22 квітня 2025 року
м. Київ
справа №620/1391/24
адміністративне провадження № К/990/14597/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзний І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №620/1391/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та доплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків її виплати;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та доплати одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків її виплати;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 (десять) повних календарних років служби, з врахуванням у складі грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні отриманих за травень 2017 року, з розрахунку повного місяця, індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та доплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення за період, з 01 січня 2015 року по 23 травня 2017 року, в сумі 47825,42 грн. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з врахуванням у складі грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексацію грошового забезпечення за період, з 01 січня 2015 року по 23 травня 2017 року, в сумі 47825,42 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
08 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №620/1391/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Як вбачається з рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Так, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Проте, відповідач лише посилається на зазначений підпункт пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та не наводить будь-яких доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес цієї справи й вказували на те, що предмет спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства, як і не наводить обґрунтувань, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
Тобто, заявником у касаційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, заявником не наведено підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом, слід зазначити, що Верховний Суд, керуючись частиною 5 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якої судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, установив, що питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом Військовою частиною НОМЕР_1 не порушувалось ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції. Тобто, зазначене питання судами попередніх інстанцій не вирішувалось, обставини необхідності вирішення цього питання не встановлювалися.
Як встановлено частиною першою статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 341 КАС України, якою визначені межі перегляду судом касаційної інстанції, у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі №620/1391/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська