Справа 522/8374/25
Провадження 1-кп/522/2456/25
17 квітня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарати, громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 308 КК України, у кримінальному провадженні, яке внесено 06.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163520000075, суд, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 308 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням, в якому просила про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому. В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 під час досудового розслідування не зникли та існувати не перестали, а саме посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання. Захисник посилався, що обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнає, давав покази, кається та має психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання наркотиків тому потребує лікування, зазначені прокурором в клопотанні ризики не доведені. Просив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання або зменшити розмір застави, оскільки раніше встановлений є непомірним.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки при досудовому розслідуванні не порушував своїх обов'язків
Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, з огляду на наступне.
За правилами ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2025 року стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.04.2025 року з визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2025 року, тобто у сумі 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 коп.) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України унормовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Правилами ч. 2 ст. 177 КПК України унормовано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Разом з тим, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм вмотивованим рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
В розумінні ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_5 наразі вже перебуває у статусі обвинуваченого, а відтак судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Зважаючи на стадію судового провадження (підготовче провадження) та враховуючи, що судом ще не досліджувалися матеріали провадження, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень. Бо це передбачає оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить, що на стадії підготовчого судового засідання суд повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це кримінальне правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, вони є тяжкі злочини, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою, те, що він має постійне місце проживання, раніше судимий, відсутні відомості про постійну роботу і джерело доходів на території України, відсутні міцні родинні зв'язки, що може свідчити про те, що він буде переховуватись від суду, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Також суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п.3 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме - можливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, позаяк на даний час свідки по даному кримінальному провадженню не допитані.
Зазначені обставини на переконання суду беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, впливати на свідків, які ще не допитані та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення і, ці ризики є доведеними прокурором. Такі обставини не дають підстав для застосування іншого запобіжного заходу до ОСОБА_5 , оскільки ризики негативної поведінки обвинуваченого та небезпека наслідків такої поведінки, яка загрожує належній реалізації мети та досягнення завдань кримінального провадження, мають більш вагоме значення з точки зору публічного інтересу в контексті обставин, що обумовлюють необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу (перебуваючи на волі може переховатися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, здійснити вплив на свідків).
Крім того, необхідно прийняти до уваги, що підвищена суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких на цей час обвинувачується ОСОБА_5 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, посягають на правовий режим обігу, а додатковим об'єктом кримінально-правової охорони є здоров'я населення. Поширення наркоманії і зростання злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, набувають усе більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей та суспільства.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_5 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були доведені прокурором, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.
Разом із тим, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.
Щодо альтернативного запобіжного заходу у виді застави, розмір якої раніше визначено у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило на день визначення 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень 00 коп.) гривень., суд не вбачає підстав для зміни цього розміру, у зв'язку з чим визначений судом розмір застави, як альтернативний запобіжний захід продовжує свою дію.
Керуючись ст.ст. 7,31,132,177,178,183,193-199, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Раніше визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави, в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень обвинуваченому ОСОБА_5 - залишити без змін.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_5 , провадження по справі №1-кп/522/2456/25.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідками в рамках даного кримінального провадження.
Ухвала про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останнім днем строку її дії є 15.06.2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1