Справа № 524/12657/24
Провадження №2/524/1923/25
23.04.2025 року місто Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О.,
позивачки ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ,
представника позивачів адвоката Стаханова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання постанови протиправною, скасування постанови та визнання права на спадкування за законом,
ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання постанови протиправною, скасування постанови та визнання права на спадкування за законом.
У обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та складається із житлового будинку під літ. А, а (загальною площею 37,7 кв.м), незавершеного будівництвом житлового будинку під літ. И, Тп, и, иб, иг, гаража літ. К, погреба літ. Кп, сарая літ. Л, колодязя літ. Кв, огорожі № 1-3, що розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності.
ОСОБА_1 , дружина померлого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діти померлого, є спадкоємцями першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .
Після прийняття спадщини у строк, передбачений законодавством, звернулися до державного нотаріуса Першої кременчуцької державної нотаріальної контори задля оформлення спадкових прав.
25.04.2024 постановою державного нотаріуса Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Власенко Н.В. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ) у зв'язку із ненаданням документів, що підтверджують право власності на будинок та введення його в експлуатацію.
Вважають такі дії державного нотаріуса неправомірними, а постанову такою, що підлягає скасуванню із встановленням права позивачів на спадкування.
29.10.2024 ухвалою судді позов залишений без руху із наданням позивачам строку для усунення виявлених недоліків.
07.11.2024 ухвалою судді відкрите провадження по справі у порядку загального позовного провадження. Визнано обов'язковою явку ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Витребувано від Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірену копію нотаріальної справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
07.11.2024 до суду надійшов відзив від Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, згідно якого із позовом не погоджуються, просять замінити нотаріальну контору належним відповідачем та відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачами документально не підтверджені позовні вимоги та викладені обставини, що суперечить п. п. 4-5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Не надані належні та допустимі докази звернення до нотаріальної контори в порядку досудового врегулювання спору на виконання ст.175 ЦПК України.
Посилаються на ст. ст. 5, 46, п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», відповідно до яких нотаріус зобов'язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні. Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не надано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Зазначають у відзиві, що обраний спосіб захисту є невірним, посилаючись на постанову Верховного Суду по справі № 466/6895/19 від 28.02.2023, згідно якої визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію не передбачено в судовому порядку нормами України чи іншими нормативними актами.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.
Ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлене договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачене прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Нормативно регламентованим є право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання ділянки за її цільовим призначенням (ч. 3 ст. 375 ЦК України). Відповідно до ч. 4 ст. 375 ЦК України у разі здійснення власником самочинної забудови, її правові наслідки встановлюються ст. 376 ЦК України.
Зазначають, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, не набуває право власності на нього.
Звертають увагу суду на поданий позивачами технічний паспорт житлового будинку від 01.11.2023, виготовлений КП «МБТІ», в якому зазначено, що житловий будинок літ. И, Ин, н, иб, иг не зданий в експлуатацію.
Позивачами не надані докази на підтвердження отримання дозвільних документів у Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району, Управлінні архітектури та містобудування м. Кременчука, не підтверджений статус земельної ділянки, у тому числі щодо відведення її для цілей будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, або надання її органом місцевого самоврядування у користування, що унеможливлює визнання права власності на незавершене будівництво. Не надані проєктні документи, що підтверджували б можливість їх звернення, як правонаступників спадкодавця, щодо належного оформлення нерухомості та прийняття її в експлуатацію. Відсутній висновок незалежного судового експерта щодо відповідності об'єкта нерухомості нормам державних будівельних норм.
Посилаються у відзиві на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 200/22329/14-ц, згідно якої закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію у порядку, визначеному законодавством.
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Зазначений висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 по справі № 6-159цс15.
Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового ціпку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. До цього об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів (постанови Верховного Суду України від 18.11.2015 по справі № 6-388цс 15, від 27.05.2015 по справі № 6-159цс15).
Крім того, у відзиві вказують на п.п. 7, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 № 6, постанови Верховного Суд від 28.04.2022 по справі № 359/9695/17 та від 09.06.2020 по справі № 347/2273/17, відповідно яких у разі здійснення будівництва згідно закону, у випадку смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини, визнання цих прав та обов'язків за позивачами є підставою для продовження та завершення розпочатого спадкодавцем будівництва. Якщо дозвільних та технічних документів на будівництво не було, нерухоме майно слід вважати самочинно збудованим, легалізувати його через процедуру успадкування неможливо.
Зазначають, що позивачі обрали невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки на момент подачі їх позову не існувало спору щодо спадкового майна, нотаріус у цьому випадку є відповідальною особою за відсутність належних документів у спадкоємців, які є необхідними для отримання ними свідоцтв про право на спадщину.
Позивачами не надані на підтвердження порушення нотаріусом їх прав, відповідних доказів звернення до Кременчуцької міської ради, Управління архітектури та містобудування м. Кременчука, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо статусу земельної ділянки, а тому відсутній предмет спору, як наслідок, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження по справі.
При цьому, посилаються на правову позицію, зазначену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2023 по справі № 511/2303/19.
17.11.2024 відповідачем надана копія нотаріальної справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
11.12.2024 ухвалою суду допущений до участі по справі представник позивачів адвокат Стаханов М.В., відкладене підготовче засідання, явку позивачів та відповідача визнано обов'язковою. Витребувано від відповідача копію нотаріальної справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
20.01.2025 у судовому засідання представником позивачів заявлене клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, у зв'язку із ненаданням суду нотаріальною конторою витребуваних документів, повторно зобов'язати надати копію спадкової справи та вжити заходи реагування.
20.01.2025 ухвалою суду застосовані до відповідача заходи процесуального примусу із роз'ясненням про можливість суду скасування постановленої ним ухвали про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущені порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків, тобто виконала ухвала суду від 11.12.2024 про витребування належним чином завіреної копії спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5
20.01.2025 о 15 год, після проведення судового засідання, канцелярією суду передане суду клопотання відповідача про проведення розгляду справи 20.01.2025 за відсутності його представника із наданням копії спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5
22.01.2025 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
12.02.2025 до суду надійшла заява представника позивачів про закриття підготовчого судового засідання.
12.02.2025 ухвалою суду підготовче провадження по справі закрите, призначене судове засідання, залучене по справі в якості третьої особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради.
12.02.2025 ухвалою суду скасована ухвала від 20.01.2025 про застосування заходів процесуального примусу.
12.03.2025 у судове засідання з'явились позивачка ОСОБА_1 , її представник, представник третьої особи.
12.03.2025 у судовому засіданні оголошена перерва за клопотанням представника третьої особи.
11.04.2025 до суду надійшла заява представника третьої особи про розгляд справи за відсутності їх та про задоволення позову.
14.04.2025 до суду з'явились позивачка ОСОБА_1 та її представник. Інші учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови належного його повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 223 ЦПК України.
У судовому засіданні заслухані позивач та його представник, які просили задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.
Суд на підставі ст. 244 ЦПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклавши його ухвалення, оголосивши дату та час проголошення, а саме: 23.04.2025 о 13 год.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Ч.1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ст. ст. 15, 16 ЦК України передбачене право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є зокрема, його визнання.
Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Заслухавши пояснення позивача, його представника та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що між померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позивачкою укладений шлюб, від якого народились ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Зазначене стверджується копіями свідоцтв:
про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14.01.2006 Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис № 14,
про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого 04.08.2006 Автозаводським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 791,
про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданого 22.04.2011 Автозаводським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 432,
про смерть 30.12.2022 ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 , виданого 09.01.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління юстиції, актовий запис № 11,
лікарського свідоцтва про смерть № 212, виданого 06.01.2023 Комунальним закладом «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи»,
витягу з протоколу № 474 від 07.03.2023 засідання 12 Регіональної військо-лікарської комісії по становленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців.
Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок із господарськими будівлями АДРЕСА_1 , який складається з:
житлового будинку під літ. А.а загальною площею 37,7 кв.м,
незавершеного будівництвом житлового будинку під літ. И, Ип, и, иб, иг,
гаража під літ. К, погреба під літ. Кп, сарая під літ. Л, колодязя під літ. Кв, огорожі № 1-3,
що розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності.
Право власності спадкодавця ОСОБА_4 на зазначене нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке посвідчене 13.03.2009 державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори та зареєстроване 20.08.2012 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
До моменту мобілізації до Збройних Сил України ОСОБА_4 постійно проживав разом із дружиною та дітьми (позивачами по справі) у домоволодінні АДРЕСА_1 .
Крім того, на момент відкриття спадщини та звернення до суду із цим позовом позивачі продовжують постійно проживати у зазначеному домоволодінні.
За правилами ст. 1261 ЦК України діти спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також ОСОБА_1 , як той подружжя, хто пережив іншого, віднесені до першої черги спадкоємців за законом та згідно ч. ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.
У зазначеному домоволодінні на час звернення до суду житловий будинок під літ. А.а та споруди № НОМЕР_5 , Кв знесені, що стверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 20.09.2023 та довідкою про знищення/ знесення майна, виданою 06.10.2023 КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області». Житловий будинок під літ. И, Ип,и,иб,иг не зданий в експлуатацію, огорожа № 1 та колодязь Кв зруйновані.
Згідно постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.04.2024 відмовлено ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та як законний представник від імені малолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , діючому за згодою матері, у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв'язку із ненаданням документів на підтвердження права власності на будинок та введення його в експлуатацію.
Із прийнятим рішенням нотаріуса, його позицією та обґрунтуванням, викладеними у відзиві, суд не погоджується, виходячи із такого.
Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 620/2011 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .
13.07.2012 державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Ципко Т.А. видане свідоцтво про право на спадщину для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстроване у реєстрі за № 2-835 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.08.2012.
Спадщина, на яку видане це свідоцтво, становить житловий будинок із господарськими будівлями АДРЕСА_1 та складається із:
житлового будинку під літ. А.а загальною площею 37,7 кв.м,
незавершеного будівництвом житлового будинку під літ. И, Ип, и, иб, иг,
гаража під літ. К, погреба під літ. Кп, сарая під літ. Л, колодязя під літ. Кв, огорожі № 1-3,
що розташовані на земельній ділянці комунальної власності, що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою 18.05.1990 за № 3-1926, зареєстрованого у КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради» в реєстровій книзі № 3 за реєстровим № 299 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 35537788.
Крім того, у цьому свідоцтві нотаріусом зазначено, що на підставі рішення виконкому Автозаводської районної ради народних депутатів м. Кременчука Полтавської області від 25.02.1993 № 142 розпочате будівництво житлового будинку під літ. И, Ип, и, иб, иг, побудований сарай під літ. Л, гараж з погребом під літ. К, Кп. Самочинно збільшений у розмірах незавершений будівництвом житловий будинок під літ. И на 5,29 кв.м, самочинно побудована нежитлова прибудова під літ. И.
29.06.2022 Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 146/2023 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцями за законом після його смерті є дружина ОСОБА_1 та діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Інших спадкоємців, передбачених законом, немає.
П.п. 4.14 - 4.18 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених п. 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.
Під випадками, передбаченими п. 3 глави 7 розділу І цього Порядку, передбачені документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, долучені до примірника правочину, свідоцтва тощо, що залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об'єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв'язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Так, судом установлено, що у матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_4 наявне свідоцтво про право на спадщину, видане 13.07.2012 державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Ципко Т.А. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , що зареєстроване у реєстрі за № 2-835 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.08.2012, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та складається із:
житлового будинку під літ. А.а загальною площею 37,7 кв.м,
незавершеного будівництвом житлового будинку під літ. И, Ип, и, иб, иг,
гаража під літ. К, погреба під літ. Кп, сарая під літ. Л, колодязя під літ. Кв, огорожі № 1-3,
розташовані на земельній ділянці комунальної власності, що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою 18.05.1990 за № 3-1926, зареєстрованого у КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради» в реєстровій книзі № 3 за реєстровим № 299 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 35537788.
У матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_4 також наявні:
1) витяг про державну реєстрацію прав № 35219640 від 20.08.2012 за реєстраційним № 35537788 житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 із зазначенням: власника майна - ОСОБА_4 , підстав виникнення права власності - свідоцтво про право на спадщину, видане 13.07.2012 Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою, що зареєстроване у реєстрі за № 2-835,
2) довідка Комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради» від 09.11.2023 № 61/5046, що за даними архівного обліку станом на 28.12.2012 зареєстрований у КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради» житловий будинок по АДРЕСА_1 із зазначенням: власника майна - ОСОБА_4 , підстав виникнення права власності - свідоцтво про право на спадщину, видане 13.07.2012 Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою, що зареєстроване у реєстрі за № 2-835, записане у реєстрову книгу № 3 за реєстровим № 299.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України у редакції, чинній на момент реєстрації свідоцтва про право на спадщину, виданого 13.07.2012 на ім'я померлого ОСОБА_4 , право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації , яка є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній на момент реєстрації свідоцтва про право на спадщину, виданого 13.07.2012 на ім'я померлого ОСОБА_4 , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 зареєстроване та офіційно підтверджене державою за ОСОБА_4 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та складається із житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та складається із:
житлового будинку під літ. А.а загальною площею 37,7 кв.м,
незавершеного будівництвом житлового будинку під літ. И, Ип, и, иб, иг,
гаража під літ. К, погреба під літ. Кп, сарая під літ. Л, колодязя під літ. Кв, огорожі № 1-3,
розташовані на земельній ділянці комунальної власності, що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою 18.05.1990 за № 3-1926, зареєстрованого у КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради» в реєстровій книзі № 3 за реєстровим № 299 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 35537788.
Держава офіційно визнала за ОСОБА_4 та підтвердила факт виникнення у нього права власності на нерухоме майно, зазначене у свідоцтві про право на спадщину від 13.07.2012, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Матеріали справи не містять та сторонами не надані відомості про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на підставі ст. 1301 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст.49 Закону України «Про нотаріат», нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії, а отже державним нотаріусом не дотриманий Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та безпідставно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, належне ОСОБА_4 , а тому вимога про визнання права позивачів на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Щодо належного відповідача по справі, суд зазначає таке.
Згідно п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється у тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Так, ст. 41 Конституції України визначено:
кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю,
право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом,
ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності,
право приватної власності є непорушним.
Спадкування в Україні регулюється основним регулятором приватних відносин, яким є ЦК України (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2023 по справі № 398/1796/20).
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Ст. ст. 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом 1-5 черг).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.
Нотаріус зобов'язаний мотивувати свої дії, направлені на відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому, нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (постанова Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 01.03.2021 по справі № 473/1878/19).
Так судом встановлено та не спростовано матеріалами справи і сторонами наступне:
1) наявність свідоцтва про право на спадщину, виданого 13.07.2012 державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Ципко Т.А. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , зареєстрованого у реєстрі за № 2-835 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.08.2012, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та складається із:
житлового будинку під літ. А.а загальною площею 37,7 кв.м,
незавершеного будівництвом житлового будинку під літ. И, Ип, и, иб, иг,
гаража під літ. К, погреба під літ. Кп, сарая під літ. Л, колодязя під літ. Кв, огорожі № 1-3,
розташовані на земельній ділянці комунальної власності, що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою кременчуцькою державною нотаріальною конторою 18.05.1990 за № 3-1926, зареєстрованого у КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради» в реєстровій книзі № 3 за реєстровим № 299 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 35537788,
2) 29.06.2023 до Першої кременчуцької державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_4 , зазначивши, що крім неї спадкоємцями за законом є також його неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
3) 25.04.2024 постановою державного нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та як законний представник від імені малолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Підставою відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії зазначено не надання документів на підтвердження права власності на будинок та введення його в експлуатацію.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивачі просили, зокрема визнати протиправною та скасувати вказану постанову державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Судом під час розгляду цієї справи встановлено, що держава офіційно визнала за ОСОБА_4 та підтвердила факт виникнення у нього права власності на нерухоме майно, зазначене у свідоцтві про право на спадщину від 13.07.2012, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців.
Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.
У приватному праві не передбачено нікчемності для свідоцтва про право на спадщину. ЦК України містить закріплену тільки можливість пред'явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину будь-якою особою, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 по справі № 385/321/20).
Матеріали справи не містять та сторонами не надані відомості про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на підставі ст. 1301 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, главою 10 розділу ІІ якого регулюється питання видачі свідоцтв про право на спадщину.
Ст. 49 Закону України «Про нотаріат» визначено підстави для відмови нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, у вчиненні нотаріальної дії.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).
У постанові від 30.06.2021 по справі № 761/40184/16-ц Верховний Суд прийшов до висновків про таке.
Законодавець передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, нотаріальних актів до суду (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»). У такому разі позовні вимоги можуть бути пред'явлені безпосередньо до нотаріуса.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення такого права у нотаріальному порядку.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 по справі № 450/3258/17, від 28.04.2022 по справі № 352/494/16-ц.
Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Верховний Суд зазначає, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв'язку із позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, слід враховувати характер спірних правовідносин, норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.
У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди позивача залучати інших осіб до участі по справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв'язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено ст. 51 ЦПК України.
Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб'єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов'язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв'язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.
У цій справі позивачі звернулися до суду з позовними вимогами, спрямованими на захист приватного (майнового) права, заснованого на приписах цивільного законодавства. Оскаржувана постанова відповідача порушує спадкові права позивачів, оскільки відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину позбавляє спадкоємців права на спадщину та свідчить про незаконність оскаржуваної постанови, а тому суд приходить до висновку про помилковість висновків нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а відтак підлягають задоволенню позовні вимоги позивачів про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії протиправною та її скасування.
Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 цієї Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (параграф 23 рішення Європейського суду з прав людини «Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: (1) у разі задоволення позову - на відповідача; ( 2) у разі відмови в позові - на позивача; ( 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за подання позову до суду ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн, останній підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 12, 13, 51, 76-81, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Визнати протиправною та скасувати постанову державного нотаріуса Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Власенко Наталії від 25.04.2024 про відмову у видачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 свідоцтв про право на спадщину за законом.
Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 право на спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Стягнути з Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позову до суду у розмірі 1211 грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Перша кременчуцька державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 02900038, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, 9/1.
Третя особа: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 41250664, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, 2.
Суддя Н.П. Мельник