про повернення апеляційної скарги
22 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/24493/24 пров. № А/857/11479/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шавеля Р. М.
суддів -Бруновської Н. В.
Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 380/24493/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Гласс Факторі" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 09 квітня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання ухвали суду скаржником скеровано на адресу суду апеляційної інстанції заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги терміном до кінця квітня 2025 року.
В обгрунтування поданої заяви вказує на недостатність коштів для сплати судового збору.
Оцінюючи в сукупності наведені заявником обставини, суд не вбачає підстав для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства /КАС/ України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Зокрема, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відтак, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягуванняння строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").
З урахуванням наведеного суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставами для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати чи продовження (надання нового) строку, встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.
У цьому випадку продовження судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та не є гарантією виконання відповідачем вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, правові підстави для задоволення поданої заяви є відсутніми, оскільки достатніх і належних доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги апеляційному суду не представлено, достатньо не обґрунтована необхідність надання додаткового строку для сплати судового збору.
Таким чином, станом на 22 квітня 2025 року апелянтом не виконані вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року.
Частиною другою статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви Житомирської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, - відмовити.
Апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 380/24493/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор