Справа № 690/236/25
Провадження № 2-н/690/58/25
про відмову у видачі судового наказу
23 квітня 2025 року м. Багачеве
Суддя Ватутінського міського суду Черкаської області Здоровило В.А, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
22.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Згідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
З заяви про видачу судового наказу та доданих матеріалів вбачається, що місце реєстрації заявника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Ватутінського міського суду Черкаської області.
Крім того, вивченням змісту заяви встановлено, що заявлена вимога не відповідає змісту ст. 161 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх його доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття, що не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України.
Згідно п. 3, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 цього Кодексу та, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України щодо наслідків відмови у видачі судового наказу, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Роз'яснити заявнику право подати аналогічну заяву після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі судового наказу або звернутись із такою заявою до відповідного суду за зареєстрованим місцем проживання стягувача або боржника відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 161, 162, 165, 166, 261, 353 ЦПК України, -
відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити заявниці право подати аналогічну заяву після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі судового наказу або звернутись із такою заявою до відповідного суду за зареєстрованим місцем проживання стягувача або боржника відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України.
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Копію ухвали суду надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області у п'ятнадцятиденний строк з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.А. Здоровило