21 квітня 2025 р.Справа № 621/481/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 19.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Вельможна І.В., вул. Леніна, 6, м. Зміїв, Зміївський, Харківська, 63404, по справі № 621/481/25
за позовом ОСОБА_1
до Державної служба України з безпеки на транспорті
про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення,
24.02.2025 адвокат Шрамко І.С., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , апелянт), через підсистему "Електронний суд", звернулася до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до Державної служби України з питань безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) в якому просив суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Євгенії Володимирівни по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 03.02.2025 серія АВ № 00004543;
2) визнати протиправною та скасувати постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Дар'ї Ігорівни по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 03.02.2025 серія АВ № 00004553;
3) визнати протиправною та скасувати постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельового Микити В'ячеславовича по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 03.02.2025 серія АВ № 00004551;
4) судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19 березня 2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на протиправність оспорюваної ухвали. Вказує, що строк звернення до суду позивачем не пропущений, а суд першої інстанції безпідставно надав перевагу поштовому повідомленню про вручення поштового відправлення, яке не дозволяє ідентифікувати особу, яка його отримала, та безпідставно відхилила посилання позивача на інформацію про вручення поштових відправлень, відображених на офіційному сайті АТ «Укрпошта».
Відповідач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на неї, у якому просив в задоволенні скарги позивача відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на те, представник позивача заперечує проти пропуску строку для звернення до адміністративного суду але на підтвердження своєї позиції не надає будь-яких інших доказів про отримання ОСОБА_1 поштових відправлень 12.02.2025 і не заявляє клопотання на поновлення такого строку.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Кодекс адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до приписів ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Матеріали справи свідчать, що на стадії відкриття провадження у цій справі судом першої інстанції не досліджувалося питання дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом.
Після відкриття провадження по справі, від Укртрансбезпеки надійшла заява про залишення позову без розгляду, що стало підставою для розгляду судом першої інстанції питання дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що судом першої інстанції не було запропоновано позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Аналіз приписів наведених норм свідчить, що суд першої інстанції, вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, мав залишити цю позовну заяву без руху та запропонувати позивачеві повідомити його ставлення до такої заяви відповідача, у спосіб надання заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Із доданих відповідачем копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що відбиток поштового календарного штемпеля. поштового відділення " Таранівка" датований 12.02.2025 і ця ж дата зафіксована також в електронній системі "Track Results" з офіційного сайту АТ «Укрпошта»", як дата вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 58 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила №270) під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.
Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
Пунктом 81 Правил №270 передбачено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім'ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв'язку.
Пунктом 91 Правил №270 передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого адресатом (одержувачем) документа, що посвідчує особу згідно із законодавством, робить відповідну відмітку про вручення у порядку, визначеному оператором поштового зв'язку.
Під час вручення поштового відправлення з позначкою “Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка» адресат (одержувач) підтверджує такий факт своїм підписом та зазначає своє прізвище та ініціали або ім'я та прізвище у спосіб та відповідно до порядку, що встановлені оператором поштового зв'язку.
Відповідні дані про вручення поштового відправлення також повинні містити інформацію про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.
Інформація про вручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка» не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається до суду.
Враховуючи вище зазначені положення Правил №270 та обставини по справі, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було з'ясовано питання щодо фактичної дати отримання позивачем копії оскаржуваної постанови при наявності протиріччя у датах зазначених у рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення.
Посилання суду першої інстанції на те, що з наданого "Track Results" (поштового відстеження) вбачається, що поштові відправлення прибуло до відділення с. Таранівка - 07.02.2025, що само по собі не виключає та не спростовує факт отримання одержувачем (позивачем), або будь-ким з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним, 08.02.2025 листів з оскаржуваними постановами колегія суддів вважає помилковим та такими, що не підтверджуються будь-якими доказами та не можуть бути підставою для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно із статтею 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин ухвала Зміївського районного суду Харківської області від 19 березня 2025 р підлягає скасуванню, а справа - направленню до Зміївського районного суду Харківської області для продовження розгляду.
Керуючись ст. 310, 312, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 19 березня 2025 року по справі № 621/481/25 скасувати.
Справу № 621/481/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служба України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк