22 квітня 2025 року
м. Київ
справа №240/27894/23
адміністративне провадження №К/990/13438/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року
у справі № 240/27894/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Корнєєва М. М. від 29.08.2023 року ВП НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №240/5545/19, виданого 20.10.2020 Житомирським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Корнєєва М. М. від 29.08.2023 року ВП НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
У тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що участі у судовому засіданні під час винесення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі №240/27894/23 ОСОБА_1 не приймала, судом надіслано її копію лише 14.02.2024, яка отримана останньою 21.02.2024, що підтверджується конвертом /поштове відправлення №0610230209947, в якому надіслано копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі №240/27894/23, та інформацією про рух поштового відправлення №0610230209947, наявної на офіційному веб-сайті «Укрпошта».
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
В обґрунтування скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення ст. 19 Конституції України, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18, п. 9 ч. 1 ст. 39, ч. 1-3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. З ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та ч. 2 ст. 77 КАС України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21.08.2024 у справі №240/27324/23, від 18.09.2024 у справі №240/26091/23, від 18.09.2024 у справі №240/28481/23 та від 14.11.2024 у справі №240/27892/23.
Також в касаційній скарзі зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 КАС України, а саме неправильне застосування норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази (п. 1. ч. 2 ст. 353 КАС України).
Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Зазначає, що ця касаційна скарга має виняткове значення для позивача, оскільки щомісячно ОСОБА_1 не донараховується /неправильно нараховується, і в зв'язку із закінченням виконавчого провадження, не буде правильно нараховуватися та, як наслідок, не доплачується підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпункту в) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
У зв'язку з перебування судді Білак М. В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці розгляд цієї касаційної скарги відбувся після її виходу.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 240/27894/23.
Витребувати із Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/27894/23.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний