Справа №295/344/25
Категорія 156
3/295/428/25
22.04.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнецов Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01 січня 2025 року о 16 годині 08 хвилин поруч з будинком № 111, що за адресою: вул. Вільський Шлях, у м. Житомирі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz W212 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації координації рухів), від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Адвокат Кутлиєв Б.Н., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у своїх заперечення на протокол, зазначив, що додані до матеріалів справи відеозаписи не є безперервними та постійно перериваються, а відтак є неналежними та допустимими доказами по справі. Під час складання акту огляду на стан сп'яніння та направлення були допущені порушення прав водія, вказані документи не підписані, відсутній час їх складання, вони не надавались водію. Вказував про необґрунтованість зупинки водія, відсутності доказів порушення його клієнтом правил дорожнього руху, відповідно підстав для проходження огляду. Посилався на порушення працівниками поліції ст. 266-1 КУпАП. Зазначивши, що на місце вчинення не були викликані працівники ВСП, а тому адміністративні матеріали відносно його підзахисного складені не уповноваженими на те особами, та провадження по справі підлягає закриттю, про що подав відповідне письмове клопотання.
Суддя, вислухавши позицію захисту, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що провина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження, та знаходить можливим притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у наступних діях: 1) керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України та самостійною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, не зважаючи на підстави такої відмови.
Як вбачається з рапорту інспектора взводу № 2 роти № 1 БУПП в Житомирській області Баранівського В., що під час несення служби у складі екіпажу «Граніт 209» отримали від громадянина виклик про вчинення адміністративного правопорушення та прибули за викликом. Заявник ОСОБА_2 повідомив працівників поліції щодо порушення водієм транспортного засобу Mercedes-Benz w211 номерний знак НОМЕР_1 правил дорожнього руху та можливого перебування водія у стані сп'яніння. Обстеживши прилеглі вулиці, поруч з будинком АДРЕСА_2 було зупинено транспортний засіб Mercedes-Benz w211 номерний знак НОМЕР_1 , на який вказав заявник. Під час спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_1 , 24.08.1981, військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 , який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився. Відносно водія ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсторонено від керування транспортним засобом та повідомлено чергову частину ВСП.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 01.01.2025р, останній повідомив, що в цей день близько 15 години ним було помічено ТЗ Мерседес НОМЕР_1 , який грубо порушував правила дорожнього руху. Цей транспортний засіб було зупинено спільно із працівниками поліції. Водій мав ознаки алкогольного сп'яніння.
З наданого до матеріалів справи відеозаписів подій, які мали місце 01.01.2025 приблизно о 16 год. 08 хв., вбачається, що працівники поліції на службових автомобілях переслідували іншого водія автомобіля Mercedes-Benz, який не одразу зупинився, а був зупинений працівниками поліції шляхом випередження автомобіля. Разом із працівниками поліції також був заявник ОСОБА_2 , який в ході надання усних пояснень наполягав на тому, що цей водій здійснив небезпечне керування та, ймовірно, був у нетверезому стані. Водій ОСОБА_1 був за кермом автомобіля Mercedes-Benz w211, номерний знак НОМЕР_1 , пред'явив свої документи. В ході спілкування з водієм працівник поліції висловив свою підозру про те, що водій вживав спиртні напої та має ознаки алкогольного сп'яніння. Встановивши, що водій ОСОБА_1 являється офіцером, інспектор відразу повідомив про це ВСП (на відео з 16:13 до 16:17), та на його запитання: «Чи хтось прибуде з представників ВСП», отримав відповідь від чергового, що «виїжджати ніхто не буде, а автомобіль заберуть представники військової частини». На запитання інспектора щодо вживання алкоголю, водій ОСОБА_1 підтвердив, що пив спиртні напої (на відео з 16:14). Також у ході розмови ОСОБА_1 наполегливо просив не викликати працівників ВСП і не повідомляти про подію до військової частини. Після цього поліцейський запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, на що останній відповів категоричною відмовою (на відео з 16:16). Після чого поліцейський роз'яснив наслідки такої відмови, на що водій сказав, що вони йому зрозумілі. Водію були роз'яснені процесуальні права та обов'язки, передбачені діючим законодавством. Після завершення складання протоколу, поліцейський ознайомив водія із змістом складеного протоколу. Під час складання протоколу на місце події прибули представники військової автомобільної інспекції і забрали цей автомобіль.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаному в протоколі суду місці та час, підтверджується відеозаписом з відеореєстратора зі службового автомобіля працівників поліції, рапортом співробітника поліції, не заперечується ОСОБА_1 на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, а також стороною захисту в судовому засіданні.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210404 від 01.01.2025, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 01.01.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , рапортом співробітника поліції, а також відтвореним відеозаписом.
Доводи захисника про безпідставність зупинки водія ОСОБА_1 судом не приймаються, оскільки причиною зупинки було повідомлення громадянина ОСОБА_2 про вчинення відносно нього адміністративного правопорушення та ймовірність перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, що в результаті зупинки було підтверджено. Також доводи захисту спростовуються відеозаписом, де зафіксовано особу заявника ОСОБА_2 , який викликав поліцію та повідомив на лінію 102, що водій автомобіля Mercedes-Benz w211, номерний знак НОМЕР_1 підрізав його (на відео з 16:14, з 16:16), а також його письмовими поясненнями, де він вказав, що близько 15:00 год. він помітив автомобіля Mercedes-Benz w211, номерний знак НОМЕР_1 , який грубо порушував правила дорожнього руху.
Що стосується доводів сторони захисту про неналежність та безперервність наданого відеозапису, то він є достатньо безперервним у частині вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» або медичного огляду та відмови ОСОБА_1 від проходження цього огляду, повідомленні останнім, що він вживав алкоголь, роз'яснення прав ОСОБА_1 , тобто у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що дійсно п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов'язків.
Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов'язковості надавання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов'язків.
На думку суду, наданий фрагмент відеозапису, на якому зафіксований факт переслідування автомобіля, вимоги про зупинку, зупинення автомобіля, перебування водія ОСОБА_1 за кермом, його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські, об'єктивно поза розумним сумнівом доводить факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також суд відхиляє доводи захисника щодо відсутності джерела походження наданого на диску відеофайлу, де зафіксовані всі події з місця. Адже як вбачається із протоколу (розділу 7 та 10), в ньому відображена детальна інформація про технічні пристрої - засоби відеозапису, нагрудні персональні відеореєстратори Motorolа VB 400, номери:475382 та 475239, а відтак наявний на диску у справі відеозапис IMG_446 є лише назвою відзнятого відеофайлу, походження якого не викликає сумнівів. Тому є належним і допустим доказом у справі.
Посилання захисника на те, що акт огляду на стан сп'яніння та направлення водія на огляд до медичного закладу складені з порушенням та є неналежними доказами, на думку суду, правового значення не мають, оскільки за приписами «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 акт огляду на стан сп'яніння складається виключно за результатами проведення огляду водія на стан сп'яніння, а водій ОСОБА_1 відмовився від проходження будь-якого огляду. Тому такі документи, як акт огляду та направлення про проходження огляду у медичному закладі, не мають будь-якого доказового значення в даній справі, оскільки не були використані за своїм призначенням через відмову водія від проходження будь-якого видів огляду.
Щодо відсутності доказів про перебування водія з ознаками алкогольного сп'яніння, суд відзначає наступне.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП повинен містити ознаки сп'яніння, які поліцейський виявив у водія транспортного засобу, які стали підставою вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння. При відсутності вказаних ознак сп'яніння відсутні правові підстави для огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння.
На виконання вказаних вимог Інструкції працівником поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 , та відображені в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. При цьому, зазначені поліцейськими в протоколі ознаки сп'яніння не повинні підтверджуватися або доводитися матеріалами справи, оскільки огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, іншими додатковими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно.
При цьому єдино можливими способом спростування виявлених у водія ознак сп'яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп'яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість відмова водія від проходження огляду буде становити склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім цього сам водій на відеозаписі визнав, що випив алкоголь, що додатково вказує про достовірність виявлених у нього ознак сп'яніння.
Стосовно доводів захисника про недотримання вимог статті 266-1 КУпАП, через відсутність під час складання протоколу працівників Військової служби правопорядку (ВСП) та незалучення їх працівниками поліції, суд відзначає наступне.
Правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, відноситься до правопорушень на транспорті.
Статтею 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи. Зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за статтею 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України по правопорушенням, вчиненим військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7. КУпАП.
Крім того, Наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 затверджено Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, якою визначено, що органи Військової служби правопорядку (ВСП) здійснюють оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбаченні статей 172-10-172-20 КУпАП.
Згідно п. 3 постанови КМУ №32 від 12.01.2024 передбачено, що огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
З матеріалів відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з цивільними номерами ( НОМЕР_1 ), перебуваючи в місті Житомирі у цивільному одязі та не здійснюючи безпосередньо виконання обов'язків військової служби. Жодних службових завдань під час зупинки 01 січня 2025 року він не виконував. Про виконання будь-яких військових обов'язків та несення служби в цей момент водій ОСОБА_1 поліцейському не заявляв, подорожній лист на службовий автомобіль не надавав. Більше того, водій ОСОБА_1 , навпаки, наполягав, щоб не викликали працівників ВСП, військової частини та не повідомляли про вказаний інцидент. Подібну суперечливу поведінку водія суд вважає намаганням уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Адже учасник дорожнього руху, як і кожний громадянин, має діяти за принципом добросовісності, який лежить в основі доктрини «venire contra factum proprium», - «заборони суперечливої поведінки», який полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці.
Отже, з урахуванням вказаних положень та встановлених обставин, під час складання працівниками поліції адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП відносно військовослужбовця ОСОБА_1 обов'язкова присутність уповноважених працівників органу ВСП не є обов'язкова та не впливає на законність, допустимість та належність зібраних у справі адміністративних матеріалів.
Крім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що працівник поліції по телефону повідомив чергового ВСП про даний випадок, на що співробітник ВСП відповів, що на місце події ніхто не з'явиться, а автомобіль забере представник військової частини.
За таких обставин, судом не встановлено порушень діючого порядку складання адміністративних матеріалів за ст. 266 КУпАП, а застосування положень статті 266-1 КУпАП до спірних правовідносин є помилковим.
Таким чином, працівниками поліції був дотриманий, встановлений статтею 266 КУпАП, порядок виявлення у водія стану алкогольного сп'яніння, та після зупинки водію було запропоновано пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння. Після того як водій ОСОБА_3 категорично відмовився від проходження такого огляду, працівники поліції склали протокол, що зафіксоване на відеозаписі.
Доводи особи сторони захисту, викладені у запереченні на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210404 щодо закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, задоволенню не підлягають, оскільки повністю спростовують дослідженими матеріалами справи у ході судового розгляду.
За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП повністю доводиться дослідженими по справі доказами, яка полягає у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки, сідаючи за керування транспортним засобом, водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 283 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача:37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача:UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя: Д.В.Кузнецов
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.