Справа № 640/16501/22 Суддя першої інстанції: Білоноженко М.А.
22 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Файдюка В.В.
суддів: Карпушової О.В.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Масловській К.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтро Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтро Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Інтро Трейд») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2022 року №0112330707.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2022 року №0112330707.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення ТОВ «Інтро Трейд» приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» належними і допустимими доказами не підтверджено, оскільки відсутність у фіскальному чеку відомостей про приналежність товару до тютюнових виробів за наявності у ньому інформації про назву товару і категорію останнього за УКТ ЗЕД не може свідчити про неможливість його ідентифікації.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що всупереч висновків суду першої інстанції матеріалами перевірки підтверджується проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів).
Відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надійшло.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року витребувано у ГУ ДПС у м. Києві копію акта перевірки від 02 червня 2022 року №12954/26/15-07/42874472 і додатків до нього, а також продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2022 року працівниками ГУ ДПС у м. Києві відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 31 травня 2022 року №1604-п проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ «Інтро Трейд» - кіоску за адресою: м. Київ, вул. Здовбунівська, 1.
У ході перевірки встановлено, що підприємство порушено порядок попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме у фіскальному чеку від 01.06.2022 №01784570175853 на підакцизний товар «Heets Purple» не зазначено найменування товару - ТВЕН.
Указані обставини, за висновками перевірки, свідчать про порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України ««Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Результати перевірки зафіксовані в акті від 02 червня 2022 року №12954/26/15/07/42874472.
На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 17 червня 2022 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0112330707, яким до позивача за порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі п. 7 ст. 17 цього ж Закону застосовані штрафні (фінансові) санкцій в сумі 5 100 грн.
За результатами адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишене без змін рішенням Державної податкової служби України від 26.08.2022 №9799/6/99-00-06-03-01-06.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято за відсутніх на те правових підстав, ТОВ «Інтро Трейд» звернулося до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (тут і надалі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п. 11 ст. 3 указаного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Згідно п. 7 ст. 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Аналіз змісту норми указаного вище пункту статті 3 Закону свідчить, що обов'язок, передбачений ним, полягає в тому, що суб'єкт господарювання при реалізації тютюнового виробу зобов'язаний проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості. При цьому, відповідальність за п. 7 ст. 17 Закону настає у випадку проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі - Положення №13), визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 передбачено, які обов'язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги), серед яких, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Як вбачається з матеріалів справи, фіскальний чек від 01 червня 2022 року №01784570175853 містить, зокрема, наступні відомості про предмет реалізації - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД - 2403999010, назву товару - «HEETS Purple».
Згідно додатку Закону України «Про Митний тариф України» від 04 червня 2020 року № 674-IX до товарів за кодом УКТ ЗЕД 2403999010 належать «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням». Отже, безпосередньо із змісту коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД випливає, що реалізований ТОВ «Інтро Трейд» згідно фіскального чека 01 червня 2022 року №01784570175853 товар «HEETS Purple» є тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН), оскільки такий код відображає й сам товар.
Отже, висновки контролюючого органу про відсутність у фіскальному чеку найменування товару не знайшли свого підтвердження, що свідчить про протиправність, а відтак і необхідність скасування спірного у цій справі податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2022 року №0112330707.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи цей спір, прийшов до правильного висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, однак зробив такі висновки без встановлення всіх фактичних обставин справи, залишивши поза увагою, що у справі відсутні матеріали перевірки, на підставі яких прийняте податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2022 року №0112330707, у зв'язку з чим зробив висновки, які не відповідають обставинам справи. Наведене вище є підставою для зміни судового рішення у мотивувальній частині.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - змінити в описовій та мотивувальній частинах.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року - змінити в описовій та мотивувальній частинах.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Повне рішення виготовлено 22 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач: В.В. Файдюк
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев