Справа № 640/25562/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
21 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рух справи.
09.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Апеляційного суду Київської області від 11.02.2020 року № 05/29/6 та від 25.01.2021 року № 05/29/11 та про зобов'язання відповідача здійснити позивачу, як судді Апеляційного суду Київської області у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків, виходячи із розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідок Апеляційного суду Київської області від 11.02.2020 року № 05/29/6 та від 25.01.2021 року № 05/29/11, без обмеження граничного розміру, починаючи з 19 лютого 2020 року, з врахуванням, фактично виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як суддя у відставці і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, проте відповідач протиправно не прийняв вказані довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які позивач надав для вчинення перерахунку, що є протиправною діяльністю відповідача, оскільки такі дії не передбачені чинним законодавством.
Вказана справа внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва надійшла 18.01.2024 на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві щодо відмови у перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Апеляційного суду Київської області від 11.02.2020 року № 05/29/6 та від 25.01.2021 року № 05/29/11; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити позивачу, як судді Апеляційного суду Київської області у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Апеляційного суду Київської області від 11.02.2020 року № 05/29/6 та від 25.01.2021 року № 05/29/11, починаючи з 19 лютого 2020 року, з врахуванням фактично виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними доказами правомірність дій.
Позивач судове рішення не оскаржує.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відсутні законодавчо визначені підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке сплачується позивачу, на підставі наданої ним довідки Апеляційного суду Київської області від 11.02.2020 року № 05/29/6 та від 25.01.2021 року № 05/29/11, через що дії відповідача, які є предметом розгляду у цій справі, були вчинені відповідно до діючого на той час законодавства.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, та ухвалою від 27.01.2025 призначено до слухання у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою суду від 21.04.2025 слухання справи продовжено.
Обставини справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Вищої ради правосуддя від 22.05.2008 позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Позивач як суддя у відставці перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду в м. Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди, призначеної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
11.02.2020 року Апеляційним судом Київської області видано позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020 року.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у відповідь на яку, останній листом №2600 0305-8/52186 від 29 квітня 2020 року, вказав, що зазначений у довідці суду розмір посадового окладу не відповідає положенню частини 3 статті 133 Закону №2453.
25 січня 2021 року Апеляційним судом Київської області позивачу видано Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №05/29/11, на підставі якої позивач знов звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.
Листом №2600-0207-8/104206 від 25 червня 2021 року, відповідач відмовив у такому перерахунку посилаючись на те, що у 2021 році базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду в порівнянні з минулим роком не змінився.
Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
В силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VI).
За приписами ч.1 ст. 142 Закону №1402-VI, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина 2 статті 142 Закону №1402-VI).
Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
За змістом п.2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Частиною 1 статті 142 Закону №1402 визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.3 ст.142 Закону № 1402).
Частинами 4, 5 ст.142 Закону №1402 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402 передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, п.22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (п.23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402.
Положеннями п.24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
За змістом п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402 зі змінами.
Згідно з ч.1 ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон №1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (надалі - Порядок № 3-1).
Так, відповідно до пунктів 2, 4 розділу І, пункту 2 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 3-1 заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.
Днем звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання та документів, перелік яких наведено в розділі II цього Порядку.
До заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додається, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) / довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.
Не пізніше 10 днів з дня надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного грошового утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання або відмову в його призначенні з урахуванням пункту 5 розділу І цього Порядку.
Висновки.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Крім того, аналіз наведених норм свідчить про те, що довічне грошове утримання судді у відставці призначається у розмірі, обчисленому виходячи з суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеної у довідці, що видана судом, з якого суддя вийшов у відставку і з урахування стажу роботи на посаді судді.
Матеріалами справи підтверджено, що при виході у відставку позивач мав загальний стаж і необхідний стаж роботи на посаді судді для отримання права на відставку і у подальшому для отримання довічного грошового утримання судді у відставці, яке чинним законодавством має перераховуватися у разі зміни заробітної плати (винагороди) працюючого судді.
Крім того, відповідно до ч.4 статті 78 КАС України обставини встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Слід наголосити, що позивач вже оскаржував подібні дії відповідача щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за інший період, справа № 755/16558/13.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі відповідних довідок Апеляційного суду Київської області від 11.02.2020 року № 05/29/6 та від 25.01.2021 року № 05/29/11, які є підставою для вчинення перерахунку, що передбачено Порядком № 3-1.
Отже, доводи апелянта є необґрунтованими, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Щодо інших всіх доводів сторін судова колегія наголошує, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк