Справа № 754/1609/25
про залишення апеляційної скарги без руху
22 квітня 2025 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., розглянувши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 квітня 2025 року у справі № 754/1609/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач вважає, що скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України, а саме: апелянтом не надано доказів сплати судового збору або доказів щодо звільненні від його сплати.
Так, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У частині п'ятій статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який на перше січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, зокрема на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Таким чином, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17.
Предметом адміністративного позову є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач повинен сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн. (3028,00*0,2*150%).
Однак, апелянтом не надано доказів сплати судового збору, як і не надано доказів щодо звільнення від його сплати.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувавча: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, призначення платежу - судовий збір, Шостий апеляційний адміністративний суд, № справи.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч.1 ст.295 КАС України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до відомостей з ЄДРСР рішення у справі № 754/1609/25 прийнято 02 квітня 2025 року у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Проте, апеляційну скаргу згідно трекінгу поштового відправлення подано лише 15 квітня 2025 року.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 подано апеляційну скаргу з порушенням строку на апеляційне оскарження.
Але, пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апелянт заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не надав.
Частиною 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити апелянту строк на усунення недоліків його апеляційної скарги п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 квітня 2025 року у справі № 754/1609/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів щодо сплати судового збору у розмірі 908,40 грн та заяви про поновлення строку із зазначенням підстав для поновлення такого строку.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В.Карпушова