженого дослідження, визначений ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки присутні у залі судових засідань сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження проти цього не заперечували, а обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, ніким не оспорюються.

Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні котрого визнається обвинувачений.

Суд вважає, що у діях обвинуваченого ОСОБА_3 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і суд також вважає, що дії зазначеного обвинуваченого вірно кваліфіковані за вказаною статтею чинного на час його скоєння КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи, погіршення якості її життя.

Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою у ст. 66 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених у ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд не вбачає.

Мотиви призначення покарання.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та сукупність усіх обставин, що його характеризують, зокрема умисну форму вини та мотиви кримінального правопорушення, спосіб вчинення кримінального правопорушення, а також особу зазначеного обвинуваченого. Так, обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, покаявся у скоєному, він позитивно характеризується за зареєстрованим місцем проживання, не працює, на диспансерних обліках у лікарів нарколога та психіатра КНП Болехівської міської ради «Болехівська центральна міська лікарня» не перебуває, він раніше до кримінальної відповідальності не притягався та судимостей не має.

З урахуванням наведених обставин, суд, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , виходячи з положень ст. 65 КК України, вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ст. 126-1 КК України, - у вигляді громадських робіт на строк 200 годин, погодившись таким чином з позицією сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні у наведеній частині. Одночасно суд вважає за можливе та доцільне застосувати кілька обмежувальних заходів, відповідно до яких покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені у ст. 91-1 цього Кодексу, у вигляді заборони на строк два місяці перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_5 та заборони наближатися на відстань, меншу 300 м, до місця проживання потерпілої ОСОБА_5 та систематичного перебування її у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням, чи з інших причини. Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд не вбачає.

З огляду на вказане, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, сукупність встановлених даних про його особу, міру покарання у вигляді громадських робіт на ближче до максимально визначеного у санкції ст. 126-1 КК України строк - 200 годин, із покладенням на нього також перелічених вище обов'язків, передбачених у ст. 91-1 КК України, суд вважає такою, що відповідає призначеному покаранню, є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішення інших питань, необхідних при ухваленні вироку.

Питання доцільності застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурорки Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 , та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, котрі винесені на такий розгляд сторонами кримінального провадження.

Цивільний позов у даному судовому провадженні потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та/чи моральної шкоди, заподіяних внаслідок кримінального правопорушення, не пред'являвся.

Судові витрати на залучення експертів та інші витрати, у даному кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у даному кримінальному провадженні також відсутні.

Керуючись статтями 2, 7, 349, 351, 358, 368-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

На підставі пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілої ОСОБА_5 застосувати до засудженого за вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 декілька обмежувальних заходів, відповідно до яких покласти на засудженого ОСОБА_3 на строк 2 (два) місяці обов'язки у вигляді заборони перебувати з ОСОБА_5 як особою, яка постраждала від домашнього насильства , в місці їх спільного проживання, та заборони наближатися на відстань, меншу 300 м, до місця, де ОСОБА_5 як особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.

Рішення щодо запобіжного заходу.

Жоден із визначних чинним КПК України запобіжних заходів щодо засудженого ОСОБА_3 до дати набрання даним вироком суду законної сили не застосовувати.

Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області

Поряд з цим, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, котрі ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження котрих було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Порядок отримання копії вироку.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому ОСОБА_3 та прокурорці Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 , а потерпілій ОСОБА_5 , - на її відповідне прохання про це.

Вирок проголошено у повному обсязі прилюдно 23 квітня 2025 року, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

Суддя ОСОБА_7

Попередній документ
126795242
Наступний документ
126795244
Інформація про рішення:
№ рішення: 126795243
№ справи: 453/1120/24
Дата рішення: 23.04.2025
Дата публікації: 24.04.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Сколівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.05.2025)
Дата надходження: 05.07.2024
Розклад засідань:
13.08.2024 11:30 Сколівський районний суд Львівської області
03.10.2024 12:30 Сколівський районний суд Львівської області
12.11.2024 14:00 Сколівський районний суд Львівської області
10.12.2024 11:00 Сколівський районний суд Львівської області
14.01.2025 12:00 Сколівський районний суд Львівської області
10.02.2025 12:00 Сколівський районний суд Львівської області
10.03.2025 12:00 Сколівський районний суд Львівської області
23.04.2025 10:00 Сколівський районний суд Львівської області