Справа № 620/7682/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
21 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на додаткову ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.06.2023 № 53957-2410-2522-UA74100150000090847, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання - земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2023 року у розмірі 1901, 14 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.06.2023 № 53959-2410-2522-UA74100150000090847, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання - земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2023 року у розмірі 2406, 50 грн;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.06.2023 № 53958-2410-2522-UA74100150000090847, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання - земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2023 року у розмірі 2406, 50 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 заяву представника позивача про відмову від позову задоволено повністю. Прийнято відмову ОСОБА_1 від адміністративного позову. Провадження у справі №620/7682/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень закрито.
Представник позивача - адвокат Чернілевський Віталій Григорович звернувся до суду першої інстанції із заявою про стягнення з Головного управління ДПС в Чернігівській області понесені судові витрати на правову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.
Додатковою ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року заяву представника позивача - адвоката Чернілевського Віталія Григоровича про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Головне управління ДПС у Чернігівській області, не погоджуючись з таким судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить додаткову ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області у даній справі є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом та не є співмірним з розміром витрат на оплату послуг адвоката з огляду на обсяг викладеного у позові правового обґрунтування позиції позивача.
Крім того, апелянт стверджує, що предметом даного спору є справа незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, а тому Головне управління ДПС у Чернігівській області повністю не визнає суму судових витрат, у зв'язку з чим, просить суд відмовити представнику позивача в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Апелянт зазначає, що дана справа є справою незначної складності, цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду, відповіді на відзив.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 та від 26.03.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
На адресу суду 03.03.2025 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що апелянтом не наведено будь-яких об'єктивних підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткову ухвалу суду без змін.
Також представник просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які понесені в суді апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою, третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Кодекс адміністративного судочинства України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 КАС України), а також повернення судового збору (стаття 142 КАС України).
Відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює спеціальне правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Враховуючи наведене, наявні підстави для вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано наступні документи:
- договір №10/01/2022 про надання правової допомоги від 17.01.2022;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 20.05.2024;
- акт наданих послуг №08/08 по договору №17/01/22 про надання правової допомоги від 17.01.2022;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5479/10.
Відповідно до п.1.1. розділу I договору про надання правової допомоги, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику за винагороду правову допомогу.
Відповідно до акту наданих послуг №08/08 по договору №17/01/22 про надання правової допомоги від 17.01.2022 виконавець надав, замовник прийняв наступні послуги за наступним розрахунком:
- 27.05.2024 - проведено правовий аналіз справи за зверненням Замовника, робота з первинними документами, проведено усну консультацію та надано позицію щодо способу захисту прав Замовника, порушених податковим повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.03.2023 № № 53957-2410-2522-UA74100150000090847, №2410-2522-UA74100150000090847, 2410-2522- UA74100150000090847. Складено адміністративний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відправлено його через підсистему «Електронний суд» - 5 годин - 5 000,00 грн;
- 08.08.2024 - проаналізовано відзив Головного управління ДПС у Чернігівській області по справі 620/7682/24, складено клопотання про закриття провадження у справі, відправлено його через підсистему «Електронний суд» - 2 години - 2 000,00 грн.
Згідно рахунку на оплату послуг №8 від 08.08.2024 винагорода за надання професійної правничої допомоги по договору №17/01/22 про надання правової допомоги від 17.01.2022 по веденню справи №620/7682/24 в Чернігівському окружному адміністративному суді становить 7000,00 грн.
Так, відповідно до частини першої, другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому, даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, згідно частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої, п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на положення частини шостої та частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
В той же час, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правову допомогу колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені, зокрема, у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».
Колегія суддів, беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн за такі послуги є неспівмірними та завищеними, виходячи із наступного.
Стосовно послуги з консультування клієнта та надання позиції щодо способу захисту прав клієнта, аналізу відзиву на позовну заяву, колегія суддів зазначає, що такі послуги є складовими процесу написання процесуальних документів та не можуть вважатись окремими послугами правового характеру, а відтак окремому стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.
При цьому, судом взято до уваги, що представником позивача зазначено, що вартість послуг з підготовки та подання до Чернігівського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.06.2023 № 53957-2410-2522-UA74100150000090847, від 30.06.2023 № 53959-2410-2522-UA74100150000090847, від 30.06.2023 № 53958-2410-2522-UA74100150000090847 визначено у розмірі 5000,00 грн.
Враховуючи, що складення позовної заяви не вимагало великого обсягу аналітичної й технічної роботи та витраченого часу, оскільки остання практично складається із викладення фактичних обставин справи, цитування нормативно-правових актів та практики Верховного Суду, розмір правової допомоги в цій частині є завищеним та неспівмірним із обсягом та складністю виконаних робіт, отже, підлягає зменшенню.
Крім того, судом враховано, що аналіз відзиву Головного управління ДПС у Чернігівській області також не вимагав великого обсягу аналітичної роботи, оскільки зміст відзиву викладений на 3 аркушах, з яких лише на 2 аркушах викладено доводи по суті спору. Решта доводів стосуються відшкодування витрат на правничу допомогу.
З огляду на ступінь складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є 2000,00 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Представником позивача - адвокатом Чернілевським В.Г. 03.03.2025 подано до суду апеляційної інстанції заяву про стягнення судових витрат із відповідача, понесених у суді апеляційної інстанції.
Позивач на підтвердження наданих адвокатом послуг правової допомоги у суді апеляційної інстанції надав:
- акт наданих послуг №03/03 по договору №17/01/22 про надання правової допомоги від 17.01.2022;
- рахунок на оплату послуг №8 від 03.03.2025.
Згідно з пунктом 1 акту наданих послуг №03/03 по договору №17/01/22 про надання правової допомоги від 17.01.2022 виконавець надав, замовник прийняв наступні послуги за наступним рахунком:
- 03.03.2025 проведено правовий аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі №620/7682/24. Складено відзив на апеляційну скаргу, відправлено його через підсистему «Електронний суд». Витрачений час становить 2 год, вартість послуг та витрати виконавця становлять 2000,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що представником відповідача до суду 17.04.2025 подано заперечення на заяву представника позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу. У заяві відповідач зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу є завищеними за кількістю витраченого часу адвокатом та не є співмірними з розміром витрат на оплату послуг адвоката з огляду на складність справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанови від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 у справі №904/4507/18).
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи, керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи, суті виконаних послуг.
Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, висновки Верховного Суду з даного питання, колегія суддів вважає, що розмір заявлених представником позивача до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Крім того, згідно з актом наданих послуг №03/03 по договору №17/01/22 про надання правової допомоги від 17.01.2022 надані послуги зводились виключно до формування відзиву на апеляційну скаргу, який за обсягом складає 2 аркуші та містить посилання на норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо розподілу судових витрат.
З огляду на це, колегія суддів акцентує увагу на тому, що позивач безумовно набув право на відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу, але заявлена ним сума 2 000,00 грн не є співмірною зі складністю цієї справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, реально необхідним на виконання таких робіт (надання послуг).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що справедливим і співмірним відшкодуванням вищевказаних витрат буде сума 1 000,00 грн, яка підлягає розподілу шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Чернігівській області на користь позивача.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене у сукупності, а також, фактичний об'єм виконаної роботи адвоката, колегія суддів вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації ОСОБА_1 у розмірі 1 000,00 грн.
Отже, судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, що мали значення для правильного розподілу витрат на правничу допомогу та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення відповідного питання при ухваленні додаткового рішення в цій справі.
Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування.
Таким чином, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області необхідно задовольнити частково, додаткову ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року - змінити в резолютивній частині.
Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись статтями 134, 139, 243, 250, 252, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - задовольнити частково.
Додаткову ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року - змінити в резолютивній частині, виклавши абзац 2 в наступній редакції:
«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, місто Чернігів, вулиця Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 44094124) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 2 000 (дві тисячі) 00 грн».
У іншій частині додаткову ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, місто Чернігів, вулиця Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 44094124) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 (одна тисяча) 00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова