Справа № 524/4658/25
Провадження № 1-кс/524/916/25
23.04.2025 року місто Кременчук
Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 1202517050000694 від 20.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 286-1 КК України,
Старший слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, погодженим прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 1202517050000694 від 20.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.
У обґрунтування клопотання зазначено, що 19.04.2025 приблизно о 19:00 на автодорозі С172101 поблизу с. Горошине Семенівської територіальної громади Кременчуцького району сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій автомобіля ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовець, який 17.01.2024 самовільно залишив військову частину), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись в напрямку від с. Горошине до с. Старе Горошине, поза межами пішохідного переходу здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину дороги справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок чого пішохід отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому обох кісток правої гомілки, забою поперекового відділу хребта.
Повідомлення про що 20.04.2025 внесене до ЄРДР за № 2025170500000694 та розпочате досудове розслідування за частиною 1 статті 286-1 Кримінального кодексу України.
У ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.04.2025 вилучений автомобіль ВАЗ 21061, реєстраційний номер О7500ОК, який 20.04.2025 у порядку ст. 93 КПК України визнаний речовим доказом. Власником вказаного тимчасово вилученого автомобіля являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після проведення огляду або обшуку виявлені та вилучені речі вважаються тимчасово вилученим майном, питання про яке слід вирішувати в результаті його арешту або повернення. З урахуванням факту, що зазначений автомобіль визнанний речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, має значення як речовий доказ, а тому задля його збереження необхідно накласти арешт.
Зважаючи, що відносно вилученого в ході огляду майна, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, в установленому законом порядку визнано речовими доказами, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, враховуючи, що вилучене майно, відповідає критеріям зазначеним у ст. 167 КПК України, тому відповідно до ст. 170 КПК на них необхідно накласти арешт для забезпечення проведення ряду необхідних слідчих дій та відповідних експертиз.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У судове засідання не з'явився старший слідчий, надав суду письмову заяву про задоволення клопотання та розгляд без його участі. Власник/ володілець майна не з'явився.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання із доданими матеріалами, враховуючи, що відомості про закінчення досудового розслідування, а також документи, які б стверджували про те, що слідчий раніше звертався із вказаним клопотання до слідчого судді, в матеріалах справи відсутні, дійшла до висновку про наступне.
Відповідно до п.7 ч. 2 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ст. 100 КПК України на речові докази може бути накладено арешт в порядку , визначеному ст. ст. 170-174 КПК України. Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
З матеріалів клопотання слідує, що Кременчуцьким РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Постановою слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області вилучене майно визнане речовими доказами по справі. У рамках цього кримінального провадження слідчим ініційоване питання накладення арешту на зазначені речі, вказуючи, що останнє відноситься до речових доказів у цьому кримінальному провадженні, а тому накладення арешту на нього забезпечить можливість його збереження, встановлення істини в кримінальному провадженні. З вилученим речовим доказом в ході досудового розслідування необхідно провести ряд експертних досліджень та слідчих дій.
Ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 173 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч.1 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України (ст. 173 КПК України).
Із наданих суду матеріалів слідує наявність достатніх підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника/ володільця майна з метою забезпечення кримінального провадження. Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення усіх обставин правопорушення та необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, що слугуватимуть встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, власником/ володільцем майна до суду не надано та слідчим суддею не встановлено. З урахуванням зазначеного, клопотання підлягає задоволенню. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось на підставі частини 4 ст. 107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 98, 107, 132, 170 - 173, 395 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 .
Накласти арешт на автомобіль ВАЗ 21061, реєстраційний номер О7500ОК, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_2 .
Накласти заборону на відчуження, користування, проведення будь-яких ремонтних робіт та розпорядження вказаним майном із метою збереження речових доказів.
Місцем зберігання речових доказів автомобіля ВАЗ 21061 реєстраційний номер О7500ОК, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4 , на території майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів при СПД №1 ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, с. Семенівка, вул. Шевченка, 43.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором та може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду упродовж 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1