14 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6392/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
секретар судового засідання Бендес А.Г.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Вальтурова В.А.
розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року (головуючий суддя Пасічник Ю.П.)
в адміністративній справі №340/6392/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)
про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , 03.08.2023 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Міністерства юстиції України, третя особа: Південно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому просив:
- стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ - 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у справі №340/222/20 про поновлення на роботі, починаючи з 10.06.2021 по 03.08.2023 включно, в розмірі 1 095 481,24 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2020р. у справі №340/222/20 йому відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 апеляційну скаргу задоволено: скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2020р. та, зокрема, прийнято постанову про поновлення ОСОБА_1 в Південно - Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції на рівнозначній посаді з 26.12.2019 р.; стягнуто з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2020 р. по 09.06.2021 р. в розмірі 609 037,49 грн.; рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць в сумі 41 376, 09 грн звернуто до негайного виконання. Позивач також вказує, що постанову апеляційної інстанції в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано. Разом з тим, постанова апеляційної інстанції в частині поновлення на рівнозначній посаді залишається невиконаною, а тому просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за період з 10.06.2021 по 03.08.2023 у зв'язку з невиконанням рішення суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року позов задоволено.
Стягнуто з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ - 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у справі №340/222/20 про поновлення на роботі, починаючи з 10.06.2021 по 03.08.2023 включно, в розмірі 1 095 481,24 грн..
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на час звернення позивача до адміністративного суду постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 в частині поновлення ОСОБА_1 в Південно - Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції на рівнозначній посаді з 26.12.2019 р. не виконана. Вказав, що приймає, як належний доказ розмір середньоденного розміру заробітної плати визначений позивачем, оскільки це встановлено та підтверджено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 по адміністративній справі № 340/222/20, і саме виходячи з цього розміру середньоденного розміру заробітної плати, виконано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2020 р. по 09.06.2021 р.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове судове рішення, яким у задовленні позову відмовити.
Вказує, що існували об'єктивні, поважні причини невиконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, а саме: відсутнє відкрите виконавче провадження, в межах якого мало б здійснюватися виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.20241 року у справі №340/222/20, а також відсутнє особисте звернення (заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції щодо поновлення останнього на посаді за судовим рішенням; відсутній єдиний законодавчо врегульований алгоритм дій для роботодавця щодо виконання судового рішення, резолютивна частина якого не містить конкретної посади, на яку необхідно поновити незаконно звільненого працівника.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні учасники справи підтримали свої позиції щодо рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа №340/222/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України; Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в особі голови ліквідаційної комісії Стоян Олени Геннадіївни; Південно - Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2020 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021:
- апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково;
- рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 р. - скасовано та прийнято нову постанову;
- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України «Про звільнення» від 23.12.2019 р. № 4178/к;
- поновлено ОСОБА_1 в Південно - Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції на рівнозначній посаді з 26.12.2019 р.;
- стягнуто з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2020 р. по 09.06.2021 р. в розмірі 609 037,49 грн.;
- рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць в сумі 41 376, 09 грн звернуто до негайного виконання.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2020 р. по 09.06.2021 р. виконано.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 в частині поновлення на рівнозначній посаді залишається невиконаною, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за період з 10.06.2021 по 03.08.2023 у зв'язку з невиконанням рішення суду.
При цьому позивач наводить наступний розрахунок середнього заробітку:
- кількість робочих днів за період з 10.06.2021 по 03.08.2023 - 556 днів;
- середньоденний заробіток 1970,29 грн. (визначний мотивувальною частиною постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021);
- 556 днів х 1970,29 грн. = 1095482,24 грн. Позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у справі №340/222/20 про поновлення на роботі, починаючи з 10.06.2021 по 03.08.2023 в розмірі 1 095 481,24 грн.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право громадянину на працю, винагороду, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Водночас, частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Предметом спору у даній справі є протиправність дій відповідача, які унеможливлюють реалізацію права позивача ( ОСОБА_1 ) на працю та на одержання винагороди за працю в зв'язку з невиконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Матеріалами справи підтверджується, що Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, поновлено ОСОБА_1 в Південно - Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції на рівнозначній посаді з 26.12.2019 р. і постанова в цій частині допущена до негайного виконання.
Обов'язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України, статті 14 КАС України та ч.1 ст.370 КАС України.
Вказані норми встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що на час звернення позивача до адміністративного суду постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 в частині поновлення ОСОБА_1 в Південно - Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції на рівнозначній посаді з 26.12.2019 р. не виконана.
При цьому доводи відповідача та третьої особи щодо поважності причин невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, жодним чином не звільняють від обов'язку виконати рішення суду.
Згідно зі ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Суд першої інстанції прийняв, як належний доказ розмір середньоденного розміру заробітної плати визначений позивачем (з чим погоджується суд апеляційної інстанції), оскільки це встановлено та підтверджено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 по адміністративній справі № 340/222/20, і саме виходячи з цього розміру середньоденного розміру заробітної плати, виконано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2020 р. по 09.06.2021 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз зазначених обставин та норм права дають підстави для висновку, що позовні вимоги про стягнення з Міністерства юстиції України на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в сумі 1095482,24 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 14.04.2025 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 14.04.2025.
В повному обсязі постанова виготовлена 22.04.2025.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова