про повернення апеляційної скарги
Справа № 240/11584/24
22 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.
перевіривши матеріали апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 04 квітня 2025 року залишено апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в десятиденний строк усунути недоліки апеляційної скарги.
08 квітня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з поданням апеляційної скарги в частині оскарження лише однієї вимоги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, відмовлено та продовжено апелянту термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
21.04.2025 до суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій апелянт зазначає, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідачем сплачено судовий збір в розмірі 1453,44 грн згідно платіжної інструкції №606 від 28.03.2025. Апелянт просить врахувати, що військова частині НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, а в період воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на забезпечення національної безпеки та оборони. Крім того, апелянт посилається на ряд ухвал Сьомого апеляційного адміністративного суду в аналогічних правовідносинах, де суд виходив з того, що апелянтом оскаржується рішення прийняте щодо однієї вимоги немайнового характеру.
Досліджуючи подану заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Визначаючись щодо доводів заявника в частині нерівного правового становища порівняно з іншими учасниками (позивачем, який може мати пільги щодо оплати судового збору чи оплати з власних коштів), що порушує принцип рівності, колегія суддів зазначає, що відповідач має однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в частині відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Щодо посилань заявника на ухвали Сьомго апеляційного адміністративного суду, в яких суд дійшов висновку про оскарження рішення суду першої інстанції, прийняте щодо однієї вимоги немайнового характеру, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не містить вимог щодо обов'язкового врахування висновків апеляційних судів під час прийняття судових рішень.
Апеляційний суд зазначає, що в межах даного апеляційного провадження (апеляційної скарги відповідача), апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, прийняте щодо чотирьох вимог немайнового характеру, тому розмір судового збору становить 5813 грн 76 коп.
В свою чергу, апелянтом при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 1453 грн 44 коп (платіжна інструкція №606 від 28.03.2025). Тобто, судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено не в повній мірі.
З огляду на викладене, оскільки у встановлений строк недоліки, які були підставою для залишення апеляційної скарги без руху, скаржником не усунуто, подана військовою частиною НОМЕР_1 заява про усунення недоліків задоволенню не підлягає.
Крім того, згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, відповідно до яких Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про усунення недоліків та відкриття провадження у справі.
Отже, станом на 22.04.2025 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, належних заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв'язком.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про усунення недоліків апеляційної скарги та відкриття провадження - відмовити.
2. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.