Справа № 210/2238/24
Провадження № 2-др/210/1/25
іменем України
(додаткове)
22 квітня 2025 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Новосилецького В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового рішення по справі №210/2238/24 за позовом ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,-
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернувся до суду 30 січня 2025 року з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі №210/2238/24 за позовом ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 22 січня 2025 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Представником зазначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 21000 гривень, який розраховується наступним чином:
- понесені витрати у розмірі 11000 гривень (ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа Клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 год.) - 3000 грн.; складання позовної заяви у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду - 4000 грн.; ознайомлення з відзивом та складання відповіді на відзив - 4000 грн.);
- з гонорару за прийняте рішення на користь клієнта у розмірі 10% від ціни позову - 10000 грн.
Враховуючи викладене, просить суд винести додаткове рішення по цивільній справі №210/2238/24 за позовною заявою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо вирішення питання про судові витрати в порядку ст.270 ЦПК України. Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 гривень. Заяву розглянути без участі представника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Сторони при розгляді справи присутніми не були. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мартинової Н.Ю. 18.04.2025 року до суду надійшли письмові заперечення на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідач ОСОБА_1 заперечує проти задоволення заяви позивача, вважає витрати на професійну правничу допомогу завищеними та неспівмірними зі складністю справи, наданими послугами в суді. Крім того зазначає, що до заяви не додано документів, які б свідчили про дійсну оплату гонорару адвоката.
Представник зазначає, що згідно акту про надання правничої допомоги №24/01-25 від 24.01.2025, фактично надано/виконано такі послуги/роботи:
- ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документів Клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 год.) - 3000,00 грн;
- складання позовної заяви у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками до суду - 4000,00 грн;
- ознайомлення з відзивом та складання відповіді на відзив - 4000,00 грн;
- гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - 10000,00 грн.
При цьому надання/виконання таких послуг/робіт, на переконання відповідача не вимагало від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, даний спір є спором незначної складності.
Спір в даній справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів, розрахунок сум, що стягуються не є складним, а нормативне обґрунтування, зазначене у позові обмежується посиланням на норми ЦК України.
Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу в розмірі 21000 грн не є обґрунтованим до предмета спору та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.
Разом з тим, представник зауважує, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Враховуючи викладене, представник просила суд відмовити ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу. У разі задоволення заяви, зменшити розмір витрат до 1000 грн. Проводити судове засідання, призначене на 22.04.2025 року о 08.00 годині без участі відповідача та його представника.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку всіх учасників справи.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 31 жовтня 2022 року у справі № 236/3503/20-ц (провадження № 61-19531св21).
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Позивачем при поданні позовної заяви до суду було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом даної справи.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ЄДРПОУ 40696815 суму нарахованих інфляційних витрат і 3% річних на суму боргу у загальному розмірі 295704,26 гривень (двісті дев'яносто п'ять тисяч сімсот чотири гривні двадцять шість копійок). Стягнуто з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ЄДРПОУ 40696815 суму сплаченого судового збору у розмірі 1774,22 гривень (одна тисяча сімсот сімдесят чотири гривні двадцять дві копійки). Стягнуто з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ЄДРПОУ 40696815 суму сплаченого судового збору у розмірі 1774,23 гривень (одна тисяча сімсот сімдесят чотири гривні двадцять три копійки).
З матеріалів справи вбачається, що докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу було подано з додержанням строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: Договір №02/01-24 про надавання правової допомоги від 02.01.2024; Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02.01.2024; Акт про надання правової допомоги №24/01-25 від 24.01.2025.
Між Адвокатським бюро «Юлії Чміль» в особі керуючого бюро Чміль Юлії Володимирівни, який діє на підставі статуту, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», в особі директора Скребця Олександра Сергійовича, що діє на підставі Статуту, в подальшому Клієнт, з іншої сторони, 02.01.2024 року укладено Договір №02/01-24 про надання правової допомоги, згідно п.3 якого, вартість наданих юридичних послуг Бюро визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, відповідно до тарифів вказаних в додатку №1 до Договору та виставляє Клієнту відповідний рахунок (а.с.4-5).
Згідно Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02.01.2024, визначено вартість послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2024 року (а.с.6-7).
Відповідно до Акту про надання правової допомоги №24/01-25 від 24.01.2025 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №02/01-24 від 02.01.2024 року, Адвокатське бюро «Юлії Чміль» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» складено цей Акт про наступне: Бюро відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №02/01-24 від 02.01.2024, надав Клієнту юридичні послуги у справі щодо стягнення інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у тому числі у цивільній справі №210/2238/24, а Клієнт прийняв надані послуги.
Вартість послуг за період, вказаний в п.1 цього Акту, ґрунтується на тарифах, погоджених сторонами в Додатку №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №02/01-24 від 02.01.2024 року та становить суму в розмірі 21000 гривень, яка включає в себе:
- ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа Клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 год.) - 3000 гривень;
- складання позовної заяви у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду - 4000 гривень;
- ознайомлення з відзивом та складання відповіді на відзив - 4000 гривень;
- гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - 10000 гривень (а.с.8).
Під час ухвалення рішення, судом не було вирішено питання щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки у позовній заяві позивачем було вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
За правилами статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 14-16723св20) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Аналогічна позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №640/24023/21, відповідно до якої «відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами».
Суд враховує, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, є малозначною, та не викликає особливої складності.
Долучений до матеріалів справи Акт про надання правової допомоги №24/01-25 від 24.01.2025 містить конкретний перелік виконаних адвокатом робіт, проте не містить кількості часу, який витрачений на складання позовної заяви у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду; ознайомлення з відзивом та складання відповіді на відзив.
Крім того, представником позивача не додано до матеріалів справи документів, які б свідчили про оплату позивачем ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги (квитанцій, платіжних доручень, тощо).
Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року в справі № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа № 922/1964/21) встановлено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мартиновою Н.Ю. подано письмові запереченні на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якими зазначила, що зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу в розмірі 21000 грн не є обґрунтованим до предмета спору та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа "East/WestAllianceLimited" проти України" (заява N 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 заперечує проти стягнення з неї на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано Акт про надання правової допомоги №24/01-25 від 24.01.2025, який не містить кількості часу, витраченого на складання позовної заяви, у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду; ознайомлення з відзивом та складання відповіді на відзив, не надано документів, які б свідчили про оплату позивачем ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги (квитанцій, платіжних доручень, тощо), суд вважає, що заявлені представником позивача вимоги в частині стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 3000,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та пропорційності.
Враховуючи викладене, заява про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 257, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про ухвалення додаткового рішення по справі №210/2238/24 за позовом ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - задовольнити частково.
Постановити додаткове рішення по справі за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ЄДРПОУ 40696815 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» ЄДРПОУ 40696815 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Решту заявлених вимог залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст додаткового рішення складено 23 квітня 2025 року.
Суддя: Р. Є. Скотар