Справа № 320/40541/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
22 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У листопаді 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача № 40дк-23 від 30 травня 2023 року "Про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури ОСОБА_1.";
- зобов'язати відповідача повторно розглянути питання та прийняти рішення про допуск позивача до складання кваліфікаційного іспиту в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури з проведення конкурсу від 04 квітня 2023 року № 3дк-22.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Відповідач зазначає, що за бланкетною нормою пункту 4-1 частини першої статті 30 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII кандидат на посаду прокурора повинен подати корпію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, виданий відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII.
Відповідач наголошує, що вказана норма не відсилає до положень частини першої статті 48 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", якою визначено перелік документів, що підтверджують рівень володіння державною мовою.
Також, відповідач зазначає, що витяг з Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою підтверджує лише факт видачі особі державного сертифіката, а не рівень володіння державною мовою.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 04 квітня 2023 року № 3дк-22 розпочато добір кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури та прийом документів від осіб, які виявили бажання стати прокурорами, для участі в доборі.
ОСОБА_1., кандидат на посаду прокурора окружної прокуратури, 28 квітня 2023 року засобами поштового зв'язку надіслала документи для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури.
30 травня 2023 року рішенням Комісії № 40дк-23 ОСОБА_1 відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту в доборі кандидата на посаду прокурора окружної прокуратури у зв'язку з тим, що остання, в порушення вимог пункту 4-1 частини першої статті 30 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII до Комісії замість копії державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, виданого відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII, подала витяг з Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою (а. с. 7-8).
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що офіційним документом, який підтверджує рівень володіння державною мовою для осіб, визначених пунктом 9 частини першої статті 9 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (прокурори), може бути як державний сертифікат, так і витяг з Реєстру, що підтверджує видачу особі державного сертифіката. Натомість, відповідач, приймаючи рішення № 40дк-23 від 30 травня 2023 року про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури ОСОБА_1. у зв'язку з відсутністю копії державного сертифіката про рівень володіння державною мовою не врахував норми, зазначені в Законі України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII, внаслідок чого, відповідач застосував до позивача найбільш несприятливий підхід при опрацюванні поданих позивачем документів, а саме: відмова в допуску до складання кваліфікаційного іспиту в доборі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами статті 28 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим статтею 27 цього Закону.
Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора.
Згідно пунктів 1-3 частини першої статті 29 Закону № 1697-VII добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає, зокрема:
1) прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і кінцевий термін їх подання;
2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
3) здійснення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.
Частиною першою та третьою статті 30 Закону № 1697-VII встановлено перелік документів, які кандидат повинен подати для участі в доборі, а саме:
1) письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора;
2) копію паспорта громадянина України та копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
3) анкету кандидата на посаду прокурора, що містить інформацію про особу, та автобіографію;
4) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
4-1) копію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, виданого відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
5) копію трудової книжки (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
6) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
7) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);
8) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
9) письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про неї з метою оцінки готовності особи до роботи на посаді прокурора та проведення щодо неї спеціальної перевірки;
10) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, що подана відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
11) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
12) декларацію доброчесності і родинних зв'язків.
До участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.
Як встановлено вище, позивач 28 квітня 2023 року засобами поштового зв'язку надіслала необхідні документи для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, однак за наслідками розгляду вказаних документів відповідачем прийнято рішення від № 40дк-23 від 30 травня 2023 року, яким позивачу відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури. Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що в порушення вимог пункту 4-1 частини першої статті 30 Закону № 1697-VII позивачем не подано копії державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, виданого відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1697-VII прокурором окружної прокуратури (у тому числі прокурором - стажистом окружної прокуратури у визначених цим Законом випадках) за результатами добору може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Частиною першою статті 48 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (далі - Закон № 2704-VIII) визначено, що рівень володіння державною мовою підтверджує: 1) державний сертифікат; 2) витяг з Реєстру, що підтверджує видачу особі державного сертифіката та містить відомості, передбачені цією статтею; 3) документ про повну загальну середню освіту у випадках, визначених частиною третьою статті 10 цього Закону.
За приписами частини третьої статті 10 Закону №1697-VIII рівень володіння державною мовою особами, визначеними пунктами 2, 5, 6, 8, 11, 12, 14-16 частини першої статті 9 цього Закону, засвідчується документом про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни), або державним сертифікатом про рівень володіння державною мовою, що видається Національною комісією зі стандартів державної мови відповідно до цього Закону.
На виконання пункту 9 частини першої статті 9 Закону № 2704-VIII володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків зобов'язані прокурори.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, офіційним документом, який підтверджує рівень володіння державною мовою для осіб, визначених пунктом 9 частини першої статті 9 Закону № 2704-VIII (прокурори), може бути як державний сертифікат, так і витяг з Реєстру, що підтверджує видачу особі державного сертифіката.
Як не заперечується сторонами у справі, для участі у доборі на посаду прокурора окружної прокуратури ОСОБА_1. до документів, наданих Комісії, долучала витяг з Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння української мови за номером 00000078104 станом на 19 квітня 2023 року, що як вірно зазначає суд першої інстанції, у розумінні положень статті 48 Закону № 2704-VIII, є офіційним документом, який підтверджує рівень володіння державною мовою, вимоги щодо чого визначено Законом № 1697-VII.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем, під час подання відповідачу копії Витягу з Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою засвідчено володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Натомість, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення з підстав відсутності копії державного сертифіката про рівень володіння державною мовою не врахував норми, зазначені в Законі № 2704-VIII та застосував до позивача найбільш несприятливий підхід при опрацюванні поданих документів.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 40дк-23 від 30 травня 2023 року "Про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури ОСОБА_1." та, відповідно зобов'язання відповідача повторно розглянути подані позивачем документи та прийняти рішення про допуск до іспиту.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку