П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15937/24
Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді - доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Єщенка О. В.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за позовом адвоката Скоробогатова Антона Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН», до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2024 року адвокат Скоробогатов А. М., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН» (далі - ТОВ «ДАНН») звернувся до суду першої інстанції з позовом до Одеської митниці (далі - відповідач, Митниця), в якому просив:
- визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000086/2 від 22.07.2024.
- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000280 від 22.07.2024.
Окрім цього, адвокат просив стягнути з Митниці, за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь підприємства, судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог адвокат Скоробогатов А. М. зазначає, що у суб'єкта владних повноважень відсутні законодавчо визначені підстави для застосування, при розмитненні товару, резервного методу, оскільки обставини, що містяться у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, не впливають на ціноутворення та не спростовують реальну вартість товару, яка зазначена у контракті та інвойсі.
Як пояснює адвокат, декларант, в особі ТОВ «ДАНН», надав документи, на підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною контракту, які не містили розбіжностей, не ставили під сумнів числові значення складових митної вартості, в них були відсутні ознаки підробки та їх зміст мав достатні відомості на підтвердження ціни, яка сплачена за товар.
За твердженням адвоката, митний орган формально послався на те, що надані товариством документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими
Таким чином, на думку адвоката, спірне рішення про коригування митної вартості є протиправним, оскільки прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), позов ТОВ «ДАНН» - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000086/2 від 22.07.2024.
Визнано противоправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000280 від 22.07.2024.
Суд стягнув на користь ТОВ «ДАНН», за рахунок бюджетних асигнувань Митниці, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7708,77 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що на підтвердження митної вартості товарів за ціною контракту, позивач надав усі необхідні документи, що надають можливість перевірити правильність обчислення митної вартості товарів.
Суд зазначив, що митні органи, згідно наданих чинним законодавством повноважень, мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Як зазначив суд першої інстанції, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд зауважив, що відповідач не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення митного органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляції складаються з такого.
По-перше, на думку Митниці, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що у поданих декларантом документах містяться розбіжності, адже надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту у рішенні про коригування митної вартості товарів, зокрема, про таке.
Так, скаржник зазначає, що відповідно до пунктів 1.4, 3.1, 3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях.
Водночас, як зазначає скаржник, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.
Також скаржник указує, що у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.
Таким чином, на переконання скаржника, наведені розбіжності та відсутність даних про вказані вище складові митної вартості, свідчать про неможливість перевірити правильність визначення митної вартості товару.
По-друге, скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для витребування у декларанта додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України.
Мотивуючи свій аргумент, скаржник указує, що законодавець встановив його право письмово запитувати від декларанта додаткові документи, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості товарів.
За такого правового регулювання, оскільки, на його думку, документи, подані на підтвердження митної вартості, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, то він скористався своїм правом витребувати відповідні додаткові документи.
Зокрема, як указує скаржник, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України Митниця повідомила декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
- копію митної декларації країни відправлення, з перекладом на українську мову.
Скаржник зазначає, що декларант надав пояснення з додатковим пакетом документів, до якого надав прайс -лист, комерційну пропозицію, експертне дослідження та просив завершити митне оформлення на підставі наданих документів документами.
Втім, за наслідком дослідження, у тому числі, додатково наданих документів, орган митного контролю дійшов висновку, що розбіжності декларантом не усунені, зокрема скаржник указує, що декларант не надав всі документи згідно з та відповідно до частин 2-4 статті 53 Митного кодексу України.
По-третє, скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість застосування митним органом, при розмитненні товару, резервного методу для визначення митної вартості товару.
Як пояснює скаржник, документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили розбіжності та не містили усіх даних, відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.
Скаржник, посилаючись на частини 1, 2 статті 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, указує, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Як зауважує скаржник, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а відтак, остання, не суперечить законам України і є сумісною з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі
Отож, у рамках даного спору, за твердженням скаржника, митна вартість ґрунтувалася на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, відображених в автоматизованій системі митного контролю та оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор»).
Наведене, на думку скаржника, свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції щодо необґрунтованості застосування митним органом при розмитненні товару резервного методу для визначення митної вартості товару.
Адвокат ТОВ «ДАНН», у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, ідентичні доводам викладеним у позовній заяві, та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність апеляційної скарги.
Рішення суду адвокат вважає законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Фактичні обставини справи.
ТОВ «ДАНН» зареєстроване 01.11.2016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 40929000).
Основний вид економічної діяльності ТОВ «ДАНН»: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.
Інші: 49.20 Вантажний залізничний транспорт, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 50.20 Вантажний морський транспорт 51.21 Вантажний авіаційний транспорт, 52.10 Складське господарство, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 69.10 Діяльність у сфері права, 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 62.01 Комп'ютерне програмування, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами, 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом
01.04.2024 між ТОВ «ДАНН» (Покупець) та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) (Продавець)) укладений Договір поставки № AUG-00D/5 (далі по тексту - Договір) (а.с.26).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати, в зумовлені строки, Покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму.
Пункт 2.1 Договору визначає, що сторони погоджують та визначають умови та строки поставки товару у Специфікації , яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Пункт 2.2. Договору визначає, що якщо інше не передбачено Специфікацією, на кожну відвантажену партію товару Продавець повинен надати:
-повний комплект товаро-транспортних документів (коносамент, CMR, тощо відповідно до умов поставки);
-оригінал інвойсу на відповідну партію товару;
-пакувальний лист.
Відповідно до пункту 4.2. оплата за цим Договором здійснюється за кожну поставку товару, в порядку визначеному Специфікацією.
Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно Специфікації № 38831 від 15.07.2024 до Договору (далі за текстом - Товар).
22.07.2024 з метою митного оформлення, ТОВ «ДАНН» подало митну декларацію №24UA500080008705U0, в якій визначений для митного оформлення товар №1-8 загальною вартістю 46 857,34 дол. США (графа 22).
В графах 31 МД (ІМ 40 ДЕ) №24UA500080008705U0 Позивач визначив товар для митного оформлення, зокрема, товари (графи 32 декларації):
-товар № 1: вироби з вулканізованої гуми, крім твердої, немедичного призначення. Мембрана для гідроакумулятора гумова -5000 шт. Торговельна марка : KOER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;
-товар № 2: фланці з корозійностійкої (нержавіючої) сталі. Фланець для гідроакумулятора, з нержавіючої сталі -200 шт. Торговельна марка : KOER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;
-товар № 3: 1 фітинги для труб, з мідних сплавів. Цанга для труб, латунна -20030шт.
Кут для труб, латунний -6850шт. Трійник для труб, латунний -7060шт. Планка монтажна, латунна -1600шт. Торговельна марка : MASTER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD. Заглушка для труб, латунна -19940шт. Муфта для труб, латунна -1120шт. Ніпель для труб, латунний -11340шт. Перехідник для труб, латунний -5550шт. Трійник для труб, латунний -5980шт. Кут для труб, латунний -10220шт. Футорка для труб, латунна -6940шт. Штуцер для приєднання шлангу, латунний -3820шт. Торговельна марка : KOER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;
-товар № 4: машини, які мають індивідуальні функції. Гідроакумулятор -62шт. Торговельна марка : KOER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD. Гідроакумулятор -76шт. Торговельна марка : VODOMET. Країна виробництва : CN. Виробник : SHIMGE PUMP INDUSTRY (ZHEJIANG) CO.,LTD;
-товар № 5: крани змішувальні з кольорових металів. Змішувач для кухні -760шт. Змішувач для ванни -1004шт. Душова система зі змішувачем -440шт. Торговельна марка : MIXXUS PREMIUM. Країна виробництва : CN. Виробник : JIANGMEN DOMICA KITCHENWARE CO.,LTD Змішувач для кухні -740шт. Змішувач для ванни -260шт. Торговельна марка : MIXXUS. Країна виробництва : CN. Виробник : YUHUAN SUNSHI HVAC EQUIPMENT CO., LTD;
-товар № 6: крани кульові. Кран кульовий -9990шт. Торговельна марка : KOER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;
-товар № 7: частини змішувача. Кран-букса для змішувача -76500шт. Набір запчастин для кран букси (диски и прокладки) -5000набір. Вилив для проточного водонагрівача -100шт. Торговельна марка : EUROPRODUCT. Країна виробництва : CN. Виробник : YUHUAN SUNSHI HVAC EQUIPMENT CO., LTD. Набір кран-букси для змішувача (2шт/ наб) -1120набір. Торговельна марка : KOER. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD;
-товар № 8: водонагрівачі безінерційні. Водонагрівач електричний -900шт. Торговельна марка : MIXXUS. Країна виробництва : CN. Виробник : YUHUAN SUNSHI HVAC EQUIPMENT CO., LTD. Водонагрівач електричний -850шт. Торговельна марка : ZERIX. Країна виробництва: CN. Виробник: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD.
ТОВ «ДАНН» вищезазначений товар за № 1-8 визначило митною вартістю - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).
Для підтвердження заявленої митної вартості, разом з митною декларацією, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України декларант надав відповідні документи, а саме:
- пакувальний лист (Packing List) № 106/07/2024 від 15.07.2024;
- рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 106/07/2024 від 15.07.2024;
- коносамент (Bill of Lading) № 238331205 від 06.05.2024;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 38831 від 17.07.2024;
- декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №106/07/2024 від 15.07.2024;
- Договір поставки № AUG - 00D/5 від 01.04.2024;
- Специфікація № 38831 від 15.07.2024 до договору поставки № AUG - 00D/5 від 01.04.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № ТЕ 08122023/1 від 08.12.2023.
За результатами розгляду Митницею наведених вище документів, декларант отримав повідомлення, в якому містилася пропозиція надати для підтвердження митної вартості товару:
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
- копію митної декларації країни відправлення, з перекладом на українську мову.
У відповідь на вимогу Митниці, ТОВ «ДАНН» надало пояснення щодо виявлених, на думку митного органу, розбіжностей, до яких надало прайс -лист, комерційну пропозицію, експертне дослідження та просило завершити митне оформлення за наданими документами.
22.07.2024 Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару за №UA500080/2024/000086/2 за резервним методом (а.с.31).
У пункті 33 рішення міститься обґрунтування висновків про не підтвердження декларантом заявленої митної вартості товарів, за ціною контракту, а саме:
1) відповідно до пунктів 1.4, 3.1, 3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.
2) у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.
Також, за результатами перевірки митної декларації ТОВ «ДАНН», Митницею була прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000280 від 22.07.2024 (а.с. 30).
Вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості та картку відмови у митному оформленні товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Досліджуючи довід апеляції про законність та обґрунтованість прийнятих митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки надані декларантом документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті, а також про те, що декларант не надав документів на спростовування виявлених розбіжностей, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частина 1 статті 49 Митного кодексу України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частина 1 статті 52 Митного кодексу України встановлює, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .
Частинами 1, 2, 3, 5 та 6 статті 53 Митного кодексу України унормовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Колегія суддів проаналізувавши підстави, покладені в основу рішення про коригування митної вартості, дійшла таких висновків.
Як стверджує скаржник, відповідно пунктів 1.4, 3.1, 3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях.
Водночас, скаржник зазначає, що в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.
Для вирішення спірного питання колегія суддів звертається до змісту зовнішньоекономічного контракту № AUG-00D/5 від 01.04.2024, відповідно до пункту 3.1, 3.2 сторони погоджують та визначають обсяг та асортимент товару в специфікаціях, які з моменту підписання сторонами є невід'ємними частинами цього договору. Продавець зобов'язаний поставити покупцеві товар належної якості в обумовленій специфікацією кількості.
При цьому, пунктами 3.1, 3.2 Договору сторонами не передбачається зазначення в специфікаціях інформації безпосередньо щодо торгівельної марки, виробника, моделей та артикулів.
Відсутність у комерційному інвойсі і специфікації до контракту інформації щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів не позбавляє можливості митний орган ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.
Так у поданій митній декларації № 24UA500080008705U0 вказана інформація щодо торговельної марки, виробника та артикулів задекларованих товарів. Також, опис товару (в тому числі зазначення торговельної марки, відомості виробника) задекларованого товару зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації.
Наведене свідчить про те, що вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.
Твердження про відсутність у пакувальному листі посилання на інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви його відповідності поданим комерційним документам, колегія суддів оцінює критично, оскільки, законодавством не встановлені вимоги до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми), а крім того, у наданому до митного органу пакувальному листі міститься посилання на номер договору, а саме - № AUG-00D/5 від 01.04.2024, укладеного між сторонами.
Крім того, слід зазначити, що прайс-лист та комерційні пропозиції продавця не є обов'язковими документами, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документами, що підтверджують вартість імпортованого товару, тобто не є обов'язковою складовою при встановленні його митної вартості, а певні недоліки не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №825/15796/16 та підтримана Верховним Судом в постанові від 01.03.2023 у справі №420/18880/21..
Також, неспроможними є посилання скаржника, як на підставу для коригування митної вартості, на те, що у наданому висновку експерта зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар без зазначення торговельної марки і у декількох випадках без зазначення виробника, оскільки згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України висновок експерта також не є документом, який обов'язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
В той же час, зі змісту оскаржуваного рішення №UA500080/2024/000086/2 від 22.07.2024, не вбачається як вищевказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом ТОВ «ДАНН» задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Таким чином, слід констатувати, що доводи скаржника, які зазначені у рішенні про коригування митної вартості та відображені в апеляційній скарзі не є підставою для коригування митної вартості товару.
Твердження скаржника, що декларант не надав всі документи відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України, колегія суддів оцінює критично, оскільки скаржник жодним чином не конкретизує які саме документи не надані, та які саме розбіжності були виявлені.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно навів пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною 3 статті 53 МК України.
Такий підхід органу митного контролю суперечить нормам статті 53 КАС України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Водночас, за встановлених обставин, декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30.04.2020 у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, слід дійти висновку, що витребування документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів вважає, що скаржник не довів, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Слід також зазначити, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім аргументом для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Досліджуючи обґрунтованість доводів митниці про правомірне застосування резервного методу для визначення митної вартості товару, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частина 1 статті 55 Митного кодексу України визначає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Згідно матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу.
Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Згідно пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як мовилося вище, митна вартість товарів скоригована та визначена за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України, на підставі інформації, наявної у митного органу, що міститься в спеціалізованому програмно - інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), Автоматизованій системі митного огляду (АСМО) «Інспектор».
Як пояснює митний орган в оскаржуваному рішенні, за вказаними джерелами інформації, рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення, а саме:
товар №3 - з 3.00 дол. США/кг до 6.72 дол. США/кг (МД 24UA403070003787U4 від 23.04.2024 партія товару 6768 кг - 6.72 дол. США/кг);
товар №5 - з 1.8094 дол. США/кг до 4.02 дол. США/кг (МД 24UA408020027326U4 від 24.05.2024 партія товару 7852 кг - 4.02 дол. США/кг);
товар №6 - з 1.81 дол. США/кг до 4.02 дол. США/кг (МД 24UA100230513480U9 від 08.07.2024 партія товару 1904 кг - 4.02 дол. США/кг);
товар №7 - з 1.81 дол. США/кг до 4.02 дол. США/кг (МД 24UA500080007003U8 від 11.06.2024 партія товару 2760 кг - 4.02 дол. США/кг, 24UA807200008437U2 від 22.05.2024 партія товару 12700 кг - 5.379 дол .США/кг);
товар №8 - з 0.8669 дол. США/шт. до 2.5312 дол. США/шт. та з 1.00 дол. США/кг до не менш як 2.92дол.США/кг (МД 24UA500080008162U7 від 09.07.2024 партія товару 3124 кг - 2.92дол. США/кг), - з урахуванням опису товару, умов поставки та розміру партії.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19 зауважив на тому, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.
Також слід врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Резюмуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені статтею 53 МК України, які містили достовірні числові дані та підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту, відповідно до вимог статті 58 МК України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих декларантом документах не впливають на ціну товару.
Отож, колегія суддів дійшла висновку про відсутність будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товарів за ціною контракту, скаржник в апеляційній скарзі не навів.
Будь-яких інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару ТОВ «ДАНН», суд апеляційної інстанцій не встановив.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо не підтвердження митної вартості товарів суперечать викладеним вище правовим нормам і фактично зводяться до незгоди із рішенням суду.
Стосовно вимог, заявлених ТОВ «ДАНН» про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000280 від 22.07.2024, колегія суддів зазначає таке.
Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу фіскальної служби про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою відповідних умов.
Таке рішення оформляється у вигляді картки відмови.
Оформлення карток відмови регулюється розділом VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.20212 №631.
Так, відповідно до пунктів 8.1 - 8.2, 8.5 розділу VIII наведеного Порядку, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Картка відмови роздруковується у двох примірниках і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ.
Один примірник оформленої картки відмови на паперовому носії невідкладно вручається (надсилається) Декларанту під його особистий підпис у другому примірнику.
Картка відмови, оформлена як електронний документ, або електронний примірник картки відмови на паперовому носії надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим КЕП посадової особи митного органу, яка прийняла рішення про відмову.
Так, як мовилося вище, у всіх випадках після прийняття рішення про корегування митної вартості товарів, оформлюється картка відмови.
Тобто, коригування митної вартості слугує підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
За такого правового регулювання, визнання протиправними рішення про корегування митної вартості автоматичне тягне протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації. При цьому підстави для такого висновку є однаковими.
Отже, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції, що ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями: 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за позовом адвоката Скоробогатова Антона Миколайовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН», до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя О. В. Єщенко
Повне судове рішення складено 21.04.2025.