Справа № 161/6429/25
Провадження № 2/161/2834/25
15 квітня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву адвоката Матвіїва Вадима Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Адвокат Матвіїв Вадим Миколайович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову. Просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони на відчуження на об'єкти нерухомого майна: - земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:22:032:0039, площею 0,1306 га, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та розташована по АДРЕСА_1 ; - гараж /Г-1/ площею 368,8 кв. м., який знаходиться по АДРЕСА_1 з підстав, викладених в заяві.
Відповідно до ч. 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Заява адвоката Матвіїва Вадима Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Судом при розгляді заяви встановлено, що в провадженні Луцького міськрайонного суду перебуває цивільна справа № 161/6429/25 за позовною заявою адвоката Матвіїва Вадима Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП «Антон-Плюс», третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову, що на думку заявника, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають можливість відчужити майно (належні їм частки земельної ділянки) або розпорядитися ним іншим чином (наприклад обтяжити), що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Що утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду про витребування майна, в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Всупереч вищенаведеному сторона позивача не надала суду доказів того, що існує небезпека відчуження майна відповідачами до розгляду справи по суті.
Однак, сам факт пред'явлення позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 149-154 ЦПК України, суд,-
Відмовити адвокату Матвіїву Вадиму Миколайовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Ковтуненко