532/2304/24
2/532/124/2025
02 квітня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку загального позовного провадження за відсутності сторін цивільну справу № 532/2304/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
07 жовтня 2024 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшов позов поданий та підписаний представником позивача адвокатом Гаркавим М.С., в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
В позовній заяві позивач вказує, що він має в особистому користуванні автомобіль марки "Mazda 3" д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого 23.04.2021 ТСЦ 3242.
Водій ОСОБА_2 , 01.10.2022 о 12 год. 40 хв. в порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України на автодорозі Н-31 "Дніпро-Решетилівка", 115 км, керуючи автомобілем марки "ГАЗ-3302-14", д.н.з. НОМЕР_3 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці маневру та скоїв зіткнення з автомобілем марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27.10.2022 по справі про адміністративне правопорушення № 532/1773/22 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На момент ДТП автомобілем марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 , керував брат позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В результаті ДТП належний позивачу автомобіль марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень, а позивачу було заподіяно матеріальний збиток на суму: 99 157,29 грн. вартість матеріального збитку, що підтверджується висновком експертного транспортно-товарознавчого дослідження № Д1/02/23 по визначенню матеріального збитку від 17 лютого 2023 року; 4500,00 грн. вартість послуг транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля марки "Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією № 114315 від 23.01.2023 року, виданої суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ; 100 грн. вартість поштового зв'язку, що підтверджується фіксальним чеком № 000087942 від 27 січня 2023 року.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "ГАЗ-3302-14", д.н.з. НОМЕР_3 , на момент скоєння ним ДТП була застрахована власником транспортного засобу в страховій компанії ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт", страховий поліс № 207355290, складений 21.12.2021 та який діяв з 22.12.2021 по 21.12.2022. Умови якого, згідно п. 4 "Страхова сума на одного потерпілого", складають страховий ліміт: за шкоду заподіяну життю і здоров'ю-260 000 грн., за шкоду заподіяну майну-130 000 грн., розмір франшизи складає-0 грн. Після настання ДТП позивачем ОСОБА_1 було направлено повідомлення про пригоду за участю його автомобіля марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 та "ГАЗ-3302-14", д.н.з. НОМЕР_3 , яким на момент ДТП керував водій ОСОБА_2 , до ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт", та заява про страхове відшкодування. ПАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" позивачу не було відшкодовано матеріальний збиток взагалі, на надісланий лист будь-якої відповіді ним отримано не було, у телефонному режимі було повідомлено, що заяву про страховий випадок було зареєстровано.
З метою встановлення суми завданого збитку внаслідок ДТП, позивач звернувся до судового експерта Чивчиш О.П., який провів огляд пошкодженого автомобіля марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 , на предмет встановлення суми відновлювальних робіт вказаного пошкодженого транспортного засобу. Відповідно до висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження № Д1/02/23 від 17 лютого 2023 року, вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний код (VIN) НОМЕР_5 , в цінах на дату 09.02.2023 складає 99 157,29 грн. Власником автомобіля марки "ГАЗ-3302-14" д.н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який володіє на підставі свідоцтва про право на реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 виданого 15.08.2019 ТСЦ 5341.
Позивач вважає, що ОСОБА_2 заподіяно моральної шкоди, тому, що в результаті переживань за пошкоджений автомобіль позивач знаходився і знаходиться в негативному емоційно-психічному стані, викликаному внутрішньою напруженістю, втратою сну, що переросла в моральні страждання, так як вказаний автомобіль є єдиний засіб пересування, в умовах проведення бойових дій. Стан морального дискомфорту гнітить позивача тривалий період часу. Все це вплинуло на його відносини і нормальні життєві зв'язки з членами родини, сусідами, знайомими. За весь цей час відповідач жодного разу не спробував зробити яку-небудь матеріальну допомогу у відновленні належного йому автомобіля, не поцікавився його станом, а тільки його пригнічував своєю поведінкою під час огляду пошкодженого його транспортного засобу. Зазначені негативні наслідки ДТП є тривалими й істотними для нього, тому моральну шкоду, позивач оцінює в 30 000 грн.
Таким чином, позивач прохає стягнути з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт", як відшкодування відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 99 157,29 грн.; моральної шкоди в сумі 30,000 грн.; відшкодування послуг транспортно-товарознавчого дослідження в сумі 4 500,00 грн.; вартість послуг поштового зв'язку в сумі 100 грн.; відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн., та відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 07.10.2024 справу передано на розгляд головуючому судді Макарчуку С.М.
Відповідно повідомлення виконавчого комітету Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості щодо реєстрації місця проживання та інших персональних даних в реєстрі територіальної громади відсутні.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру відомості про особу ОСОБА_2 відсутні.
Ухвалою від 04 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання на 12 грудня 2024 року. Постановлено виклик ОСОБА_2 як відповідача здійснювати в порядку ч.11 ст. 187 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
12 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17 лютого 2025 року.
17 лютого 2025 року судове засідання відкладено на 02 квітня 2025 року у зв'язку з повторною неявкою відповідача. Постановлено повторно виклик ОСОБА_2 як відповідача опублікувати на офіційному веб-сайті судової влади України.
У судове засідання 02 квітня 2025 року сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гаракавого М.С. надійшла заява відповідно якої прохає розгляд справи здійснювати без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач, ОСОБА_2 не з'явився без повідомлення про причини неявки та їх поважність. Судові повістки на ім'я відповідача повернені з відміткою про відсутність адреста за вказаною адресою. Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подавав. Відповідні оголошення розміщувалися на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач ПАТ СК "Український страховий стандарт" не з'явилися без повідомлення про причини неявки та їх поважність. Відзив не подавали.
Враховуючи зазначене, враховуючи положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі, що відповідає вимогам ст. ст. 280, 281 ЦПК України, про що постановлено ухвалу.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши надані суду докази, суд робить такі висновки.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки відповідні обставини встановлені судовим рішенням, відповідно до положень ст. 82 ЦПК України суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій відповідачами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо-і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд, за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування заданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон № 1961-IV від 01.07.2004 в редакції Закону № 5090-IV від 05.07.2012) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників".
Відповідно до ст. 6 цього ж Закону № 1961-IV від 01.07.2004, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяна життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 редакції Закону № 5090-IV від 05.07.2020).
Згідно п. 22.1 ст. 22 вищезазначеного Закону № 1961-IV від 01.07.2004 в редакції Закону № 5090-IV від 05.07.2012 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 01.03.2013, визначено, що у відповідності до вимог статті 21 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклали угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Тобто, володільці транспортних засобів, за винятком осіб звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з п. 13.1 ст. 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченого ст. 33 ЦПК України, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявністю підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що у заподіювача шкоди та його страховика не може виникнути солідарного обов'язку щодо виплати страхового відшкодування, оскільки законодавство України не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого.
Судом встановлено, що 01.10.2022 о 12 год. 40 хв. на автодорозі 115 км. автодороги Н-31 Дніпро-Решетилівка сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки "ГАЗ-3302-14", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , належність ОСОБА_5 , та автомобіля марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , належність ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Позивач згідно свідоцтва про реєстрацію є власником транспортного засобу марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою Кобеляцького районного суду від 27.10.2022 по справі про адміністративне правопорушення № 532/1773/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Вказана постанова набрала законної сили (а.с.14-15).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "ГАЗ-3302-14", д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ "СК "Український страховий стандарт" за страховим полісом № 207355290, відповідно до якого страхова сума на одного потерпілого (ліміт відповідальності страховика) за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 260 000 грн., за шкоду заподіяну майну становить 130 000 грн., (франшиза - 0 гривень), що підтверджується витягом з ЦБД МТСБУ (а.с.16). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 виданого 15.08.2019 власником автомобіля марки "ГАЗ-3302-14", д.н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_5 (а.с.17).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 23.04.2021 власником автомобіля марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (а.с.13).
Позивач звернувся до ПАТ "СК "Український страховий стандарт" з письмовим повідомленням про настання події (пояснення про факт та обставини настання ДТП) 01.10.2022 (а.с.48).
Після отримання повідомлення про настання події ПАТ "СК "Український страховий стандарт" було виявлено інформацію про чинний на дату 01.10.2022 договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № 207355290 щодо забезпечення транспортного засобу марки "ГАЗ-3302-14", д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_7 . Зазначений договір страхування укладений 21.12.2021 страховиком ПАТ "СК "Український страховий стандарт" на період з 22.12.2021 по 21.12.2022. До ЦБД МТСБУ страховиком за вказаним договором ОСЦПВВНТЗ внесено інформацію про страхову суму за шкоду життю та здоров'ю в розмірі 260 000 грн., страхову суму за шкоду майну в розмірі 130 000 грн., франшизу в розмірі 0 грн. (а.с.16).
Згідно висновку експерта встановлено наступне: тип КТЗ хетчбек; марка, модель, модифікація КТЗ - MAZDA 3 SKYACTIV-G 5dr Touring 6 MT (BM); ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_8 ; реєстраційний номер - НОМЕР_1 ; робочий об'єм двигуна, см3 2488; рік випуску (відповідно свідоцтва про реєстрацію) 2014; свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_2 ; дата видачі свідоцтва про реєстрацію - 27.11.2021; прийнята дата виготовлення КТЗ - 01.07.2014; строк експлуатації (Т), років - 8,25; дата оцінки - 01.10.2022; колір КТЗ червоний; власник - ОСОБА_1 ; адреса власника - АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку експерта: вартість матеріального збитку завданого з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля марки "Mazda 3", д.н.з. НОМЕР_9 , ідентифікаційний код (VIN) НОМЕР_8 в цінах на дату 09.02.2023 складає: 99 157,29 грн. (а.с.20-52).
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача - ПАТ "СК "Український страховий стандарт" відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № 207355290 щодо забезпечення транспортного засобу "ГАЗ 3302-14" з державним номерним знаком НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_7 , суму відшкодування матеріального збитку у межах страхової суми, тобто 99 157,29 грн.
Вартість проведення зазначеного транспортно-товарознавчого дослідження відповідно до квитанції № 114315 від 23.01.2023 становить 4500,00 грн.
Водночас, оскільки вартість проведення транспортно-товарознавчого дослідження та направлення поштових відправлень не входять до обсягу відповідальності страховика, а тому ці збитки позивача підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 .
Разом з тим, надані позивачем фіскальні чеки від 27.01.2023 № 000087941 00086 та № 000087942 00087 (а.с. 48-52) не містять відомостей про особу, яка здійснила оплату відправлення, у загальній сумі 100,00 грн., а тому позивачем не доведено понесення цих витрат саме ним.
Відповідно до частини 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частинами 2 та 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до пункту 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц міститься висновок про те, що "визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення".
Водночас у постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц Верховний Суд вказував "Участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, а тому посилання заявника у касаційній скарзі на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди є безпідставними"
Враховуючи, що внаслідок порушення відповідачем вимог Правил дорожнього рухуУкраїни було пошкоджено належне позивачу цінне рухоме майно, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди.
Вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд бере до уваги, що фактично з пошкодженням належного йому майна позивач був обмежений у реалізації свого права на одержання корисних якостей належного йому автомобіля.
Пошкодження автомобіля позивача привнесло в його життя дискомфорт, потягло додаткові витрати та вимагало від нього зміни звичного способу життя.
При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд також враховує і поведінку винної особи, яка протягом тривалого часу після дорожньо-транспортної пригоди в добровільному порядку не відшкодувала позивачу шкоду.
Суд, враховуючи ступінь вини ОСОБА_2 та його поведінку, небажання мирним шляхом врегулювати спір, ненадання позивачем доказів, що свідчили б істотний характер завданої йому моральної шкоди, враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Тому, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тому з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Щодо витрати на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Представником позивача, адвокатом Гаркавим М.С. не надано суду угоди сторін щодо визначення обсягу і вартості наданої правничої допомоги. Вартість правничої допомоги сторонами не визначена, розрахунок витрат на правничу допомогу не наданий. Відсутній акт виконаних робіт або інший документ, який би засвідчував, що адвокатом виконано роботу. Враховуючм вищевикладене суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 4-13, 76-89, 141, 258-274, 280-282, 353 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 відшкодування відновлювального ремонту транспортного засобу "Mazda 3", реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № 207355290 щодо забезпечення транспортного засобу "ГАЗ 3302-14" з державним номерним знаком НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_7 , у розмірі 99 157 (дев'яносто дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім) гривень 29 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 79 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість транспортно-товарознавчого дослідження у сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 79 копійок.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування або ім'я сторін та їхнє місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Гаркавий Микита Сергійович, адреса: 50024, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Кравченка, буд. 23.
Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстрована адреса не встановлена, зазначена позивачем адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" код ЄДРПОУ 22229921, поштова адреса: 04214, м. Київ вул. Північна, буд. 2-А, юридична адреса: 04107, м. Київ вул. Багговутівська, буд. 17-21.
Суддя