Справа № 161/9059/24
Провадження № 2/161/1612/25
23 квітня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
при секретарі - Швед Н.В.
з участю: представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, -
13.05.2024 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що судовим наказом від 29.04.2024 року з нього на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.04.2024 року та до досягнення дитиною повноліття. Вказує, що під час винесення судового наказу не було враховано, що між сторонами відсутній спір щодо утримання дитини, оскільки він бере участь в утриманні їх спільної доньки. Так, у період вересня 2023 року до лютого 2024 року ним було перераховано на потреби дитини 54000 грн., що в розрахунку на місяць становить 9000 грн. Крім того, зазначає, що надає фінасову допомогу матері, у якої гіпертонічна хвороба та цукровий діабет. На підставі викладеного, та з врахуванням уточненої позовної заяви просить суд зменшити розмір стягуваних з нього аліментів, та призначити фіксовану виплату у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судовим наказом Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.04.2024 року в цивільній справі № 161/7997/24 вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.04.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 141 СК України передбачено рівність прав та обов'язків щодо дитини.
У ч. 2 ст. 182 СК України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що він добровільно надає допомогу на утримання дитини, а також, що на його утриманні перебуває хвора матір.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення матеріального стану позивача або зміни його сімейного стану, останнім суду надано не було.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-182, 192 СК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення в повному обсязі складено 23 квітня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук