Справа № 240/432/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
22 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні пенсії за вислугу років згідно поданої заяви від 12.07.2023;
- зобов'язати відповідача Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області, призначити пенсію за вислугу років з дня звернення з письмовою заявою, з 12.07.2023.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 позов задоволено частково, ухвалено:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.07.2023 №064450008568 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-ХІІ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ, починаючи з 12.07.2023.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до стажу, який дає право на вислугу років, не зараховано період роботи з 08.01.1996 по 26.12.2002 у ВАТ “Корецьфармація». Для зарахування вказаного періоду слід долучити статут ВАТ “Корецьфармація» та уточнюючу довідку про періоди роботи та займану посаду. Функції щодо розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вичерпано.
Позивач не подала відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 12.07.2023 про призначення пенсії за вислугу років.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заяву позивача від 12.07.2023 про призначення пенсії за вислугу років за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення від 20.07.2023 № 064450008568, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного стажу, який дає право на вислугу років.
У рішенні зазначено, що вік заявника 53 роки 06 місяців 09 днів. Згідно з пунктом "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ №909 від 04.11.1993 передбачено, що право на призначення пенсії на вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров'я за наявності станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років; станом на 1 січня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; станом на 11 жовтня 2017 року - не менше 26 років 6 місяців. Страховий стаж особи становить 35 років 09 днів, стаж працівника охорони здоров'я становить 20 років 03 місяці 01 день. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до розрахунку страхового стажу та стажу який дає право призначення пенсії за вислугу років зараховано всі періоди роботи згідно наданих документів. До стажу, який дає право на вислугу років не зараховано період з 08.01.1996 про 26.12.2002 у ВАТ "Корецьфармація". Для зарахування необхідно долучити статут ВАТ "Корецьфармація" та уточнюючу довідку про період роботи та займану посаду. Право на призначення пенсії за вислугу років згідно с. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутнє.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 24.07.2023 повідомило ОСОБА_1 про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення від 20.07.2023.
Окрім того, в матеріалах адміністративної справи міститься заява ОСОБА_1 від 28.07.2023 про призначення пенсії за вислугу років та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.08.2023 за результатом розгляду заяви позивача від 28.07.2023.
Позивач вважає протиправною відмову у призначенні пенсії за вислугу років, а тому звернулась до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посада позивача належить до визначених розділом 2 Переліку №909 посад провізорів, фармацевтів, лаборантів, що надає право на пільгову пенсію. Трудовою книжкою підтверджено належність професій, посад, що обіймала позивач у період із 08.01.1996 по 26.12.2002, до посади, що дає право на пенсію за вислугу років. Таким чином, у позивача права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону №1788-XII.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII (набрав чинності 11.10.12017) доповнено пунктом 2-1 розділ XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV. Відповідно до пункту 2-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачених статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Частиною першою статті 52 Закону №1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
Пунктом «е» частини першої статті 55 Закону №1788-ХІІ було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII статтю 55 Закону №1788-ХІІ викладено в новій редакції.
Право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» вказаної статті мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до статті 55 Закону № 1788-ХІІ, зокрема у пункті «е» в абзаці першому слова незалежно від віку замінено словами та цифрами після досягнення 55 років і; доповнено абзацами дванадцятим-двадцять п'ятим.
Пункт «е» у зазначеній редакції визначав, що працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019 у справі №1-13/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. "а" ст.54, ст.55 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними законами №213-VIII, №911-VIII.
Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 за №2-р/2019 встановлено, що положення п. "а" ст.54, ст.55 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними законами №213-VIII, №911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як наслідок, норма ст.55 Закону №1788-XII підлягає застосуванню з 04.06.2019 в редакції, яка діяла до змін внесених законами №213-VIII, №911-VIII, і передбачає право на пенсію за вислугу років працівників освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Разом з тим, Законом України від 03.10.2017 за №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (Закон №2148-VIII; набрав чинності 11.10.2017) розділ ХV Прикінцеві положення Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV доповнено пунктом 2-1, згідно з яким особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Також, Законом №2148-VIII абзац 2 п.16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV викладено в такій редакції: Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Вказаною нормою збережено гарантії певної категорії осіб, які на день набрання чинності Законом №2148-VIII мають всі підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону "Про пенсійне забезпечення".
За таких умов, особа, яка станом на момент звернення до органів пенсійного фонду здобула від 25 до 30 років спеціального стажу роботи має право на обчислення її спеціального стажу відповідно до положень статті 55 Закону №1788-XII в редакції яка діяла до змін, внесених законами №213-VIII, №911-VIII.
Крім того, зі змісту п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вбачається, що законодавець уповноважив Кабінет Міністрів України визначати перелік робіт, посад у закладах й установах охорони здоров'я, виконання яких зараховується до спеціального стажу, необхідного для набуття права на призначання пенсії за вислугу років за п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (Перелік №909).
Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи, які підтверджують роботу з посиланням на накази та дати:
- запис №8: Корецька центральна районна аптека №8: 15.04.1991 прийнята на посаду фармацевта ЦРА №8;
- запис №9: 08.05.1991 переведена на посаду завідуючої аптеки №126 с. Користь;
- запис №10: 28.03.1996 Корецьку ЦРА №8 перейменовано в ВАТ "Корецьфармація";
- запис №11: 6.12.2002 звільнена з займаної посади по ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону №1788-XII та п.1 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 № 637 (Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У пункті 1 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за вислугою років здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа або за даними персоніфікованого обліку.
Визначення поняття "заклад охорони здоров'я" міститься у статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" №2108-XII від 19.11.1992 (Закон №2108), згідно з якою це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385 "Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я" (Перелік №385) затверджено Перелік провізорських посад у закладах охорони здоров'я. Згідно із цим переліком, до провізорських посад належать посади керівників фармацевтичних (аптечних) закладів та їхні заступники, зокрема завідувач, директор, начальник.
Пунктом 3 Переліку №385 затверджені фармацевтичні (аптечні) заклади, до яких віднесені: аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна), контрольно-аналітична лабораторія, лабораторія з аналізу якості лікарських засобів, магазин (медичної техніки, медичної оптики).
Відповідно до пункту 16 пояснень до цього Переліку №385 аптека - заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.
У п. 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 вказано: Охорона здоров'я. Найменування закладів і установ: Аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії. Найменування посад: фармацевти, асистенти фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборанти.
Таким чином, особа, яка працювала на посаді фармацевта в аптеці, за умови здійснення такої діяльності на основі ліцензій на провадження роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від отримання цим аптечним закладом акредитаційних сертифікатів, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років згідно з п. "е" статті 55 Закону №1788-XII.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі №492/446/15-а, від 25 вересня 2018 року у справі №355/632/17, від 29.01.2019 у справі №344/8122/17, від 29 січня 2020 року у справі №492/448/15-а.
Отже, посада позивача належить до визначених розділом 2 Переліку №909 посад провізорів, фармацевтів, лаборантів, що надає право на пільгову пенсію.
Трудовою книжкою підтверджено належність професій, посад, що обіймала позивач у період із 08.01.1996 по 26.12.2002, до посади, що дає право на пенсію за вислугу років.
Відтак, при розгляді заяви від 12.07.2023 відповідачем помилково не враховано відомостей, що визначають право на пенсію за вислугу років, для підтвердження трудового стажу, а тому спірний період роботи позивача з 08.01.1996 по 06.12.2002 повинен бути зарахованими до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.
З урахуванням наведеного, дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» частини першої статті 55 Закону №1788-XII.
Належним способом захисту прав Позивача у цій справі є зобов'язання пенсійного органу призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII з 02.11.2023.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.