Справа № 640/27334/20 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
21 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,
Рух справи.
04.11.2020 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.07.2020 №0375623315.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки 26.04.2020 позивач склав та подав до контролюючого органу податкову декларацію платника ЄП-ФОП за податковий звітний період - 1 квартал 2020. До податкової декларації в розділ IV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи» позивач зазначив обсяг доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5 % (рядок 06) - 90670,00 грн. В свою чергу, в розділ V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку» податкової декларації позивач вніс такі дані: загальна сума доходу за звітний (податковий) період (рядок 08) - 90670,00 грн.; сума податку за ставкою 5 % (рядок 11) - 4533,50 грн.; нараховано всього за звітний (податковий) період (рядок 12) - 4533,50 грн. При цьому, в рядку 13 «Нараховано за попередній звітний (податковий) період (значення рядка 12 декларації попереднього звітного (податкового) періоду)» даного розділу податкової декларації позивач помилково зазначив суму в 18901,76 грн. (сума ЄП за три квартали 2019 р.). Внаслідок цього програма автоматично в рядку 14 «Сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12 - рядок 13)» відобразила «-», тобто сума ЄП, яка підлягає сплаті в бюджет за даними декларації склала 0,00 грн.
Позивач наголосив, що той факт, що мала місце саме технічна помилка, а не дія, спрямована на заниження податкового зобов'язання, визнається ДПС України в рішенні про результати розгляду скарги від 30.09.2020, і помилка мала очевидний характер, оскільки ця податкова декларація заповнюється наростаючим підсумком з початку року, а тому за результатами І кварталу 2020 відомості в рядку 13 могли становити лише 0,00 грн. Отже, 05.05.2020, тобто в строки, передбачені для сплати ЄП, позивач сплатив до бюджету 4533,50 грн єдиного податку, що становить 5% від обсягу задекларованого доходу (90670,00 х 5% = 4533,50 грн.).
Таким чином, зазначає позивач, не зважаючи на технічну помилку, допущену в податковій декларації, єдиний податок позивачем був сплачений своєвчасно та в повному обсязі, що виключає нарахування йому суми податку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Справу внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва 13.06.2024 було передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.07.2020 №0375623315 в частині нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 основного платежу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4533,50 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення належними та достатніми доказами.
Позивач судове рішення в частині відмовлених позовних вимог не оскаржує.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення в частині задоволених позовних вимог, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апелянт наголосив на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав висновки суду першої інстанції.
Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини встановлені судом.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності 21.06.2004, застосовує спрощену систему оподаткування і є платником єдиного податку III групи.
ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за перший квартал 2020 року ФОП ОСОБА_1 та за результатами якої складений акт перевірки від 12.06.2020 року №323/26-15-33-15-11/ НОМЕР_1 .
Згідно висновків акту перевірки, позивач відповідно до АІС «Податковий блок» у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за І квартал 2020 року від 26.04.2020 №20050829 визначив обсяг доходу за І квартал, що оподатковується за ставкою 5 відсотків - 90670 грн., сума нарахованого єдиного податку третьої групи (рядок 12) 4533,50 грн., податкові зобов'язання за попередній звітний (податковий) період (рядок 13) - 18901,76 грн., сума єдиного податку (рядок 14), яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 12 - рядок 13 декларації) 0 гривень.
При заповненні податкової декларації платником податку порушено пп. 2 п. 293.3 ст. 293 ПК України, а саме відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється в розмірі 5 відсотків доходу у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Отже, як зазначається в акті камеральної перевірки, вказане свідчить про заниження позивачем суми податкових зобов'язань по єдиному податку, відповідальність якого передбачена п. 123.1 ст. 123 ПК України.
На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2020 №0375623315, яким позивачу донараховано основного платежу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4533,50 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 1133,38 грн.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Відповідно до пунктів 296.3, 296.7 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Згідно з пунктами 293.1, 293.3 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до приписів ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов'язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі ПК України).
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПК України), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПК України:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Форма податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі Декларація).
Декларація може подаватися платником єдиного податку (першої третьої групи) як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 Декларації).
У разі подання звітної (звітної нової) Декларації у полі 02 такої Декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 Декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому, у складі звітної або звітної нової Декларації платник може уточнити показники Декларації за один податковий (звітний) період, що минув.
У разі подання уточнюючої Декларації у полях 02 та 03 такої Декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.
Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) Декларації, то фізична особа платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається Декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:
виправлені податкові зобов'язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V Декларації (рядки 08 14);
суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання по єдиному податку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 20).
Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то фізична особа підприємець платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:
податкове зобов'язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V Декларації (рядки 08 14);
суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання по єдиному податку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 20).
Висновки суду.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 26.04.2020 подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за податковий звітний період - 1 квартал 2020, в якій у розділі IV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи» позивач зазначив обсяг доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5 % (рядок 06) - 90670,00 грн.
У розділі V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку» податкової декларації позивач зазначив показники:
-загальна сума доходу за звітний (податковий) період (рядок 08) - 90670,00 грн.;
-сума податку за ставкою 5 % (рядок 11) - 4533,50 грн.; нараховано всього за звітний (податковий) період (рядок 12) - 4533,50 грн.
Проте, в рядку 13 «Нараховано за попередній звітний (податковий) період (значення рядка 12 декларації попереднього звітного (податкового) періоду)» даного розділу податкової декларації позивач помилково зазначив суму в 18901,76 грн. (сума ЄП за три квартали 2019 р.).
Внаслідок вказано відбулось, що програма автоматично в рядку 14 «Сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 12 - рядок 13)» відобразила «-», тобто сума ЄП, яка підлягає сплаті в бюджет за даними декларації склала 0,00 грн.
Водночас, 05.05.2020 позивачем сплачено було суму єдиного податку у розмірі 4533,50 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №90 від 05.05.2020 з призначенням платежу «єдиний податок 5% ФО-П за 1-й квартал 2020 року» и 03.07.2020 позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за податковий звітний період - 1 квартал 2020.
Позивачем в уточнюючій податковій декларації крім зазначеного в звітній декларації, заповнено рядок 14 «Сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» на суму 4533,50 грн. і у розділ VІ «Визначення податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» уточнюючої декларації, позивачем не було заповнено.
Отже, при заповненні звітної податкової декларації за податковий звітний період - 1 квартал 2020 мала місце помилка, допущена позивачем при заповненні декларації, а саме в рядку 14 «Сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду», позивачем не було вказано суму податку до сплати, але позивачем було сплачено 4533,50 грн відповідну суму єдиного податку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №90 від 05.05.2020.
Вказані обставини не є спірними і апелянт не заперечував факт помилковості заповнення позивачем декларації.
На підставі вказаного, зокрема встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірного рішення №0375623315, яким позивачу донараховано основного платежу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4533,50 грн, оскільки вказаний платіж позивач здійснив, і таке зобов'язання не відповідає меті оподаткування.
З огляду на вказане доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
З урахуванням того, що позивач не оскаржував судове рішення в частині відмовлених позовних вимог, справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 308, 1, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк