Головуючий І інстанції: Григоров Д.В.
22 квітня 2025 р. Справа № 520/28933/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, по справі № 520/28933/24
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №100 від 19.09.2024р. про застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №100 від 19.09.2024р. про застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняте нове рішення, відмовивши позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не вживала жодних дій щодо повідомлення родичів ОСОБА_2 про його затримання чи причини неможливості такого сповіщення. Також, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 повинна була негайно сповістити центр з надання безоплатної правничої допомоги, проте повідомила відповідний орган лише через 37 хвилин, що суперечить нормативно - правовим актам. Зазначає, що позивачка вважаючи, що в неї є підстави для застосування заходів фізичного впливу, повинна була заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили. До того ж, поліцейські мали достатньо часу для попередження ОСОБА_2 про застосування фізичної сили. Також, зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено місце його вчинення. Тому, відповідач вважає, що прийняте ним рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани до ОСОБА_1 є справедливим та пропорціним.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходить службу на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП.
16.08.2024 до УПП в Харківській області ДПП від Харківської обласної прокуратури надійшла вказівка про усунення порушень вимог законодавства під час застосування заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Згідно вказівки поліцейська взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 старший сержант поліції ОСОБА_1 допустила порушення вимог Конституцій України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції із оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015р. № 1376, під час затримання правопорушника та застосування до нього відповідного заходу впливу.
Наказом начальника УПП в Харківській області ДПП від 26.08.2024р. № 433 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» відповідно до положень статей 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України було призначено службове розслідування з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , за наслідками якого складений Висновок службового розслідування, затверджений тво начальника УПП в Харківській області ДПП від 06.09.2024 року.
Наказом начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 19.09.2024 № 100 до поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку застосовано дисциплінарне стягнення у види суворої догани.
Не погодившись із зазначеним наказом позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосоване до позивачки дисциплінарне стягнення є необгрунтованим.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Спірні правовідносини щодо проходження публічної служби в поліції врегульовані положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положення ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язують поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 1 Статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч. 1 ст. 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч. 2 ст. 14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч. 1 ст. 14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15, ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, яким визначена процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п. 1,2 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку (п. 2 розд ІІ Порядку № 893).
Відповідно до вимог п. 4 розд V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 13 розд. V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Абзацем 2 п. 7 розд. ІV Порядку № 893 встановлено, що відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Відповідно п. 2 розд. VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Судовим розглядом встановлено, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що з боку старшого сержанта поліції ОСОБА_1 під час затримання ОСОБА_2 встановлені наступні порушення:
-всупереч вимогам частини другої статті 261 КУпАП ОСОБА_1 не повідомила родичів ОСОБА_2 про його місце перебування під час адміністративного затримання, про що також немає відповідного запису у протоколі про адміністративне затримання серії АА №122707.
-про адміністративне затримання ОСОБА_2 центр з надання безоплатної правничої допомоги повідомила несвоєчасно, а саме через 40 хвилин після його фактичного затримання о 20:35.
-всупереч вимогам частини першої статті 43 Закону України «Про Національну поліцію»; застосувала фізичну силу до ОСОБА_2 у вигляді хапання за руку, заздалегідь не попередивши особу про намір застосування фізичної сили.
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №070003, складеному відносно ОСОБА_2 позивачка вказала не вірне місце його вчинення (фактично вчинено за адресою: АДРЕСА_1 ), натомість в протоколі вказано: АДРЕСА_2 , тобто місце знаходження приміщення Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області.
Як встановлено матеріалами справи, старший сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП, старший сержант поліції ОСОБА_3 , поліцейський взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП та капрал поліції Граненко Р.О. заступили для несення служби у складі наряду №1104 з 19.00 28.05.2024 до 07.00 29.05.2024.
28.05.2024 о 20.07 за телефонним номером екстреної служби «102» надійшло повідомлення ОСОБА_4 5 «Конфлікт» зі змістом про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , до заявника, який є військовослужбовцем, підійшов невідомий чоловік у стані алкогольного сп'яніння, знімає його за допомогою мобільного телефону та чинить конфлікт.
Вказане повідомлення зареєстровано в ІПНП Харківського районного управління поліції (далі - ХРУП) №3 Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) в Харківській області від 28.05.2024р. під № 12675 та направлено для реагування наряду № 1104.
В подальшому, о 22.10 28.08.2024, за результатом відпрацювання вказаного повідомлення, капралом поліції ОСОБА_5 подано електронний рапорт, в якому зазначено, що прибувши на місце події було виявлено заявника, який вказав на ОСОБА_2 . Останній нецензурно висловлювався та чіплявся до заявника.
Зі змісту письмового рапорту капрала поліції ОСОБА_5 встановлено, що 28.05.2024р. нарядом поліції № 1104 отримано повідомлення «Конфлікт». Надалі за адресою: місто Харків, вулиця Зв'язку біля будинку № 36 виявлено заявника, військовослужбовця та невідомого чоловіка, яким виявився ОСОБА_2 . Останній знаходився у стані сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою у бік заявника, поводився нестримано. Також капрал поліції ОСОБА_5 зазначив, що оскільки ОСОБА_2 не припиняв правопорушення та на зауваження поліцейських не реагував, останнього доставлено до ХРУП № ГУ НП в Харківській області, а також відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 070003 та протокол про адміністративне затримання серії АА № 122707.
Відповідно до пояснень ОСОБА_4 встановлено, що приблизно о 19.50 28.05.2024 останній перебував на вулиці за адресою: місто Харків, вулиця Зв'язку, біля будинку №36 разом зі своїм знайомим. В цей час, до останніх підійшов невідомий чоловік та почав висловлюватись нецензурною лайкою. На зауваження припинити правопорушення, невідомий чоловік почав погрожувати фізичною розправою. Після чого, ОСОБА_4 було прийнято рішення викликати на місце події наряд патрульної поліції.
Також, відповідно до пояснень позивачки, яка була опитана Дисциплінарною комісією, 28.05.2024 року під час несення служби у складі наряду № 1103, на службовий планшетний пристрій надійшло повідомлення за адресою: АДРЕСА_3 . Прибувши на місце події, було виявлено заявника - військовослужбовця та невідомого чоловіка у стані алкогольного сп'яніння, яким виявився ОСОБА_2 . Під час з'ясування обставин події, останній поводив себе агресивно, образливо чіплявся до військовослужбовця, висловлювався у бік останнього нецензурною лайкою. Також ОСОБА_2 пообіцяв видалити відеозаписи, його неодноразово попереджено про адміністративну відповідальність в разі неприпинення ним правопорушення та припинити агресивно себе поводити, висловлюватись нецензурною лайкою у громадському місці, на що останній не реагував. Надалі відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний матеріал за статтею 173 КУпАП, після чого, у зв'язку з тим, що останній не припиняв правопорушення, йому було повідомлено про затримання, що передбачено ст., ст. 260, 262 КУпАП.
ОСОБА_1 також повідомила, що ОСОБА_2 висловив намір про здійснення бійки з поліцейськими та почав заводити руку за спину. Оскільки поверхневий огляд речей ОСОБА_2 нарядом № ПОЗ не проводився і затриманий висловлював погрози у бік поліцейських та мав намір дістати з кишені предмет, що міг зашкодити життю і здоров'ю працівників правоохоронних органів, відповідно до ст. 43 Закону У країни «Про Національну полиню», у зв'язку із ситуацією, яка склалась, для відвернення негативних наслідків, позивачкою прийнято рішення щодо негайного перехоплення руки ОСОБА_2 та виведення її уперед.
О 20.35 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 , що його затримано у зв'язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення та буде доставлено до відділу поліції для припинення ним правопорушення.
О 20:39 вбачається застосування фізичного впливу відносно ОСОБА_2 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , яка схопила останнього за руку після відмови його видалити відеозаписи з власного мобільного телефону, внаслідок чого у ОСОБА_2 на землю впав мобільний телефон. Крім того, про наміри застосування фізичної сили відносно ОСОБА_2 , старший сержант поліції ОСОБА_1 завчасно останнього не попередила.
О 21:12 старший сержант поліції ОСОБА_1 зателефонувала до контактного центру системи надання безоплатної правничої допомоги, тобто приблизно через 40 хвилин після його фактичного затримання.
ОСОБА_1 зазначила, що у зв'язку з тим, що на місці події неможливо було припинити правопорушення і під час події на вулицю виходили люди з будинків, відразу ж після повідомлення ОСОБА_2 про його затримання, старшим сержантом поліції ОСОБА_6 , останнього ознайомлено з його правами та обов'язками та запропоновано скористатись правничою допомогою, на що ОСОБА_2 в грубій формі відмовився та повідомив, що послуги адвоката знадобляться наряду № 1103 та заявнику - військовослужбовцю. Також ОСОБА_2 додав, що має намір вибити зуби останньому. Після чого позивачка зателефонувала до контактного центру системи надання безоплатної правничої допомоги та повідомила про затримання ОСОБА_2 . Останній від правничої допомоги відмовився. Надалі, після складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 , останнього ознайомлено з їх змістом та надано копії, після чого ОСОБА_2 звільнено.
Наведене знайшло своє підтвердження дослідженими в ході службового розслідування відеозаписами з портативного відеореєстратора № 472235, належного ОСОБА_1 .
Щодо неповідомлення ОСОБА_1 родичів ОСОБА_2 про його місце перебування під час адміністративного затримання, на не внесення до протоколу адміністративного затримання відповідного запису, всупереч вимогам частини другої статті 261 КУпАП колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Відповідно до частини другої статті 261 КУпАП про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
З матеріалів встановлено, що на момент затримання ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, демонстрував агресивну поведінку, а отже такий стан об'єктивно унеможливлював конструктивний діалог з отриманням відповідної інформації, внаслідок чого не було можливості з'ясувати дані про родичів чи їх контактні відомості.
Наведеним спростовується порушення позивачем вимог КУпАП в частині неповідомлення родичів ОСОБА_2 про його місце перебування під час адміністративного затримання, оскільки такі дії не були вчинені ОСОБА_1 через об'єктивні причини, незалежні від її волі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що нормами КУпАП не встановлено обов'язку посадової особи вносити до протоколу адміністративне затримання записів щодо відмови затриманої особи надати інформацію стосовно родичів, а отже не внесення поліцейським відповідного запису щодо причин, які унеможливлювали сповіщення родичів родичів ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне затримання не утворюють складу дисціплінарного проступку.
Колегією суддів не приймаються доводи апелянта, про те, ОСОБА_1 порушила п.9 розділу III Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, згідно якого за неможливості проінформувати родичів та в разі відмови затриманої особи надати інформацію для їх повідомлення, про це робиться відповідний запис затриманою особою та посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне затримання, із зазначенням поважних причин.
Так, вичерпні вимоги до змісту протоколу про адміністративне затримання визначені ч.1 ст. 261 КУпАП, а отже невиконання вимог Інструкції № 1376 щодо зазначення інших даних, не передбачених КУпАП, не свідчить про неналежне складання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне затримання.
Крім того, порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, не зазначено в оскаржуваному наказі в якості підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Як встановлено в ході судового розгляду, затриманий висловлював погрози у бік поліцейських та мав намір дістати з кишені предмет, що міг зашкодити життю і здоров'ю працівників правоохоронних органів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що за наявності у ОСОБА_1 достатніх підстав для висновку про можливу загрозу життю і здоров'ю працівників правоохоронних органів, її дії щодо застосування фізичної сили до ОСОБА_2 без попередження про таке застосування повністю узгоджується із вимогами ч.1 ст. 43 Закону України «Про національну поліцію», а отже висновок відповідача порушення позивачем зазначених вимог Закону є необґрунтованим.
Згідно з частиною третьою статті 261 КУпАП органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
З матеріалів справи встановлено, що о 21.12 старший сержант ОСОБА_1 зателефонувала до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги. Під час розмови із оператором, остання повідомила, що нарядом №1104 здійснено адміністративне затримання особи. В цей час ОСОБА_2 перебував поруч та також повідомив, що правничої допомоги не потребує.
Отже, з урахуванням об'єктивних обставин, які склалися, а саме, агресивна поведінка затриманого, стан алкогольного сп'яніння, необхідність вжиття заходів безпеки, колегія суддів вважає, що 37- хвилинний інтервал між затриманням та повідомленням відповідного центру не є надмірним чи таким, що свідчить про зволікання.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що повідомлення про затримання особи було здійснено у розумний строк, що спростовує порушення ОСОБА_1 вимог ст. 261 КУпАП в частині несвоєчасного повідомлення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про адміністративне затримання особи.
Щодо інкримінованого позивачу порушення дисципліни, яке полягало у зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення неправильної адреси місця його вчинення (фактично вчинено за адресою: АДРЕСА_1 , натомість в протоколі вказано: АДРЕСА_2 .
Старшим сержантом поліції Муленко Т.А. відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП, згідно якого ОСОБА_2 , знаходячись за адресою: місто Харків, вулиця Толбухіна, біля будинку №103 , перебуваючи у п'яному вигляді висловлювався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, чим порушував громадський спокій та суспільну мораль.
У подальшому матеріали про адміністративне правопорушення були направлені для розгляду до Дзержинського районного суду міста Харкова.
Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 11.06.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Отже, допущена Позивачем у протоколі про адміністративне правопорушення технічна помилка не потягла за собою уникнення відповідальності особи за скоєне правопорушення, прав та інтересів будь-яких інших осіб не порушила.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у даному випадку, застосоване до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення є необгрунтованим.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та скасувння наказу начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №100 від 19.09.2024р. про застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/28933/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов