Справа № 526/1151/25
Провадження № 1-кс/526/135/2025
іменем України
23 квітня 2025 року слідчий суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про арешт майна в межах кримінального провадження № 12025170560000208 від 14.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
де сторонами є: прокурор ОСОБА_3 , слідчий ОСОБА_4
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025170560000208 від 14.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке мотивоване тим, що 17.04.2025 ОСОБА_5 добровільно видала штани спортивні жіночі бордового кольору без позначень та спортивну жіночу кофту синього кольору з написом «COUTURE». Просить накласти арешт на вищевказане вилучене майно.
Слідчий підтримав клопотання та просять задовольнити.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, прийшов до наступного.
Встановлено, що досудове розслідування розпочате відповідно до ст. 214 КПК України та внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170560000208 від 14.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
З протоколу огляду від 17.04.2025 вбачається, що 17.04.2025 ОСОБА_5 добровільно видала штани спортивні жіночі бордового кольору без позначень та спортивну жіночу кофту синього кольору з написом «COUTURE».
Постановою слідчого від 17.04.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025170560000208 від 14.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За матеріалами клопотання встановлено, що перелічене у клопотанні майно було вилучено під час проведення огляду місця події, постановою слідчого визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Щодо вимог клопотання про арешт вилученого майна, то слідчим суддею безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, враховуючи правову підставу для арешту майна, яке визнано речовими доказами, наслідки арешту майна для інших осіб, розуміючи, що арешт вказаного майна не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності, тому слідчий суддя вважає, що подання в цій частині є обґрунтованим й підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про арешт майна в межах кримінального провадження № 12025170560000208 від 14.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 17.04.2025 під час огляду, а саме: штани спортивні жіночі бордового кольору без позначень та спортивну жіночу кофту синього кольору з написом «COUTURE», що перебувають у фактичній власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1