22 квітня 2025 р. Справа № 520/11394/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, по справі № 520/11394/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії в розмірі 48734 грн. 40 коп., яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 48734 грн. 40 коп., яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії в розмірі 48734 грн. 40 коп., яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 48734 грн. 40 коп., яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної зазначає, що на виконання рішення суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії. За результатами перерахунку нараховано різницю в пенсії на загальну суму 48 734, 40 грн., із якої 9 003, 72 грн, включено до виплатної відомості та профінансовано в серпні 2020 року, а 39730, 68 грн, внесено до Реєстру судових рішень.
Вказує, що суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
До Реєстру, у разі смерті стягувана, вноситься інформація про його дату смерті, а також прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або його серію та номер паспорту особи (осіб), яка має (які мають) право на одержання сум нарахованих згідно рішення суду у зв'язку зі смертю стягувана.
Зауважив, що станом на звітну дату рішення суду щодо зміни стягувана до головного управління не надходило. Оскільки позивач не є стороною в судовому процесі по вказаній справі, вносити зміни до Реєстру підстави відсутні.
Враховуючи викладене, на думку апелянта, відсутні порушення з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , отримував пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .
Різницю в пенсії, нараховану на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20 про перерахунок пенсії ОСОБА_2 , було інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень, який використовується в роботі органами Пенсійного фонду України з метою систематизації та упорядкування судових рішень, останній за життя не отримував.
Відповідно розрахунків на доплату за пенсійною справою № ФХ 88355 від 21 листопада 2022 року загальна сума заборгованості складає 48734 грн. 40 коп. (сорок вісім тисяч сімсот тридцять чотири гривні сорок копійок).
Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .
Позивач звернувся 16 січня 2023 року до відповідача з заявою про виплату недоотриманої пенсії позивача, однак відповідачем такої виплати здійснено не було.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 61 Закону № 2262-ХІІ позивач має право на виплату недоодержаної пенсії померлого батька.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (в подальшому - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частина 1). У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч. 3).
Отже, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини.
В іншому випадку, якщо у цей проміжок часу такі особи не звернулися, то сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової природи - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-XII (в подальшому - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 61 Закону № 2262-XII, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульовано правовий висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а Верховний Суд зазначив, вищевказаний висновок стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
В ухвалі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 520/19364/2020 викладений висновок про те, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
Частиною 1 статті 61 Закону № 2262-ХІІ визначено перелік перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте не отриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.
Законом № 2262-ХІІ визначено спеціальне правило, згідно з яким недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в подальшому - Порядок № 3-1).
Відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Таким чином, у визначених чинним законодавством випадках членам сім'ї та іншим особам можуть бути виплачені суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю. При цьому, виплаті підлягають лише нараховані, але не виплачені пенсіонеру, який помер, суми пенсії.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , сума заборгованості за період з січня 2018 по липень 2020 складає 48734, 40 грн, як розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою ФХ № 88355, адресованого ще померлому ОСОБА_2 (а.с. 8).
Отже, пенсійним органом ще за життя пенсіонера ОСОБА_2 було нараховано до виплати різницю пенсії всього у сумі 48734, 40 грн.
Разом з цим, на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 про витребування доказів, відповідачем надано належним чином завірені витяги з Реєстру судових рішень, відповідно до якого по справі № 520/541/20 заборгованість по пенсії становить 39 730, 68 грн (а.с. 28) та відповідно до витягу з пенсійної справи ОСОБА_2 29.07.2020 було здійснено доплату пенсії за минулий період у розмірі 9 003,72 грн (а.с. 29).
Відповідно пенсійний орган має заборгованість з виплати пенсії перед пенсіонером ОСОБА_2 у сумі 39 730, 68 грн.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера та відповідними документами ОСОБА_1 , звернувся до ГУПФ 16.01.2023, тобто до завершення перебігу 6 місяців після смерті померлого чоловіка позивача.
Крім того, позивачем разом з позовною заявою надано довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, відповідно до якої за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 5). Тобто, позивачем було підтверджено спільне проживання з ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, а також те, що позивач звернувся до пенсійного органу за відповідною виплатою не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонерові ОСОБА_2 , але не була йому виплачена пенсійним органом у зв'язку з його смертю.
Доводи апелянта на відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах положень статті 61 Закону № 2262-ХІІ, оскільки виплата спірної суми можлива лише у разі заміни стягувача, (заміна сторони на правонаступника померлого) суд апеляційної інстанції вважає помилковими, з наступних підстав.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Також, Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 по справі № 200/12094/18-а, зазначив, що вищезазначений висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону № 1058-IV та частиною 1 статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що сума пенсії, яка підлягала виплаті позивачеві, є недоодержаною сумою пенсії у зв'язку з його смертю та не включається до складу спадщини, а тому підлягає виплаті його сину. Заміна сторони в виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав позивача.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя.
При цьому, як вже зазначалось, відповідно до витягу з Реєстру судових рішень, відповідно до якого по справі № 520/541/20 заборгованість по пенсії становить 39 730, 68 грн та витягу з пенсійної справи ОСОБА_2 29.07.2020 було здійснено доплату пенсії за минулий період у розмірі 9 003,72 грн.
Отже, пенсійний орган має заборгованість з виплати пенсії перед пенсіонером ОСОБА_2 у сумі 39 730, 68 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) суми недоотриманої пенсії в розмірі 39 730 грн 68 коп (тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять гривень шістдесят вісім копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) суму недоотриманої пенсії в розмірі 39730 грн 68 коп (тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять гривень шістдесят вісім копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміни його мотивувальної та ( або) резолютивної частини.
Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на виплату недоодержаної пенсії померлого батька, проте помилково не врахував виплачену ГУПФ в Харківській області доплату пенсії за минулий період у розмірі 9 003,72 грн, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзацу другого та третього резолютивної частини в іншій редакції, а саме: визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) суми недоотриманої пенсії в розмірі 39 730 грн 68 коп (тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять гривень шістдесят вісім копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) суму недоотриманої пенсії в розмірі 39730 грн 68 коп (тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять гривень шістдесят вісім копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 по справі № 520/11394/24 - змінити виклавши абзаци другий та третій резолютивної частини в наступній редакції:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) суми недоотриманої пенсії в розмірі 39 730 грн 68 коп (тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять гривень шістдесят вісім копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) суму недоотриманої пенсії в розмірі 39 730 грн 68 коп (тридцять дев'ять тисяч сімсот тридцять гривень шістдесят вісім копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 по справі № 520/541/20, але не була ним одержана за життя.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 по справі № 520/11394/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва О.А. Спаскін