22 квітня 2025 року
м. Київ
справа №400/11803/23
адміністративне провадження №К/990/1617/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Миколаївської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Захист» - про зобов'язання вчинити певні дії,
11.01.2024 до Суду від Миколаївської міської ради надійшла касаційна скарга на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу булу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р. , суддів ОСОБА_2., Мацедонської В.Е.,
Ухвалою Суду від 06.02.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку (рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 №2777/0/15-24) розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначений повторний автоматизований розподіл справи.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської, суддів Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.
Проводячи підготовку справи до касаційного розгляду, Судом встановлено, що 03.06.2024 від Окружної прокуратури міста Миколаєва надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано справу №260/4199/22 для формування єдиної правозастосовної практики у питанні права прокурора на звернення до суду із позовом в особі територіального органу ДСНС України про зобов'язання суб'єкта (балансоутримувача) привести захисну споруду цивільного захисту (сховище) у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовність до укриття населення).
Заявник зазначає, що оскаржуване рішення у цій справі було ухвалене у подібних правовідносинах, а тому просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №260/4199/22.
Перевіривши доводи указаного клопотання, Суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року справу №260/4199/22 повернуто відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду, оскільки об'єднана палата дійшла висновку про неможливість розгляду цієї справи об'єднаною палатою Касаційного адміністративного суду.
Отже, обставина, на яку послався прокурор як на підставу для зупинення провадження у цій справі, перестала існувати.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання Окружної прокуратури міста Миколаєва про зупинення провадження у справі необхідно відмовити.
За правилами частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано статтею 262 КАС України, згідно з частиною п'ятою якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
У цій справі третя особа - Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Захист» наполягає на необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін та просить забезпечити участь представника в такому судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Проаналізувавши матеріали касаційних скарг, відзиву та зміст судових рішень у справі, беручи до уваги характер спірних правовідносин та підстави для відкриття касаційного провадження, Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін та інших учасників справи відсутні.
Бажання учасника справи викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» («Axen v. Germany»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник [в одній із зазначених справ] не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись статтями 12, 262, 340, 345 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Окружної прокуратури міста Миколаєва про зупинення провадження у справі.
Відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Захист» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Підготовчі дії в справі закінчити.
Справу призначити до розгляду в порядку письмового провадження з 23.04.2025, який відбудеться в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська