Справа № 524/4562/25
Провадження №1-кп/524/542/25
23.04.2025 Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-02.09.2024 Крюківським районним судом м. Кременчука за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357, ст..ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, наявних ризиків переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків.
Обвинувачений та його захисник вважали клопотання прокурора необґрунтованим, просили застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.
Заслухавши клопотання прокурора, думки обвинуваченого його захисника, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Як вбачається з реєстру матеріалів кримінального провадження, відповідно до ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 лютого 2025 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, а саме до 28.04.2025.
Згідно ст..29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).
За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше судимий, дане кримінальне правопорушення вчинив у період іспитового строку, призначеного вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 02.09.2024, до затримання не працював, його стан здоров'я, матеріальне становище, з метою запобіганням ризикам, що передбачені ст..177 КПК України, а саме запобіганням спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, суд вважає недостатнім застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а тому відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п.1 ч.4 ст..183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177,178 КПК України, має право не визначити розмір застави, у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства або погорозою його застосування.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, а тому суд не визначає розмір застави.
Розв'язуючи клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 із тримання під вартою на домашній арешт, суд враховує, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, на даний час вони виключають можливість змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого більш м'який.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 194, 314-316, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 60 днів, а саме до 20 червня 2025 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_6