Справа № 526/1085/25
Провадження № 3/526/343/2025
іменем України
23 квітня 2025 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Черков В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відп овідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1
- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 279140 від 08.04.2025 року, ОСОБА_1 23.03.2025 року о 01 годині 53 хвилини за адресою: м. Гадяч, вул. Захисників України, 12, керував транспортним засобом Nissan Qashqai, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Так, зі складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 23.03.2025 року о 01 годині 53 хвилини за адресою: м. Гадяч, вул. Захисників України, 12, керував транспортним засобом Nissan Qashqai, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України.
З відеозапису, що долучений до протоколу видно, що службовий автомобіль поліції рухається містом, а тільки потім вмикає проблисковий сигнал, та наздоганяє автомобіль, який зупиняється.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Сам протокол про адміністративні правопорушення, за відсутності інших доказів, не є, на думку суду, належним і допустимим доказом в розумінні ч. 1 ст. 251 КУпАП.
Отже, притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17. Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Зважаючи на наведене, якість формування матеріалів протоколу є дуже важливою складовою справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи. Саме від якісно складеного протоколу про адміністративні правопорушення працівниками поліції і залежить повне та об'єктивне з'ясування обставин події, встановлення особи правопорушника та притягнення його до відповідальності.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи, усунення цих недоліків призведе до порушення ст. 6 Конвенції, тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 293 ч. 1 п. 3, ч. 1 ст. 247 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, провадженням закрити.
Скарга на постанову суду до Полтавського апеляційного суду може бути подано через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. Г. Черков