Головуючий суддя у першій інстанції: Дудар О.М.
22 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/13948/24 пров. № А/857/5985/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі № 460/13948/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
14.11.2024р. позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, у якому просив суд, визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення від 11.06.2024р. №85491700240523 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням у сумі 197800,15грн. та штрафних санкцій у сумі 49450,04грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 11.06.2024р. №85581700240523 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 3060грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 11.06.2024р. №85571700240523 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у сумі 228146грн. та штрафними санкціями у сумі 57036грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 11.06.2024 №85531700240523 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням у сумі 16483,34грн та штрафних санкцій у сумі 4120,83грн;
- податкове повідомлення-рішення від 11.06.2024р. №85471700240523 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями у сумі 1020грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.06.2024р. №Ф-85541700240523р.;
-рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.06.2024р. №8551700240523.
Ухвалою суду від 19.11.2024р. позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів щодо дати відправлення позовної заяви з додатками, в тому числі підтвердження оплати за доставку відправлення від 15.10.2024рє за номером накладної 2260275.
Суд першої інстанції звернув увагу позивача на те, що позовну заяву доставлено до суду службою експрес-доставки "Меркурій", згідно накладною від 15.10.2024р. №2260275, у якій зазначено дату відправлення - 15.10.2024р.. Прізвище кур'єра, яким прийнято відправлення, зазначено нерозбірливо. До суду вказане поштове відправлення надійшло 14.11.2024р., тобто через 31 день. Для усунення недоліків позовної заяви позивачу встановлювався строк тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
На виконання вимог ухвали суду від 19.11.2024р. позивач подав заяву та додаткові докази.
Ухвалою від 19.12.2024р. суд продовжив ФОП ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 19.11.2024р.
Одночасно, суд запропонував позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду: - доказів щодо дати відправлення позовної заяви з додатками за номером накладної 2260275;
Крім того, суд зобов'язав ТзОВ "Грандекс Груп" у строк до 30 грудня 2024 року подати до суду:
- відомості щодо відправлення за номером накладної 2260275, відправленого ФОП ОСОБА_1 15.10.2024р. з селища Млинів Дубенського району Рівненської області до Рівненського окружного адміністративного суду (м.Рівне, вул.16 Липня, 87).
22.01.2025р. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду повернута позовна заява позивачу з підстав визначених п.1 ч.4 ст.169 КАС України. ( позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху).
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2025р. скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ч.1, ч.6 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Уразі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту ч.1- ч.4 ст.122 КАС України, видно, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За сформованою судовою практикою, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення спору становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Отже, оскільки ФОП ОСОБА_1 скористався процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, в межах спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Рішення за результатами розгляду скарг позивача, Державною податковою службою України прийнято 21 серпня 2024 року, 23 серпня 2024 року та 29 серпня 2024 року.
Позовна заява надійшла до суду 14 листопада 2024 року.
ч.9 ст.120 КАС України, встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
У силу вимог ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач просить захистити і відновити його порушене право у межах строку, встановленого законодавством.
Проте, для визначення строкових меж для звернення до суду з позовними вимогами, потрібно встановити дату звернення до суду з цим позовом.
Колегія суддів зазначає, що позовну заяву доставлено до суду службою експрес-доставки "Меркурій", згідно накладною від 15.10.2024р. №2260275, у якій зазначено дату відправлення - 15.10.2024р. Прізвище кур'єра, яким прийнято відправлення, зазначено нерозбірливо.
До суду вказане поштове відправлення надійшло 14.11.2024р., тобто через 31 день.
Наказом Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" від 28.11.2013р. №958 затверджено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку, відповідно до яких нормативні строки пересилання такої кореспонденції становлять:
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Як уже зазначалося вище, накладна від 15.10.2024р. №2260275 свідчить, що поштове відправлення із позовною заявою пересилалася в межах Рівненської області із селища Млинів до міста Рівного 31 день (з 15.10.2024 р.- 14.11.2024р.).
Жоден з номерів, вказаних у накладній, не дає можливості перевірити статус/відстежити поштове відправлення, зокрема, перевірити точну дату його відправки, у відкритих джерелах.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 03.11.2022р. №2722-IX (далі - Закон №2722-IX), оператор поштового зв'язку (оператор) - суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.
ч.1 та ч.3 ст.15 Закону України "Про поштовий зв'язок", передбачено, що оператори поштового зв'язку надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про поштовий зв'язок", суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку, подають до національного регулятора повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку. Внесення відомостей до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку здійснюється відповідно до закону за формою та змістом, встановленими національним регулятором.
В п.7 Порядку ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку 19.04.2023р. №138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2023р. № 816/39872, видно, що суб'єкт господарювання, який є оператором поштового зв'язку, здійснює свою діяльність із дотриманням Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, та направляє до НКЕК повідомлення відповідно до цього Порядку.
Водночас, у Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, опублікованому на офіційному веб-порталі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, відомості про оператора поштового зв'язку, службу експрес-доставки "Меркурій", відсутні.
Крім того, накладна служби експрес-доставки від 15.10.2024р. №2260275 не містить належних реквізитів офіційного документа, а саме: печатки оператора поштового зв'язку та інших його ідентифікаційних даних, таких як організаційно-правова форма, ідентифікаційний код юридичної особи.
Таким чином, правові підстави вважати службу експрес-доставки "Меркурій", якою надано послуги з доставки цього позову до суду, повноважним та зареєстрованим у встановленому законом порядку оператором поштового зв'язку у суду відсутні.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом в ухвалах від 18.09.2020р. у справі №826/4723/13-а, від 30.11.2021р. у справі №420/7645/19, від 29.09.2022р. у справі №640/16163/21, від 16.05.2023р. у справі №540/68/22.
Жодних інших доказів, що підтверджують належність дій позивача та факт звернення до суду 15.10.2024р., зокрема, підтвердження оплати за доставку та час її здійснення, інших доказів, що дають змогу ідентифікувати обрану службу доставки та наявність у неї права здійснювати доставку кореспонденції тощо, позивач суду не надав
Так, на підтвердження оплати послуги кур'єрської доставки позивач долучив видатковий касовий ордер від 16.10.2024р. на суму 500,00грн., який видано ФОП ОСОБА_1 , ТзОВ "Служба Експрес - Доставки "Меркурій".
Однак, витребуваних ухвалою суду від 19.11.2024р. додаткових доказів позивач не надав.
Ухвалою суду від 19.12.2024р. продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 19.11.2024р.. Запропоновано подати до суду докази щодо дати відправлення позовної заяви з додатками за номером накладної 2260275.
Для усунення недоліків позовної заяви ФОП ОСОБА_1 встановлювався строк тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
Зазначена ухвала отримана позивачем 27.12.2024р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 0610217637719.
Станом на 22.01.2025р. ФОП ОСОБА_1 не усунув недоліки, що зазначені в ухвалі суду від 19.12.2024р.
Згідно ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В п.7 ч.5 ст.44 КАС України видно, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
п.1 ч.4 ст.169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в Ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2024р. про залишення позовної заяви без руху, наявні підстави для повернення позовної заяви та доданих до неї документів. в порядку п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010р., заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У п.42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007р., заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно практики Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 460/13948/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель