Справа № 695/1158/23
Номер рядка у звіті 230
23 квітня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023250370000324 від 07.03.2023 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гельмязів, Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, особою з інвалідністю будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь - якого рівня не являється, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
1) вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.05.2003 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на 3 роки; ухвалою Балаклейського районного суду Харківської області від 26.09.2008 умовно-достроково звільнено від відбування основного покарання, не відбута частина покарання 1 рік 7 місяців 27 днів; 06.10.2011 звільнений інспектором Золотоніської КВІ по закінченню відбуття додаткового покарання;
2) вироком Золотоніською міськрайонного суду Черкаської області від 06.05.2015 за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.; ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2015 змінено покарання по несплаченому штрафу на 30 годин громадських робіт;
2) вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2016 за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано частково невідбутий термін покарання 3 дні позбавлення волі до вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.05.2015 до остаточного покарання 5 років 6 місяців 3 дні позбавлення волі з конфіскацією майна; ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.11.2016 зараховано термін попереднього ув'язнення з 07.10.2015 по 19.09.2016 з розрахунку 1 день за два дні позбавлення волі; ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.10.2018 умовно-достроково звільнено від відбування основного покарання на невідбуту частину покарання 1 рік 6 місяців 26 днів;
3) вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2022 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.; ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.04.2023 замінено покарання по несплаченому штрафу на 240 годин громадських робіт;
4) вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2023 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим відповідно до вироку Золотоніського міськрайонного суду за ч. 2 ст. 309 КК України від 29.09.2022 та ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 21.04.2023 про заміну покарання з 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на громадські роботи строком на 240 годин остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за ч. 3 ст. 185 КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду від 17.08.2016 за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України та остаточно призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2016 за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України, судимість за яким не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та вчинив, повторно, новий умисний злочин, а саме 06.03.2023 близько 23 год. 30 хв., перебуваючи на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, а саме з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, реалізовуючи спільну мету, а саме заволодіння транспортним засобом, діючи із спільним корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, таємно, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, відчинив ворота до вказаного домоволодіння, та із використанням цеглини розбив скло водійських дверцят автомобіля марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , законним володільцем якого є потерпілий ОСОБА_7 , та за допомогою власної мускульної сили разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, відкотив автомобіль з території вказаного домоволодіння до проїзної частини дороги по вул. Садова с. Гельмязів, Золотоніського району, Черкаської області, тим самим, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , коричневого кольору, 1987 року випуску, середня ринкова ціна якого, станом на момент скоєння кримінального правопорушення, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-23/3070-AB від 14.03.2023 становила 21580 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав та пояснив, що 06 березня 2023 року його розбудила дружина близько 19 години і повідомила, що пропав велосипед і що вона бачила, що на велосипеді їхала ОСОБА_8 . Він почав телефонувати до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , але вони не брали слухавку. Тоді він вирішив поїхати до них додому. Він зателефонував ОСОБА_11 , який сказав, що бачив їх, як вони поїхали в сторону с. Софіївка. Вони з ОСОБА_12 найняли машину та поїхали в с. Софіївка. Коли вони приїхали до будинку, де жили ОСОБА_13 зі ОСОБА_14 , приблизно після 23 години, то зайшли чи через хвіртку чи через ворота та почали стукати в вікна, але їм ніхто не відчиняв. Він сказав, щоб йому повернули велосипед і тоді нічого їм не буде. Вони почули голоси, які збирались викликати поліцію. Обвинувачений вказав, що був трохи випивший, тому побив машину кілька разів, що навіть розбилось скло, але він її не заводив, не рухав та не сідав у неї. Потім до нього зателефонував ОСОБА_15 , з яким він балакав спочатку на подвір'ї, а потім через ворота вийшов на вулицю. Коли він повернувся хвилин через 10-15, то побачив, що автомобіль стоїть вже надворі. ОСОБА_16 йому сказав, що він викотив автомобіль з пагорба, щоб полякати. Ніхто уганяти автомобіль не збирався і домовленості з цього приводу з ОСОБА_12 у нього не було. Він просто казав ОСОБА_13 , що останній віддасть йому автомобіль, якщо не поверне велосипед.
Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, зокрема:
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні 27.07.2023 пояснив, що 06.03.2023р. близько 20-30 - 21-00 год. йому зателефонувала мама, яка сказала, що до неї дзвонять два чоловіки та погрожують, що він перевозив крадений велосипед. Потім почались дзвінки з погрозами до його дівчини за велосипед. Потім вони домовились розібратися зранку. Десь через годину він почув у дворі голоси ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , які почали бити у вікна, двері, погрожували, ходили навколо хати. Він не відчинив двері, оскільки злякався. Вони сказали, що якщо не хочуть повертати велосипед, то вони заберуть автомобіль. Потім вони розбили вікно в автомобілі та почали його випихати. Він бачив, як ОСОБА_17 розбив скло цеглиною. Вказав, що ОСОБА_12 попихав автомобіль, а ОСОБА_17 за кермо тримався. Ворота були відкриті і вони викотили автомобіль за двір, відкрили багажник та капот і намагались завести автомобіль. Тоді він викликав поліцію, яка приїхала та зловила їх «на гарячому». На запитання потерпілий повідомив, що обвинувачені розбили вікно, відкрили дверцята, спробували завести, але не вийшло, тоді вони почали викочувати автомобіль. При цьому ОСОБА_17 сідав за кермо. Обвинувачені на подвір'ї знаходились хвилин п'ятнадцять, а з моменту, коли розбили скло - хвилин п'ять. Після того, як викотили автомобіль, то ОСОБА_17 закрив ворота. Потерпілий також указав, що йому було видно, як обвинувачені відкривали капот та ОСОБА_17 заглядав туди. Йому все це було видно через паркан. Також потерпілий зазначив, що він є власником автомобіля на підставі техпаспорта і що в нього ніяких відносин щодо майна або грошей з обвинуваченим не було. У подальшому потерпілий в судове засідання не з'явився, але скерував до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, міру покарання просив визначити на розсуд суду;
- показаннями свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що 06.03.2023 він перебував на чергуванні в ГРПП. У вечірній час їм надійшло повідомлення на службовий планшет, що в селі Софіївка намагаються викотити автомобіль з домоволодіння. Під'їжджаючи до вказаного будинку було помічено автомобіль ВАЗ, з якого виходив ОСОБА_12 , а біля нього стояв ОСОБА_17 . Автомобіль стояв посеред дороги передньою частиною до воріт, двигун не був увімкнений. В автомобілі було розбите скло на водійській дверці. Вони опитали заявника про подію і викликали слідчо-оперативну групу. В ОСОБА_17 та ОСОБА_12 були ознаки алкогольного сп'яніння. Вони повідомили, що хотіли забрати автомобіль, оскільки вважали, що ОСОБА_14 викрала в ОСОБА_17 велосипед, і тому вони хотіли викрасти автомобіль, поки не віддадуть велосипед. Свідок також повідомив, що він бачив, що автомобіль намагались завести, оскільки в нього обмерз редуктор, крім того обвинувачені самі повідомили, що машина завелась і заглохла;
- показаннями свідка ОСОБА_19 , який в судовому засіданні пояснив, що 06.03.2023 він перебував з ОСОБА_20 на добовому чергуванні. Приблизно о 23-37 год. їм надійшло повідомлення на службовий планшет від ОСОБА_9 про те, що в селі Софіївка за адресою проникли ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , які заводять автомобіль заявника та звинувачують його в крадіжці велосипеда. Прибувши за зазначеною адресою, було виявлено автомобіль ВАЗ 21063, який стояв поблизу воріт і біля нього знаходились ОСОБА_12 та ОСОБА_17 у стані алкогольного сп'яніння. В автомобілі на водійських дверцях було розбите вікно. В подальшому вони вказали, що прийшли до знайомого ОСОБА_13 , щоб забрати велосипед, який він украв в когось. Тому вони вирішили взяти автомобіль, поки він не поверне велосипед. Вони намагались завести автомобіль, але не змогли, тому викотили його. Хто саме казав, що намагався завести автомобіль - він не пам'ятає. В подальшому було опитано ОСОБА_13 та викликано слідчо-оперативну групу;
- показаннями свідка ОСОБА_21 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона вдень заходила до дружини ОСОБА_17 та забрала свій пакет. Увечері, коли вона знаходилась вдома з ОСОБА_13 та дітьми, то прийшли ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , які хотіли, щоб вона їм віддала дитячий велосипед, який вона начебто в них узяла. Вона їм двері не відчинила і не відгукнулась. ОСОБА_22 була на подвір'ї, яке було огороджене і хвіртка була зачинена. Вказала, що обвинувачені розбили скло в автомобілі, а потім викотили його, оскільки він не заводився. Вона бачила, як автомобіль стояв уже за воротами передньою частиною в двір;
- даними витягу з ЄРДР від 07.03.2023р. про вчинення кримінального правопорушення, зареєстрованого за №12023250370000324;
- даними рапорту про реєстрацію ЄО №1642 від 06.03.2023;
- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07.03.2023, в якому зафіксоване прийняття заяви від ОСОБА_7 про незаконне заволодіння автомобілем марки ВАЗ 21063;
- даними протоколу огляду місця події від 07.03.2023 з фототаблицями;
- даними постанови про визнання речовим доказом від 07.03.2023, якою автомобіль марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3 , цеглину, змиви з керма, ручки КПП, зовнішньої поверхні дверцят водійської ручки, з пластикової основи замка запалювання, викрутку, пачка з під сигарет WEST визнані речовими доказами;
- даними протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння №40 від 07.03.2023, яким установлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 ;
- даними протоколу огляду предмету від 07.03.2023, яким було оглянуто свідоцтво про реєстрацію ТЗ автомобіля марки ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_2 ;
- даними постанови про визнання речовим доказом від 07.03.2023, якою свідоцтво про реєстрацію ТЗ автомобіля марки ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_2 , серія НОМЕР_4 , добровільно видане потерпіли ОСОБА_7 , визнане речовим доказом;
-даними протоколу перегляду відеозаписів із боді камер працівників поліції від 07.03.2023;
- даними протоколу огляду предмету від 07.03.2023, яким було оглянуто диск з відеофайлами;
- даними постанови про визнання речовим доказом від 07.03.2023, якою DVD-R диск з трьома відеозаписами з бодікамери поліцейських визнаний речовим доказом;
-даними протоколу перегляду відеозаписів із відеореєстратора транспортного засобу поліцейських від 07.03.2023;
- даними протоколу огляду предмету від 07.03.2023, яким було оглянуто диск з відеофайлами;
- даними постанови про визнання речовим доказом від 07.03.2023, якою DVD-R диск з відеозаписом із відеореєстратора транспортного засобу поліцейських визнаний речовим доказом;
-даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.03.2023, згідно якого було затримано ОСОБА_4 ;
- даними висновку від 14.03.2023 №СЕ-19/124-23/3070-АВ судової транспортно-товарознавчої експертизи;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.03.2023 за участю потерпілого ОСОБА_7 ;
- даними постанови про визнання речовим доказом від 13.03.2023, якою DVD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 визнаний речовим доказом;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.03.2023 за участю свідка ОСОБА_21 ;
- даними постанови про визнання речовим доказом від 13.03.2023, якою DVD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_21 визнаний речовим доказом;
- даними постанови про уточнення даних від 29.03.2023;
- переглянутим на компакт-диску відеозаписом з бодікамери поліцейських;
- переглянутим на компакт-диску відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських;
- переглянутим на компакт-диску відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 ;
- переглянутим на компакт-диску відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_21 ;
Доводи захисника про те, що в обвинуваченого єдиного умислу на викочування транспортного засобу не було, спростовуються поясненнями потерпілого та дослідженими доказами.
Доводи захисника з приводу того, що покази потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_21 , надані в судовому засіданні, різняться з поясненнями, які останні надали під час проведення слідчих експериментів не впливають на належність та допустимість доказів, правильність кваліфікації дій обвинуваченого та обсяг обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Проаналізувавши всі зібрані по справі докази, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.ч.1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Таким чином, оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені докази в їх сукупності, суд визнає доведеним пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Судом були досліджені дані, що характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується незадовільно. У лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не одружений, на утриманні має малолітню доньку, має негативну характеристику з місця проживання, офіційно не працюючий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки.
Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.
Разом із цим, зважаючи, що в матеріалах провадження міститься копія вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2023, яким ОСОБА_4 був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, згідно з яким суд призначив покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі, суд вважає за необхідне визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання кримінальних покарань, оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення ще до ухвалення вказаного вище вироку.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченому в даному кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 368-374, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2023 та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
У строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 06.03.2023 по день набрання вироком законної сили з розрахунку на підставі статті 72 КК України одному дню позбавлення волі один день попереднього ув'язнення.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 755,12 грн.
Речові докази:
-автомобіль марки ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_3 , переданий на зберігання власнику ОСОБА_7 - залишити за належністю;
-цеглину, змиви з керма, ручки КПП, зовнішньої поверхні дверцят водійської ручки, з пластикової основи замка запалювання, пачка з під сигарет WEST, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити;
- викрутку, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - повернути за належністю;
-свідоцтво про реєстрацію ТЗ автомобіля марки ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_2 , серія НОМЕР_4 , передане на зберігання власнику ОСОБА_7 - залишити за належністю;
-DVD-R диск індивідуальний номер «РАР632 AL05173839 1» з трьома відеозаписами з боді-камери поліцейських, DVD-R диск індивідуальний номер «РАР632 AL051822425 1» з відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, DVD-R диск індивідуальний номер «РАР632 AL05182428 4» з відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , DVD-R диск індивідуальний номер «РАР632 AL05182439 3» з відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , DVD-R диск індивідуальний номер «РАР632 AL05182426 2» з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 , DVD-R диск індивідуальний номер «РАР 632 AL05182427 3» з відеозаписом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_21 , приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1