Справа № 569/5111/25
02 квітня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ___________________________,
- за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП,
Головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області Цюцюрою Оленою Валентинівною при здійсненні відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції Закону, що діяла на момент оголошення процедури відкритих торгів (далі - Закон) та пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471) моніторингу закупівлі, проведеної Державним професійно-технічним навчальним закладом «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну» (далі - Замовник) за предметом: «30230000-0 Комп'ютерне обладнання», державний класифікатор 021-2015: 30230000-0 Комп'ютерне обладнання (інформацію про закупівлю опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-10-31-009728-а), який розташований за адресою: 35705, Україна, Рівненська область, місто Рівне, проспект Безручка Генерала, 3, виявлено порушення законодавства про закупівлі, зокрема, невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону, що відображене у висновку про результати моніторингу закупівлі, який оприлюднено в електронній системі закупівель 10 січня 2025 року.
Згідно п.3-7 Розділ Х «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
При цьому, порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні регулюються Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178, в редакції від 19.09.2024 (далі - Особливості).
Згідно пункту 3 Особливостей замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника Приватного підприємства «Компанія «СОФТОРГ» встановлено наступне.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно пункту 32 частини 1 статті 1 Закону, тендерна пропозиція - пропозиція щодо-предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі под замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Тендерна документація Замовника за процедурою відкриті торги (з особливостями) закупівлю за ДК 021-2015: 30230000-0 Комп'ютерне обладнання, затверджена протокольним рішенням уповноваженої особи від 31.10.2024 № 146 та оприлюднена в електронній системі закупівель (далі - Тендерна документація).
Так, згідно Додатку 3 до Тендерної документації Замовником встановлена вимога щодо надання учасником - переможцем процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель файлів з документами що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5. і 12 та в абзаці 14 пункту 47 Особливостей, а саме:
- Інформаційна довідка або витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, про те, що керівника учасника процедури закупівлі/фізичну особу, яка є учасником процедур закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
- Документ, що підтверджує відсутність підстав, про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України у формі витягу інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи д кримінальної відповідальності та наявності судимості» відносно керівника учасника процедури закупівлі / фізичної особи , яка є учасником процедури закупівлі;
- Довідка у довільній формі, яка містить інформацію про те, що між учасником та замовником раніше не було укладено договорів; або про те, що учасник процедури закупівлі виконав свої зобов'язання за раніше укладеним (и) з замовником договором(ами) про закупівлю і відповідно не було підстав, що призвели б до його дострокового розірвання, і до застосування санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків; або документального підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність зазначеної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, а саме: документів, які підтверджують, він сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків.
Згідно пункту 47 Особливостей, переможець процедур з закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України « Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронні реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
Відповідно до вимог частини 8 статті 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систем
Проведеним аналізом інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу встановлено, що повідомлення про намір укласти договір за результатами відкритих торгів оприлюднено Замовником в електронній системі закупівель 12.11.2024.
Однак, переможцем ПП «Компанія «СОФТОРГ» не оприлюднено в електронній системі закупівель у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених відповідно підпунктами 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей, чим не дотримано вимоги Додатку 3 до Тендерної документації та пункту 47 Особливостей.
Відповідно до абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, переможець процедури закупівлі, зокрема, не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей.
Таким чином, Замовником, в порушення вимог абзацу 3 підпункту 3 пункту 44 Особливостей, не відхилено тендерну пропозицію учасника ПП «Компанія «СОФТОРГ», у зв'язку з ненаданням переможцем процедури закупівлі, у спосіб, зазначений в тендерній документації, документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей та визначено даного учасника переможцем закупівлі та укладено з ним договір.
Зазначене порушення допущено ОСОБА_1 , яка згідно наказу директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну» від 16.05.2023 № 180-А призначена уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення публічних закупівель.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 164-14 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді пояснила, що в результаті проведеної закупівлі навчальний заклад отримав належної якості обладнання та таке, що відповідає технічним вимогам, заявленим у тендерній документації. Обладнання знаходиться в майстернях закладу освіти та використовується в навчальних цілях. Кошти використані за цільовим призначенням, які були виділені на бюджетний 2024 рік. Зазначила, що пізніше переможцем конкурсу долучені документи, визначені у підпунктах 3, 5, 6 і 12 Особливостей. Стверджує, що матеріальних збитків державі її діями завдано не було. Підстав, які б призвели до втрати фінансових ресурсів чи нецільового використання бюджетних коштів в результаті моніторингу не було. У зв'язку з тим, що правопорушенням нікому не завдано шкоди, просить справу закрити за малозначністю вчиненого, на підставі ст. 22 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 3 статті 164-14 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.
Об'єктом правопорушень, передбачених ст. 164-14 КУпАП є суспільні відносини в сфері закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Такі закупівлі здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього в порядку, визначеному законом. Сторонами у цих правовідносинах виступають державний замовник, що діє від імені держави, та суб'єкт господарювання виконавець державного замовлення, який може бути будь-якої форми власності. Між такими учасниками укладаються державні контракти договори, в яких визначаються економічні та правові зобов'язання сторін і регулюються їх господарські відносини.
При цьому, порядок формування державного замовлення, безпосереднє здійснення закупівлі та виконання зобов'язань учасниками правовідносин має детальну нормативну регламентацію.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених ст.164-14 КУпАП полягає у порушенні законодавства про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Суб'єктивну сторону цього правопорушення становить наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктом правопорушення може бути лише посадова особа.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Відповідно до п.п. 31, 32 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації ( абз.1 ч.3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ч. 8 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.
Згідно п. 3-7 Розділ X Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
При цьому, порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні регулюються Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Закону України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Згідно пункту 47 Особливостей переможець процедур з закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
За змістом абз. 3 пп.3 п. 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих Особливостей
Згідно п.п. 3, 5, 6 і 12 п. 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією; фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку; керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов'язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку; керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення №13-04-0006/2025 пр від 04.03.2025, висновком про результати моніторингу процедури закупівлі №15 від 10.01.2025.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
До обставин, що пом'якшують відповідальність, суд відносить те, що шкоди правопорушенням не запоіяно.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 3 червня 2005 р. № 8 роз'яснив, що вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення. По суті, правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали, або не здатні завдати значної шкоди суспільним, або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Таким чином, для встановлення ступеня суспільної небезпечності необхідно проаналізувати всі сторони допущеного порушення, оцінити обставини вчинення порушення, мету, мотив і спосіб, а також наявність умов, що дають змогу досягти виховних і превентивних цілей.
Відповідно до примітки до ст.22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою статті 51, частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4 частиною третьою статті 123, частинами другою-п'ятою статті 126, статтями 130 та 161-1 цього Кодексу.
Отже, законодавець не встановив перешкод для можливості на підставі ст.22 КУпАП звільнення особи від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, і обмеження усним зауваженням через малозначність вчиненого правопорушником.
Враховуючи наведене, беручи до уваги конкретні обставини справи, а також відомості про особу ОСОБА_1 , яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, її відношення до вчиненого правопрушення, яке хоча і містить в собі об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, але не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії правопорушника не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, а його наслідки не призвели до здійснення додаткових витрат бюджету, неефективного витрачання коштів чи заподіяння матеріальної шкоди, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого нею правопорушення, тому суд прийшов до висновку, що відповідно до ст. 22 КУпАП, можливо звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, за малозначністю вчиненого, оголосивши останній усне зауваження.
На переконання суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде справедливим, співмірним, необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, а саме виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Також, судом враховано, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, якою визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а усне зауваження, виходячи з норм ст. 22, ч. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, а є однією із можливостей, визначених КУпАП для звільнення особи від адміністративної відповідальності, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 283,284 КУпАП, суд
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду Костюк О.В.