СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1171/25
ун. № 759/7452/25
23 квітня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105080000032 від 10 січня 2025 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дерев'яна Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого на посаді фахівця ділянки завантаження в ТОВ «Нова пошта», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 ККУкраїни,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
встановив:
09.04.2025 із Святошинської окружної прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105080000032 від 10 січня 2025 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Ухвалою суду від 11.04.2025 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки він добровільно звернувся до лікувального закладу та розпочав курс лікування від наркоманії.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника, повідомив, що не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Прокурор не заперечувала проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, оскільки наявні законні підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 09.01.2025 приблизно о 13 годині 59 хвилин, знаходячись біля буд. №8 по вул. Рубежівській в м. Києві, незаконно зберігав при собі, без мети збуту, психотропну речовину - 4-ММС (4-метилметкатинон), масою 0,415 г.
Так, ОСОБА_3 у невстановлені дізнанням час, місці та спосіб, незаконно придбав поліетиленовий пакетик з пазовим замком з кристалічною речовиною білого кольору, схожою на психотропну речовину, який з метою подальшого особистого вживання сховав до правої кишені куртки, залишивши на зберігання при собі, без мети збуту.
Коли ОСОБА_3 09.01.2025, приблизно о 13 годині 59 хвилин, знаходився на ділянці місцевості, розташованій по вул. Рубежівській, 8 в м. Києві, він був викритий працівниками поліції, яким з правої кишені куртки добровільно видав для подальшого вилучення поліетиленовий пакетик з пазовим замком з кристалічною речовиною білого кольору, масою 0,68 г.
Згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/111-25/2205-НЗПРАП від 14.01.2025, надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- 4-ММС (4-метилметкатинон). Маса 4-ММС (4-метилметкатинон) в речовині становить 0,415 г.
4-ММС (4-метилметкатинон), згідно Списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджено Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 №770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу. Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 4 ст. 309 КК України передбачено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.
З роз'яснень, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» зі змінами, вбачається, що вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, суду необхідно з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Відповідно до положень Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», наркоманія представляє собою психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною, при цьому зловживання наркотичними засобами або психотропними речовинами є умисне систематичне незаконне вживання наркотичних засобів або психотропних речовин.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.11.2021р. у справі № 357/11205/19, підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії.
Добровільним в контексті ч. 4 ст. 309 КК слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою, або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.
Суду надано виписку із медичної карти стаціонарного хворого 589/591, згідно якої ОСОБА_3 з 23.01.2025 по 03.02.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в Київській міській наркологічній лікарні «Соціотерапія» з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання інших стимуляторів. Вживання зі шкідливими наслідками. По закінченню лікування, в задовільному стані, пацієнт виписаний з відділення.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 на час вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, хворів на наркоманію та потребував лікування від неї. На підтвердження добровільності звернення ОСОБА_3 до лікувального закладу вказує те, що таке рішення він прийняв самостійно, про що також заявив під час судового засідання.
Обвинувачений правильно розуміє і не оспорює формулювання обвинувачення, характер висунутого обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 309 КК України, у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, відсутні будь-які сумніви у добровільності такої позиції обвинуваченого.
Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ч. 4 ст. 309 КК України.
Враховуючи те, що визначені кримінальним законом умови, передбачені ч. 4 ст. 309 КК України виконано, їх правдивість не викликає сумнівів, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України є обов'язком, а не правом суду, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов лікування від наркоманії.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні слід покласти на обвинуваченого, з огляду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) про те, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Питання щодо долі речових доказів у провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
З огляду на викладене та керуючись частинами 1, 4 ст. 309 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286, п. 2 ч. 3 ст. 314, 369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105080000032 від 10 січня 2025 року стосовно ОСОБА_3 - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта (висновок №СЕ-19/111-25/2205-НЗПРАП від 14.01.2025) у розмірі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 70 коп.
Після набрання ухвалою законної сили речові докази, а саме: 4-ММС (4-метилметкатинон), масою 0,415 г, - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя : ОСОБА_1