Справа № 309/1385/25
Провадження № 3/309/463/25
21 квітня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол, про те, що 03.04.2025 близько 15:25 год прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах прикордонного району на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено та затримано гр. ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску, чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 ЗУ «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. При цьому з огляду на встановлений КУпАП строк розгляду даної справи протягом доби, та подання ним заяви про отримання електронних повісток на мобільний телефон, суд декілька разів намагався направити йому відповідну повістку за номером телефону, вказаному у заяві, що однак не виявилося можливим, у зв'язку з недоступністю абонента. Також у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про визнання ним своєї вини та розгляд справи у його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника, дійшов наступного висновку.
Диспозиція ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозиція статті має бланкетний характер, у зв'язку з чим встановлення складу адміністративного правопорушення регулюється спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».
Так, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Крім того, ч. 3 ст.9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна
Відповідно до ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Суд враховує, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан (воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень).
Суд також приймає до уваги, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №289111 від 03.04.2025 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить відмітку про отримання ОСОБА_1 протоколу;
- протоколом про адміністративне затримання від 03.04.2025, згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий о 15 год. 23 хв. 03.04.2025 року на строк до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення;
- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 03.04.2025, згідно якого під час огляду ОСОБА_1 речі та документи не вилучалися;
- а також довідкою за результатом затримання ОСОБА_1 .
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
Суд зазначає, що при дослідженні доказів по справі не встановлено, що ці докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Суд також бере до уваги те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні дані, які можуть свідчити про те, що дії уповноважених осіб прикордонної служби при затриманні ОСОБА_1 та при оформленні відносно нього матеріалів адміністративного правопорушення, були незаконними та протиправними. У матеріалах справи немає відомостей про те, що він звертався до правоохоронних органів з відповідними заявами про незаконність дій прикордонного наряду щодо нього або оскаржували такі дії у встановленому законом порядку, а тому суд вважає, що працівниками прикордонної служби не було допущено порушення його права на захист.
За таких обставин, дослідивши в повному обсязі докази, у їх сукупності, вважаю, що поза розумним сумнівом в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, яке виразилося у спробі перетині Державного кордону України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через Державний кордон України.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини ОСОБА_1 , з метою недопущення вчинення аналогічних правопорушень, вважаю, що порушнику необхідно обрати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.