П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/8808/24
Головуючий в 1 інстанції: Бульба Н.О.
Час і місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Потомському А. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.08.2024, зобов'язання вчинити певні дії,-
ТОВ "Компанія Профіт" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку від 08.08.2024;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ "Компанія Профіт" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність рішення про відповідність товариства критеріям ризикованості платника податку, спираючись на те, що воно не містить жодної мотивації підстав та причини віднесення позивача до ризикових платників податку. Відповідач обмежився лише загальною оцінкою та процитовано лише п.8 Критерії ризикованості платника податку на додану вартість, без зазначення, яка саме податкова інформація послугувала підставою прийняття оскаржуваного рішення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у задоволенні позову ТОВ "Компанія Профіт" до Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Компанія Профіт" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги товариство зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 08.08.2024 № 22727 про відповідність платника податку на додану вартість, ТОВ “КОМПАНІЯ ПРОФІТ», критеріям ризиковості платника податку, є вочевидь необґрунтованим та протиправним.
Апелянт вказує, що поданими поясненнями та додатками до них, які подавалися як Відповідачу до прийняття оскаржуваного рішення, так і суду першої інстанції, підтверджується, що Позивач має достатню кількість трудових ресурсів, не має залишків товарів, не потребує місць зберігання, має об'єктивні законні причини для накопичення від'ємного значення ПДВ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" перебуває на обліку ГУ ДПС у Миколаївській області з 16.06.2014.
Основним видом діяльності ТОВ "Компанія Профіт" є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21).
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області було прийнято рішення № 17015 від 28.05.2024 про відповідність ТОВ "Компанія Профіт" критеріям ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області було прийнято рішення № 22727 від 08.08.2024 про відповідність ТОВ "Компанія Профіт" критеріям ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. По платнику наявні наступні коди податкової інформації: 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що позивач не спростував ризикові операції по рішенню від 28.05.2024 № 17015, а тому відповідачем було прийняте нове рішення від 08.08.2024 №22727 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Наказом ДПС України від 11.01.2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, якi необхідні для здійснення господарської операції)
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостовірності) місць їх зберігання;
Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Системний аналіз вищевикладених законодавчих приписів свідчить про те, що законодавцем установлено певну послідовність дій щодо прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/ розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Так, судом апеляційної інстанції установлено, що рішенням від 08.08.2024 зазначено про відповідність платника податку ТОВ "Компанія Профіт" критеріям ризиковості платника, зокрема п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, а саме: по платнику наявні наступні коди податкової інформації: 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, взята контролюючим органом за період з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року.
У рішенні №7773 зазначено, що підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є:
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, взята контролюючим органом за період з 01.12.2023 року по 28.05.2024 року.
У зв'язку з цим, позивача визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Як вже зазначалося, додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Отже, вказаний акт індивідуальної дії суб'єктом владних прийнято у зв'язку з наявністю у контролюючого органу податкової інформації.
Враховуючи те, що збір податкової інформації, відповідно до статті 72 ПК України, є різноманітним, а сама інформація є об'ємною, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надаватиме платнику податків можливість визначитися з переліком документів для надання Комісії на спростування вказаного рішення, а у разі неприйняття позитивного для платника рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.
У спірному рішенні Комісії №22727, у графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено: Тип операції - постачання; період здійснення господарської операції - з 01.12.2023 року по 28.05.2024 року, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова: 46.21, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 39258161.
Також зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме, що в наданому платником повідомленні про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості відсутня інформація, яка спростовує здійснення платником ризикових операцій.
Тож очевидним є факт відсутності в оскаржуваному рішенні конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому вся господарська діяльність позивача є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції або назви контрагентів, які брали участь у її здійсненні.
Крім того, ГУ ДПС у Миколаївській області у рішенні від 08.08.2024 не зазначено жодних доказів, які б досліджувалися на засіданні комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про включення ТОВ “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Жодних пояснень з даного приводу Товариству надано не було, як їх не надано і у відзиві на позовну заяву, в якому відповідач обмежився лише загальними посиланнями на положення законодавства, якими регулюється процедура прийняття рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також абсолютно необґрунтованими доводами про те, що Позивачем не спростовано “ризикові операції»
Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов'язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов'язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.
В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду наведені зокрема у постановах від 02.04.2020 р. у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 р. у справі № 340/422/19, від 16.04.2021 р. у справі № 813/1301/15 апеляційний суд вважає за доцільне також зауважити, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
У постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
При цьому, зазначення контролюючим органом кодів податкової інформації не є свідченням дотримання відповідачем вимог Порядку №1165, оскільки визначені контролюючим органом коди повинні гуртуватися на податковій інформації, яка, в свою чергу, повинна бути розшифрована в рішенні про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.
Колегія суддів зазначає, що рішення прийнято у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
У пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгари Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... «Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності ...».
Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.
Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Зміст прийнятого ГУ ДПС рішень свідчить про те, що останній формально послався на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не зазначив, які саме докази свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності, хоча затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) вимагає від комісії регіонального рівня у разі відповідності платника податку п. 8 вказаних Критеріїв розшифрувати, яка саме податкова інформація вказує на відповідність платника податку вказаним критеріям.
Внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.
Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.
Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що вказане рішення не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до суб'єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, що помилково не встановлено судом першої інстанції.
При цьому, оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.
Колегія суддів зазначає, що застосовані у рішенні коди довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, не ставить під сумнів товарність наведених у рішенні господарських операцій, а стосується зокрема трудових ресурсів та трудової діяльності.
З даного приводу, колегія суддів зазначає, що згідно наданих товариством пояснень, з 01.03.2023 по листопад 2023 року підприємство практично не працювало у зв'язку з введенням воєнного стану, а за період з 01.12.2023 по 28.05.2024 на підприємстві працювало (як працює і на даний час) 3 штатних працівника (бухгалтер та 2 менеджера) та 2 сумісника (директор та менеджер), на підтвердження чого надано штатний розпис, копію договору на бухгалтерські послуги
При цьому колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не вимагає від платника податків необхідності певної кількості штатних працівників або інших обов'язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності.
ТОВ “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» є першим посередником в торгівлі зерновими (КВЕД 46.21). Підприємство закуповує зернові у сільськогосподарських виробників шляхом укладання Договорів поставки, оплати та транспортування товару найманим вантажним автотранспортом. В подальшому придбаний товар відразу постачається на пункт вивантаження трейдера, з яким укладений відповідний договір. З урахуванням наведеного, у Позивача немає необхідності орендувати або мати власні місця зберігання для товару. Для забезпечення безперебійної роботи підприємства ТОВ “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» з 01.03.2015 орендує офісне приміщення, де здійснює свою діяльність. Договір оренди офісного приміщення було додано до пояснень, а також подано про нього інформацію в ДПІ шляхом надання форми 20-ОПП. Залишків товарів ТОВ “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» не має, що можна побачити з фінансової звітності малого підприємства за 2023 рік, строка 1103 дорівнює 0. Відповідачу також було надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за період 01.12.2023-28.05.2024, якими у повному обсязі підтверджено наведену інформацію. Згідно надано позивачем оборотно-сальдової відомості, вбачається, що на 28.05.2024 за Товариством обліковуються незначні залишки продукції (кукурудзи) у кількості 320 кг на суму 1712,28 грн.
Водночас, такі залишки позивачем пояснено тим, що ця продукція фактично є втратами при транспортуванні товару, які мали місце під час транспортування автотранспортом протягом року. Така вага є добутком вагових втрат при перевезенні указаного товару (кукурудзи) по всім товарно-транспортним накладним по перевезенням кукурудзи за період 10.02.2024-13.05.2024.
Крім того, товариство зазначило, що згідно наказу від 01.05.2023 № 2 на ТОВ “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» створена постійно діюча комісія для прийняття, введення в експлуатацію, передачі та списання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, для проведення списання, визначення непридатності та встановлення неможливості подальшого використання запасів
Так, списання товарів проводиться раз на рік та станом на 31.12.2024, комісією ТОВ “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» було складено інвентаризаційний опис від 31.12.2024 № 1 про списання товарно-матеріальних цінностей, зокрема, кукурудзи 3 кл., а також акт від 31.12.2024 № 1 списання товарів, в якому указано про списання кукурудзи 3 кл. у кількості 0,32 т вартістю 1712,28 грн., як витрат на транспортування товарів, про що апелянтом надано відповідні докази.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що висновки щодо значних залишків продукції Відповідач робить на основі аналізу даних з системи електронного адміністрування ПДВ, тобто виходячи з зареєстрованих отриманих податкових накладних. Разом із тим, ГУ ДПС у Миколаївській області не приймає до уваги те, що зареєстровану податкову накладну від постачальника неможливо ототожнювати з фактом поставки продукції.
Також товариство пояснило, що накопичення невикористаного податкового кредиту відбулося з наступних причин: - блокування податкових накладних постачальників. Практично всі заблоковані накладні постачальників були згодом розблоковані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але в періоді, коли податкові були заблоковані, ТОВ “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» повинно було внести на електроний рахунок в СЕА ПДВ суму коштів, що дорівнювала сумі податкого кредиту по заблокованим податковим накладним для реєстрації власних податкових зобов'язань та згодом сплати її в державний бюджет як суми зобов'язань з ПДВ, а потім цю суму отримувало в якості податкового кредиту у вигляді належним чином зареєстрованих податкових накладних постачальників, але не користувалося цим правом до 2022 року; - структура ціни: ТОВ “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» реалізує сільськогосподарську Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.02.2025 10 продукцію та при цьому використовує ставку ПДВ 14%, що встановлена ПК України. Але податковий кредит формується з закупівлі сільськогосподарської продукції за ставкою ПДВ 14% та транспортних послуг, що використовують ставку 20%. В період 2022-2024 років доля транспортних послуг в ціні значно зросла. Це пов'язано з дуже складною логистикою, що сформувалась в воєнні часи та існує досі. Таким чином і зріс податковий кредит при незмінних податкових зобов'язаннях.
Суд першої інстанції, як і податковий орган, залишив поза увагою відповідні пояснення позивача.
Отже відповідачем не спростовано наданих у письмових поясненнях, доданих до повідомлення, обґрунтувань щодо невідповідності його як платника податків критеріям ризиковості.
Таким чином, висновок відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості не гуртуються на доказах, а лише є припущеннями, тоді як позивач надав до суду докази на спростування зазначеного висновку податкового органу.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про відповідність ТОВ "Компанія Профіт" критеріям ризиковості платника податків носить протиправний характер та підлягає скасуванню. Скасування такого рішення є наслідком виключення позивача з вказаного переліку з метою поновлення порушених прав та інтересів останнього.
З огляду на все вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не проаналізував належним чином обставини, що склались у спірних правовідносинах, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Компанія Профіт" сплатило судовий збір за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №396 від 06.09.2024 та за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №29 від 25.02.2025, зарахування зазначених коштів до спеціального фонду державного бюджету України перевірено судом апеляційної інстанції, тому, враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Компанія Профіт", колегія суддів вважає за необхідне стягнути з суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись ст.272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області від 08.08.2024 № 22727 про відповідність платника податку на додану вартість, Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ ПРОФІТ» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" (ЄДРПОУ 39258161) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Профіт" (ЄДРПОУ 39258161) сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень), згідно із платіжною інструкцією №396 від 06.09.2024 та за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні), згідно квитанції квитанцією 6386-8899-0204-2740 від 06.08.2024 р.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 22 квітня 2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова