П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 487/547/25
Головуючий в 1 інстанції: Сухаревич З. М.
Час і місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Потомському А. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
визнати дії працівників патрульної поліції Кабальнова Анатолія Валерійовича та ОСОБА_2 під час зупинки авто марки MERCEDES-BENZ GL 350 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , та складання поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержантом поліції Кабальновим Анатолієм Валерійовичем постанови серії ЕНА № 3852463 від 13.01.2025 року відносно ОСОБА_1 неправомірними;
скасувати складену поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержантом поліції Кабальновим Анатолієм Валерійовичем постанову серії ЕНА № 3852463 від 13.01.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу у розмірі 425 грн, і закрити справу про адміністративне правопорушення;
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про порушення процедури прийняття спірної постанови, зокрема в частині ознайомлення з відеодоказами, складання постанови не в присутності водія та його адвоката (незабезпечення участі адвоката). Вказує про порушення права водія на захист персональних даних у разі демонстрації відеозапису на приватному пристрої. Також вказав про порушення порядку розгляду справи, що є підставою для скасування постанови.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2025 року відмовлено в задоволення позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови.
Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, про ті ж обставини, що й у позові, зокрема, що постанова складена з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Так, апелянт вказує, що не дочекавшись приїзду адвоката, інспектор Управління патрульної поліції в Миколаївській області Ісмайлов Руслан Ісайович запропонував ознайомитися зі складеною постановою про адміністративне правопорушення. Позивач не підписав постанову на місці через те, що поліцейські склали її не в присутності водія та його представника, через відмову поліцейських дочекатися адвоката, порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, неналежне виконання своїх обов'язків працівниками патрульної поліції, їх зверхню поведінку щодо водія. Вказує, що скаржник звернувся з проханням продемонструвати відеозапис на офіційному сертифікованому службовому пристрої. Можливості ознайомитися з відеозаписом без переміщення водія з авто не було надано. Як результат, було порушено право знайомитися з матеріалами справи, що надане ст. 268 КУпАП.
По суті порушення зазначив, що на відео, наданому відповідачем, не видно належним чином дорожню розмітку, а саме стрілку, яка показує напрямок руху ліворуч, натомість видно лише білу смугу, яка не схожа на стрілку і яку у темну пору доби водій не зміг ідентифікувати як стрілку, направлену вліво.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.01.2025 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області сержантом поліції Кабальновим А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3852463, якою ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ GL 350 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Згідно даної постанови правопорушення полягає в тому, що 13.01.2025 20:43:35 м. Миколаїв, проспект Центральний (Леніна) 23 водій, керуючи вищевказаним транспортним засобом не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.4 ПДР України, а також не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.18 на перетині пр. Центрального та пр. Богоявленського здійснивши рух прямо, напрямок якої вказано ліворуч, чим порушив п. 2.1. ПДР. Згідно ст. 36 КУпАП було складено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Не погодившись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції оцінюючі надані сторонами докази в сукупності, дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача правильно встановив наявність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повністю відповідає нормам ст. ст. 222, 258, 251, 252, 288 КУпАП.
Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють ПДР України.
Згідно з пунктом 1.1. ПДР ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.
На виконання пункту 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з оскаржуваної постанови правопорушення полягає в тому, що 13.01.2025 20:43:35 м. Миколаїв, проспект Центральний (Леніна) 23 водій, керуючи вищевказаним транспортним засобом не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.4 ПДР України, а також не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.18 на перетині пр. Центрального та пр. Богоявленського здійснивши рух прямо, напрямок якої вказано ліворуч, чим порушив п. 2.1. ПДР. Згідно ст. 36 КУпАП було складено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Так, відповідно до розділу 34 ПДР, горизонтальна розмітка має таке значення: 1.18 - показує дозволені напрямки руху по смугах на перехресті, транспортній розв'язці в різних рівнях, в місці влаштування віднесеного лівого повороту чи розвороту. Застосовується самостійно або в поєднанні із знаками 5.16, 5.18; розмітка із зображенням тупика наноситься для зазначення того, що поворот на найближчу проїзну частину заборонено; розмітка, яка дозволяє поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяє також розворот.
Згідно з п. 11.1 ПДР кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Згідно із розділом 33 ПДР інформаційно-вказівний знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Згідно з п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, серед іншого, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пункт 2.4 «а» ПДР України встановлює, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Статтею 36 КУпАП встановлені правила накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень.
Так, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Отже, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 36, ч., ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку згідно зі ст. 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»
Відповідно до частини першої статті 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Отже законодавством визначено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, право на юридичну допомогу при розгляді справи.
Вказане право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кореспондується з обов'язком посадової особи, яка розглядає справу, забезпечити реалізацію такого права.
Такий обов'язком посадової особи, зокрема, передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р.
Так, відповідно до п.4 Розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
Пунктом 5 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, таке питання: чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Позивач, у спірному випадку, стверджує, що відповідачем не було надано можливості особі, що притягується до відповідальності реалізувати свої права, в тому числі право на юридичну допомогу в повному обсязі.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач не був позбавлений можливості скористатись правовою допомого і поліцейський надав йому час для цього 20 хв. Отже позивачу була надана можливість скористатись правовою допомогою і позивачем не заперечується, що він телефонував адвокату.
Колегія суддів критично оцінює такі висновки суду першої інстанції, оскільки вони гуртуються на суб'єктивній думці в частині наданого часу для виклику адвоката.
Колегія суддів зазначає, що положеннями КУпАП України, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, дійсно передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Разом з цим, статтею 268 КУпАП встановлено вичерпний перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, заявляти клопотання та при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
За правилами статті 278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У наведених вище положеннях норм процесуального права визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Так, 18 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 524/9827/16-а, досліджував правомірність постанови поліцейського складеної на місті зупинки ТЗ без надання права водію скористатися правовою допомогою адвоката.
Верховний Суд проаналізувавши положення статей 280, 268, ст.271 КУпАП зазначив, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Так, з відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що поліцейські представились і надали посвідчення. Позивач вказав про бажання скористатися безоплатною правовою допомогою.
В подальшому відеозаписом підтверджено, що позивач намагається дочекатися його представника і поліцейський Ісмайлов Р.І. надав схвальну відповідь, однак сказав що він має 20 хв. на прибуття адвоката (20:37 хв.). На відеозаписі також зафіксовано, що поліцейський запропонував ознайомитися зі складеною постановою, а водій відмовився.
Позивач пояснив, що після того, як він відповів, що не буде ознайомлюватися із постановою допоки не приїде його адвокат, поліцейські сказали, що водій може бути вільним.
Вказаними діями інспектор патрульної поліції порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, в рамках вказаної справи було встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення водій виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав інспектору усне клопотання. Поліцейські погодилися на це, але водію повідомили, що він має самостійно забезпечити присутність адвоката. ОСОБА_1 з метою отримання допомоги адвоката за допомогою браузера “Google Chrome» знайшов декілька номерів телефону, за якими здійснив декілька телефонних дзвінків на гарячі лінії БППД, на підтвердження чого до позовної заяви були додані скріншоти з особистого телефону ОСОБА_1 . Згодом, позивач зателефонував адвокату Ільїну Олександру Валерійовичу, який займається адвокатською діяльністю на професійній основі та є керуючим партнером Адвокатського об'єднання “Астреягруп». Адвокат відповів, що зможе прибути найближчим часом. Скаржник неодноразово просив дочекатися його представника і продовжити розгляд справи у присутності скаржника та його представника, однак поліцейський продовжив розгляд справи без участі представника позивача.
Отже, справу було розглянуто, а пояснення та клопотання позивача з приводу адвоката проігноровано. При цьому всі подальші дії позивача, зокрема щодо відмови від підпису постанови, гуртуються на тому, що відповідачем порушеного його право на адвоката та порушено порядок розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача про порушення його права на адвоката (надання правової допомоги).
Так, у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 655/470/16-а Верховний Суд підкреслив, що стаття 278 КУпАП України вказує на те, що працівник патрульної поліції зобов'язаний дотримуватись вимог статті 283 КУпАП України, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Таким чином, положення КУпАП України закріплюють процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на отримання юридичної допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги.
Колегія суддів констатує, що недотримання інспектором поліції у процесі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визначеної КУпАП України процедури, зокрема щодо не вжиття дій щодо надання реальної можливості позивачу реалізувати право на отримання правової допомоги, здійснення розгляду справи не дочекавшись представника позивача, то таке призводить до порушення права особи приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та інших прав, визначених статтею 268 КпАП України та є достатньою і самостійною підставою для скасування прийнятої за результатами її проведення постанови, що унеможливлює перехід до суті покладених в її основу адміністративних правопорушень.
При цьому, суд звертає увагу, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
За таких обставин, з урахуванням встановленого факту порушення процедури прийняття спірної постанови, колегія суддів приходить до висновку, що постанова серії ЕНА № 3852463 від 13.01.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню, що помилково не встановлено судом першої інстанції.
При цьому, колегія суддів по суті вчиненого адміністративного правопорушення оцінки не надає, оскільки порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності є самостійною підставою для скасування спірної постанови.
Колегія суддів зазначає, що вимоги позивача про визнання дій працівників патрульної поліції Кабальнова Анатолія Валерійовича та ОСОБА_2 під час зупинки авто марки MERCEDES-BENZ GL 350 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , та складання поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержантом поліції Кабальновим Анатолієм Валерійовичем постанови серії ЕНА № 3852463 від 13.01.2025 року відносно ОСОБА_1 неправомірними задоволенню не підлягають, оскільки оцінка таким діям надається за результатами встановлення наявності передбачених законних підстав для зупинки транспортного засобу та перевірки документів водія.
Натомість, у даному випадку, встановивши порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів не надає оцінку суті правопорушення та правомірності дій під час зупинки авто.
Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, суд першої інстанції, неповно встановивши обставини справи та неналежно дослідивши наявний в матеріалах справи доказ, а саме відеозапис із нагрудної камери поліцейського, дійшов помилкового висновку про дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення.
Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 308, 310, ст.315, 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2025 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА № 3852463 від 13.01.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу у розмірі 425 грн, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч .3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 22 квітня 2025 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова