про відмову у зупиненні виконання судового рішення
22 квітня 2025 року
м. Київ
справа №320/41914/23
адміністративне провадження №К/990/2134/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., розглянувши клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, у якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві від 30.05.2023 №5.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2025 відкрито касаційне провадження у справі.
До Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про зупинення виконання Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024.
Клопотання обґрунтоване тим, що виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції може призвести до негативних наслідків у вигляді безповоротного вилучення коштів з Державного бюджету, що суперечить публічним інтересам, оскільки у разі задоволення касаційної скарги відшкодування вже виплачених коштів стане практично неможливим.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового(их) рішення(ь), яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізму повороту виконання судового рішення.
Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, в тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.
Враховуючи, що клопотання скаржника про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 наведеним критеріям не відповідає, оскільки не містить жодних належних обґрунтувань і доказів на їх підтвердження, які Суд міг би оцінити, у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 340, 370, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко