22 квітня 2025 року
м. Київ
справа №140/3734/24
адміністративне провадження №К/990/4315/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №140/3734/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розміри яких не можуть бути меншими від встановлених при виході його на пенсію і вказані, у тому числі у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 12.04.2021 № ХА-17301, для перерахунку із 01.02.2024 основного розміру пенсії, а копію вказаної довідки надати позивачу для відома.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 позов задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024, скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 касаційну скаргу позивача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №140/3734/24 - повернуто скаржнику.
04.02.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій представник скаржника просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024, залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2025 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
В установлений судом строк скаржник подав заяву про усунення недоліків указаних в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2025.
Одночасно з касаційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 та на підтвердження поважності причин пропуску цього строку надає конверт, в якому надійшла копія оскарженої постанови.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до інформація на сайті АТ «Укрпошта» за трек номером 0610215628178 поштове відправлення (копію оскарженої постанови) позивач отримав 02.01.2025, а тому враховуючи, що позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення позивачці строку на касаційне оскарження постанови.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної постанови, не врахував висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21.
Також скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі №140/3734/24 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Cуд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №140/3734/24.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 334, 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,
Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №140/3734/24.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №140/3734/24.
Витребувати з Волинського окружного адміністративного суду справу №140/3734/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді Я.О. Берназюк
С.Г. Стеценко