СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/12158/24
пр. № 2/759/486/25
21 квітня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Романенко М.Е. який діє в інтересах ТОВ «Діджі Фінанс» 12.06.2024 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором № 1886547 від 17.02.2020 року у розмірі 26788,12 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позову, зазначив, що 17.02.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 1886547 згідно з умовами якого, відповідач отримала грошові кошти в сумі 14000,00 грн., строком на 15 днів до 03.03.2020 року, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, однак відповідач не виконав умов кредитного договору у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, що складається зі: заборгованості за відсотками - 13608,87 грн., заборгованості за комісію - 1176,00 грн.
Зазначив, що 09.10.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 03/10, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» їх прийняло та передало грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату на умовах, визначених цим Договором, в тому числі і за договором № 1886547 від 17.02.2020 року. У зв'язку з наведеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.01.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.
06.02.2025 року представником відповідача Калініним С.К. до суду було подано відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1886547.
Згідно умов п. 1.1 Кредитного договору, позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі та на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. - 1.4 Кредитного договору, сума кредиту становить 14000,00 грн. у валюті: українська гривня. Кредит надається строком на 15 днів. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 03.03.2020.
Згідно положень п. 1.5 Кредитного договору, сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 3381,00 грн. в грошовому виразі та 588,00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, передбачені п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Комісія за надання кредиту: 1176,00 грн., яка нараховується за ставкою 8,40 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 2205,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Процентна ставка: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,50 відсотків.
Згідно п. 2.1 Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.
Як вбачається з п. 5.1 Кредитного договору, позичальник підтверджує, що до укладення цього договору отримав від товариства інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зокрема в ч. 2 ст. 12 цього Закону та в Законі України «Про захист прав споживачів». Надав згоду на передачу Товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану позичальника, його спроможності виконати зобов'язання за Договором та інші цілі визначені правилами. До підписання цього договору ознайомився з усіма його умовами ( у т.ч. викладеними у п. 6.3) та Правилами надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua. та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до вимог розділу 6 Кредитного договору, кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті товариства miloan.ua. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв'язку вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті товариства. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі.
Відповідно до платіжного доручення № 15380833 від 17.02.2020 року відповідачу на банківську карту було перераховано грошові кошти у розмірі 14000,00 грн. (а.с. 24).
09.10.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 03/10, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» їх прийняло та передало грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан» за плату на умовах, визначених цим Договором, в тому числі і за договором № 1886547 від 17.02.2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором від 17.02.2020 року, внаслідок чого станом на 10.05.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 26788,12 грн., з яких: 12003,25 грн. - заборгованість за тіло кредитом; 13608,87 грн. - заборгованість за відсотками, 1176,00 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до Витягу з додатку до договору факторингу № 03/10 від 09.10.2020 року залишок боргу на момент відступлення прав вимоги становить 26788,12 грн. з якої: заборгованість за тіло кредитом - 0,00 грн., заборгованість за відсотками 13608,87 грн., заборгованість за комісією - 1176,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Однак в порушення зазначених вище норм закону та умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, чим допустила заборгованість, яка згідно витягу з додатку до договору факторингу № 03/10 від 09.10.2020 року, станом на 10.05.2024 року становить: загальний розмір - 14784,87 грн., що складається з заборгованості за відсотками - 13608,87 грн., заборгованості за комісією - 1176,00 грн.
Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Так, у кредитному договорі, зокрема у п. 6.3, приймаючи пропозицію товариства щодо укладення договору, позичальник погодився з усіма додатками та невід'ємними частинами (Правилами та Графіком розрахунків) Договору в цілому та підтвердив, що ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
Таким чином, укладаючи кредитний договір у такий спосіб, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо форми його укладення, що передбачено викладеними вище апеляційним судом нормами законодавства.
До позовної заяви було надано відомість про щоденні нарахування та погашення, яка узгоджується із умовами укладеного між сторонами кредитного договору, є чіткою, повною та розгорнутою по складовим кредитного договору. Даних на її спростування матеріали справи не містять.
Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 14784,87 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. то судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».
Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивачем надано договір № 42649746 від 01.04.2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 10.05.2024 року, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 10.05.2024 року, додаткову угоду № 003012700766 від 10.05.2024 року до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.04.2024 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є незначної складності, досвід адвоката у подібних справах, розгляду справи в спрощеному провадженні, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, враховуючи наявність заяви відповідача про зменшення судових витрат, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 3000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» ( 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 243-А) заборгованість за кредитним договором № 1886547 від 17.02.2020 року станом на 10.05.2024 року у розмірі 14784 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» ( 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 243-А) витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а всього стягнути 5422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві ) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя: І.А. П'ятничук