22 квітня 2025 року справа №200/2596/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року (головуючий суддя І інстанції - Кониченко О.М.), складене у повному обсязі 30 липня 2024 року, у справі № 200/2596/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Север-Авто» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Север-Авто», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення № 000/9224/0901 від 19.08.2021 р., винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю “Север-Авто»;
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р., винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю “Север-Авто».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року по справі № 200/2596/22 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000/9224/0901 від 19.08.2021 р., винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю “Север-Авто», яким застосований штраф у розмірі 500000 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р., винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю “Север-Авто», яким застосований штраф у розмірі 1020 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на надання не вірної оцінки обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначено, що управлінням проведена фактична перевірка, в результаті якої виявлено порушення, а саме зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки)
Вважає, що контролючим органом правомірно застосовані штрафні санкції за ненадання платником податків контролюючим органам у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
При цьому скаржником вказано на неправомірне стягнення з управління витрат на правничу допомогу, як такі, що не підтверджені документально.
Представники сторін в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕВЕР-АВТО», місцезнаходження Україна, 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вулиця Торгова, будинок 60, включено до ЄДРПОУ за номером 30354146.
Основним видом економічної діяльності позивача відповідно до витягу із ЄДРПОУ є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (код 49.31).
У відповідності до Ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер 05220414202000735 (дата реєстрації 01.07.2020 року, термін дії з 07.07.2020 до 07.07.2025) позивач має право на зберігання пального, загальна місткість резервуарів, що використовується для зберігання пального (літри): 28000.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який набрав чинності 27 грудня 2022 року.
Згідно означеного Переліку Слов'янська міська територіальна громада віднесена до території можливих бойових дій з 24.02.2022 року.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі наказу від 14.07.2021 № 1235-п та направлень від 14.07.2021 №№ 1464, 1465 на здійснення фактичної перевірки було проведено фактичну перевірку господарської одиниці - АЗС позивача за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Торгова, буд. 60 (як зазначив відповідач - місце зберігання пального), де здійснює діяльність ТОВ «СЕВЕР-АВТО», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального.
У відповідності до Наказу від 14.07.2021 року № 1235-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «СЕВЕР-АВТО» визначено: Провести фактичну перевірку ТОВ«СЕВЕР-АВТО» (ЄДРПОУ 30354146) за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Торгова, буд. 60 з 14,07.2021 тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.07.2019 по 23.07.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів.
Правовими підставами для проведення фактичної перевірки відповідачем визначені наступні норми права: на підставі вимог ст. 19-1, ст. 20, ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
На підставі вищезазначеного Наказу були оформлені направлення на перевірку від 14.07.2021 року № 1464,1465, відповідно до якого відповідач в особі посадових (службових) особи органу ДПС головних державних ревізорів-інспекторів відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Донецькій області Юрія Бріжахін, Сергія Петренко проводять фактичну перевірку позивача з 14.07.2021 року тривалістю 10 днів. Метою перевірки є дотримання позивачем порядку здійснення обігу підакцизних товарів.
Копія наказу та направлень на перевірку вручена головному бухгалтеру ТОВ «СЕВЕР-АВТО» Бахмет О.В. 15.07.2021, про що свідчить особистий підпис у направленнях на перевірку.
Крім того, 15.07.2021 головному бухгалтеру підприємства Бахмет О.В. вручено запит від 15.07.2021 року про надання документів до перевірки.
Зазначений запит на 2 аркушах містить у собі певний перелік документів, які необхідно надати за період з 01.07.2019 по дату закінчення перевірки з урахування періоду - далі написано нерозбірливо.
16.07.2021 року позивачу необхідно забезпечити контролюючому органу доступ до оригіналів означених документів, або надати копії вищенаведених документів (засвідчених належним чином) до приміщення ГУ ДПС у Донецькій області м. Бахмут.
Крім того, означеним запитом вимагалось 15.07.2021 року забезпечити, спільно з працівниками контролюючого органу, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (пального), які знаходяться за адресою місця зберігання/місцем здійсненні діяльності.
За результатами фактичної перевірки проведеної 15-16.07.2021 року за адресою Донецька область м. Слов'янськ, вул. Торгова буд. 60 перевіряючими Головного управління ДПС у Донецькій області було складено Акт перевірки від 16.07.2021 № 7426/05/99/22/09/30354146.
Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено наступні порушення допущені позивачем.
Перевіркою встановлено: зберігання 27.05.2020 та 30.06.2020 пального (дизельне пальне код УКТЗЕД 2710194300) без наявності ліцензії на місце зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Торгова, буд. 60 у кількості 12 796,79 л та 12 752,91 л відповідно, чим порушено приписи частини першої, восьмої статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481);
ненадання платником податків посадовим особам контролюючого органу після початку перевірки всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, та перелік яких було наведено у запиті про надання документів від 15.07.2021, у тому числі не було надано наступні документи, а саме: оборотно- сальдову відомость по рахунку 203; документи щодо списання пального; технічні паспорти на резервуари на пальне; щомісячні акти інвентаризації пального та форми обліку нафтопродуктів № 6-НП та № 7-НП, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 Кодексу.
У акті перевірки зазначено, що позивач ТОВ “Север-Авто» код ЄДРПОУ 30354146 фактично здійснює діяльність зі зберігання пального (виключно для потреб власного споживання).
На час перевірки, за результатами визначеного складу на місці зберігання встановлено наступне обладнення:
- ємкість для зберігання пального V=7000,0 літрів обладнана ПРК (умовна ємкість №1 згідно додатку №1) - обладнана ПРК для заправки пального. Фактичний залишок пального у ємкості відсутні.
- ємкість для зберігання пального V=7000,0 літрів обладнана ПРК (умовна емкість №2 згідно додатку №1) в ємкості пальне відсутне, зі слів головного бухгалтера ОСОБА_1 ємкість не придатна для зберігання пального, та фактично не використовується.
- ємкість для зберігання пального V =14000 літрів, обладнена ПРК (умовна ємкість № 3 згідно додатку № 1 фактичний залишок пального УКГ ЗЕД 2710194300) на час перевірки у ємкості №3 склав 5081,0 літрів.
Під час перевірки головний бухгалтер Бахмет О.В. не надала документи, що підтверджують фактичний об'єм ємкостей та підтверджують дату вводу до експлуатації.
Була надана довідка №4/4001 вих. 19.08.2014, видана позивачу Слов'янським МВ ГУ МВС України в Донецькій області, відносно незаконного заволодіння бухгалтерською документацією невідомими особами 17.07.2014 року.
Перевіркою встановлено здійснення зберігання пального виключного для власних потреб ТОВ «Север-Авто» на місцем зберіганням за адресою Донецька область м. Слов'янськ вул. Торгова, буд.60 27.05.2020 року та 30.06.2020 року у кількості 12796,79 літрів та 12752,91 літрів (відповідно) без наявності ліцензії на право зберігання пального на зазначеному місці зберігання. Факт зберігання пального підтверджується наявними документами.
27.05.2020 року:
- акцизною накладною № 346 від 27.05.2020 року, яка зареєстрована постачальником паливо ТОВ «Термінал» код 31366203 в ЄРАН 27.05.2020року реєстрований номер № 9118214779 та постачання на склад зберігання пального за адресою Донецька область м. Слов'янськ вул. Торгова б. 60, пального - важкі дистиляти (Диз Палива) ЗЕД 2710194300 у кількості 12796,79 літрів.
- видатковою накладною № оРН-0527/04 від 27.05.2020року виданою постачальником ТОВ «Термінал» одержувач ТОВ «Север- Авто».
- товарною транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (форми №1 ТТН) № оРН-0527/04 від 27.05.2020р. з пункту навантаження м. Краматорськ вул. Уссурійська, 2 та транспортування пального УКТ ЗЕД 271019 43 00 у кількості 10693,0 до пункту развантаження м. Слов'янськ вул. Торгова, 60. Перевезення здійснення автомобілем держ. номер НОМЕР_1 , вантажоодержувач ТОВ «Север- Авто».
30.06.2020 року:
- акцизною накладною № 444 від 30.06.2020 року, яка зареєстрована постачальником паливо ТОВ «Термінал» код 31366203 в ЄРАН 30.06.2020 року реєстрований номер № 9151280663 та постачання на місце зберігання пального за адресою Донецька область м. Слов'янськ вул. Торгова б. 60, пального - важкі дистиляти (Диз Палива) УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 12752,91 літрів.
-видатковою накладною № оРН-0630/16 від 30.06.2020року виданою постачальником ТОВ «Термінал» одержувач ТОВ «Север-Авто» на отримання 12752,91 літрів палива УКТЗЕД 2710 19 43 00.
- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (форми №1 ТТН) № оРН-0630/16 від 30.06.2020р. з пункту навантаження м. Краматорськ вул. Уссурійська, 2 та транспортування пального УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 10627,0 кг до пункту развантаження м. Слов'янськ вул. Торгова , 60. Перевезення здійснення автомобілем держ. номер НОМЕР_1 , вантажоодержувач ТОВ «Север- Авто».
Відповідно до вимог п. 73 Договору № ДП 290719/3 від 27.07.2019р. з ТОВ «Термінал» постачальником нафтопродуктів передбачено, що приймання нафтопродуктів покупцем за кількостю та якістю здійснюється відповідно до вимог «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України та зв'язку України Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281).
Відповідно до п.п. 10.2.6 п.10.2 та п. 10.3.2.1 п.п. 10.3.2 п. 10.3 Інструкції №281 передбачено, що нафтопродуктами повинні бути присутні в резервуарах за марками та видами.
Приписами Інструкції № 281 не передбачено відпуск (відвантаження) нафтопропродуктів з автоцистерн бензовозів топ ливні баки транспортних засобів, таке відвантаження з автоцистерн відбувається безпосередньо в спеціальні резервуари вказане свідчить що 27.05.2020 та 30.06.2020 року отримане пальне зберігалось у резервуарі до початку його відвантаження у господарської діяльності.
Ліцензія на право зберігання пального за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Торгова, буд. 60 була, отримана ТОВ "Север-Авто" тільки 01.07.2020р. з терміном дії з 07.07.2020р. по 07.07.2025 року.
Після початку перевірки платником податків не надано у повному обсязі всіх документів, що пов'язано з предметом перевірки, а саме не було надано і на письмовий запит від 15.07.2021 р. наступну документацію:
- Товарно - сальдові відомості по рахунку 203;
- Документи що до списання пального;
- Документи на повірку ємкостей;
- Технічні паспорти на резервуари;
- Щомісячні акти інвентаризації пального;
- Форми обліку нафтопродуктів № 6-НЛ та №7 -НЛ.
Документи, надані під час проведення перевірки підтверджують, що пальне спочатку доставлено на місце зберігання, фактично злито у резервуар на складі і тільки потім було використано підприємством у своїй господарський діяльності 27.05.2020 та 30.06.2020.
Обсяги отриманого ТОВ «СЕВЕР-АВТО» на місце зберігання (склад) пального та його видачі (зі складу) підтверджено документами (доданими до матеріалів перевірки): договір поставки № 201 від 02.05.2019, укладений з ТОВ «Українська нафтотрейдінгова компанія» (код ЄДРПОУ 40370388) на передання у власність ТОВ «СЕВЕР-АВТО» (покупцю) паливно-мастильних матеріалів;
договір поставки № 1538 від 21.06.2019 укладений з ТОВ «Технологічна паливна компанія» (код ЄДРПОУ 39102316) на передання у власність покупцю паливно-мастильних матеріалів. Розглянувши заперечення позивача Головним управлінням ДПС у Донецькій області були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 000/9224/0901 та № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р., якими були застосовані були застосовані штрафні санкції у розмірі 500 000 гривень та 1020 гривень відповідно.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу до Державної податкової служби України, в якій просив визнати податкові повідомлення-рішення № 000/9224/0901 від 19.08.2021 р. та № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р. незаконними та скасувати їх.
ДПС України розглянувши скаргу позивача Рішенням про результати скарги від 12.02.2022 року №516/6/99-00-06-03-02-06 залишив без змін спірні податкові повідомлення- рішення, а скаргу без змін.
Згідно з акцизними накладними: від 27.05.2020 № 346 відвантажено з пересувного акцизного складу транспортний засіб (далі - ТЗ) НОМЕР_1 , пальне (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) - 10693 кг, або у літрах приведених до температури 15°С - 12796,79; від 30.06.2020 № 444 відвантажено з пересувного акцизного складу ТЗ АН2241НХ, пальне (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 важкі дистиляти (газойлі)) - 10627 кг, або у літрах приведених до температури 15°С - 12752,91.
У вищевказаних акцизних накладних у верхній лівій частині акцизної накладної зазначено: код операцій для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику -3; ознака щодо умов оподаткування пального - 0; ознака щодо напрямів використання пального - 0.
При цьому у Акті перевірки відповідачем зазначено, що зберігання пального здійснюється у резервуарах ємністю 20800 літрів на території підприємства.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, товариство звернулось до суду з адміністративним позовом про їх скасування, з підстав, наведених в адміністративному позові.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про необхідність скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Предметом доказування у цій справі є обставини, які підтверджують або спростовують висновки контролюючого органу про наявність в діях позивача складу правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-В (далі - Закон №481).
Частиною першою статті 15 Закону № 481 встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Відповідно до частини 8 статті 15 Закону № 481 суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Частиною шістнадцятою статті 15 Закону № 481 передбачено, що суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Згідно Закону № 481, ліцензії видаються на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Абзацом четвертим частини тридцять дев'ятої статті 15 Закону № 481 встановлено, що для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: - документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; - акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; - дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
За порушення норм Закону № 481 щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з абзацом дев'ятим частини другої статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500 000 гривень.
Надаючи правову оцінку доводам сторін щодо проведення фактичної перевірки, за результатами якої складений Акт перевірки та застосовані внаслідок прийняття штрафні санкції у сумі 500000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин, зокрема і у сфері виробництва та обігу пального.
Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.54. пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.
Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, у справі № 140/2889/21, від 5 квітня 2023 року у справі № 200/1354/21-а, від 11 січня 2023 року у справі № 160/2357/21.
При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
Тобто саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.
Як вбачається з встановлених обставин справи, а також наказу №1235-п від 14.07.2021, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
З урахуванням зазначеного, відповідач не мав обов'язку зазначати у наказі інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача (за умови відсутності такої).
Згідно пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Отже вказані норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки (в цій справі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, як окрема підстава передбачена підпунктом підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України) та пред'явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
При цьому суд, звертає увагу на правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, що підставами для скасування рішень (податкових повідомлень - рішень) є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень (податкових повідомлень - рішень).
В подальшому, встановивши дійсні обставини справи щодо процедури призначення та проведення перевірки, у разі, якщо вони не визнані такими, що тягнуть протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суду необхідно переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства по суті встановлених порушень під час проведення перевірки.
З огляду на викладене суд вважає, що фактична перевірка здійснена відповідачем у порядку та в межах передбачених чинним законодавством України.
Так, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року по справі №460/2663/22 (адміністративне провадження №К/990/3410/23) суд зазначив наступне: «Так, у постанові від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20 Верховний Суд застосував норми статей 15, 17 Закону №481/95-ВР у системному зв'язку із нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України і сформулював такий висновок. Зберігання пального нерозривно пов'язане із наявністю у суб'єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб'єкта господарювання обов'язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб'єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов'язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб'єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», незалежно від того чи зареєстрований такий суб'єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб'єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлені як виключення з визначення «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», такий суб'єкт не має обов'язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.
Також у цій постанові Верховний Суд зауважив, що для оцінки наявності в діях суб'єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з'ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об'єктивну та суб'єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб'єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб'єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.
В подальшому зазначені висновки підтримані у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 21 вересня 2022 року у справі № 140/16490/20, від 07 червня 2022 року у справі № 360/4140/20, від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20
За позицією контролюючого органу, позивач здійснив діяльність зі зберігання пального у період з 27.05.2020 та 30.06.2020 2020 року, що на його переконання, підтверджується первинними документами: договором з ТОВ «Термінал», видатковими накладними накладними, акцизними накладними і т.д.
Однак, суд вважає, що зазначені документи підтверджують виключно обставину придбання позивачем пального, а висновок контролюючого органу, фактично, є його припущеннями про зберігання позивачем пального у цей період без ліцензії, які не підтверджені належними і допустимими доказами: відсутній встановлений факт здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального саме за місцем знаходження позивача у зазначений період, місця його зберігання і кількості (об'єму), зливання палива до ємностей, відпуск палива саме з цих ємностей та обсяги споживання палива за умови, що позивачем експлуатувалось 38 одиниць транспорту (сторонами не заперечується його наявність у позивача у 2020-2021 роках), обладного дизельними двигунами, відсутній встановлений факт наявності ємностей на праві власності або іншого права у позивача саме на час здійснення операцій з придбання важких дестилятів станом на 27.05.2020 року, 30.06.2020 року (відсутні докази дослідження наявності основних засобів на балансі підприємства та дати введення їх в експлуатацію, амортизації та т.д.), дослідження замірів палива в вищезазначений період і т.д.
Документи які були надані перевіряючими під час проведення перевірки, були надані коли у позивача вже була наявна ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб споживання чи промислової переробки).
Щодо підстав та доводів позивача відносно того, що придбане пальне Товариством не зберігалось, а було передано на відповідальне зберігання відповідно до Договору № 30-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів, укладеного із ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС»30.03.2020 р., що підтверджується копіями документами, які долучені позивачем до матеріалів справи, суд зазначає наступне.
Так, між позивачем (Поклажодавець) та ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» (Зберігач) 30.03.2020 року було укладено Договір № 30-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів.
Відповідно до Предмету Договору Поклажодавець передає, Зберігач приймає і зобов'язується зберігати і повернути на першу вимогу Поклажодавеця нафтопродукти (Товар), що є власністю Поклажодавеця (п.1.1 Договору).
При цьому місто зберігання палива визначено: м. Слов'янськ, вул. Торгова, 60.
Крім того, предметом цього Договору також є надання послуг Зберігачем, з забезпечення прийому й зберігання Товару, недопущеня недостач при зберіганні, недопущенням погіршення якості товару при зберіганні, контролем за кількістю і якістю Товару, а також його відвантаженням за вказівкою Поклажодавеця (п.1.2 Договору).
Згідно до п. 2.3 Договору прийом-передача Товару за кількістю від Поклажодавеця на зберігання Зберігачу проводиться з урахуванням Інструкції № 281/171/578/155 від 02.09.2008 року … з урахуванням застереження, зробленого у п.2.6 Договору. Приймання здійснюється … з обов'язковим складанням та підписанням Сторонами Акту приймання нафтопродуктів.
Акти прийому-передачі за кількість складається сторонами на кожну партію, що надходить, після прийому Товару і його зливу в резервуари Зберігача (п.2.6 Договору).
Відпуск Товару проводиться відповідальними особами Зберігача беспосередньо в паливний бак транспортного засобу і тільки з письмового дозволу Поклажодавеця…(п.3.12 Договору).
У відповідності до п. 9.1 договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2020 року, але будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.
Протоколом погодження договірної сторони до Договору № 30-03/20 про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів визначена вартість з відпуску та зберігання нафтопродуктів у сумі 0,45 грн з ПДВ.
За листами позивача від 27.05.2020 та 30.06.2020 року на зберігання ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» передавались залишки дизпалива, які перебували у власності ТОВ «Север- Авто» станом на 30.06.2020 у кількості 12930 л. та 12920 л.
Пальне передавалось позивачем зберігачу та відвантажувалось останнім у паливні баки транспортних засобів позивача згідно із листами про перелік транспортних засобів з подальшим наданням звітів шодо використаного пального, що підтверджується належним чином посвідченими копіями, які долучені до матеріалів справи: листами позивача від 01.04.2020 року, від 01.05.2020 року, від 01.06.2020 року щодо заправки транспортних засобів, за переліком визначенному у цих листах; листом позивача від 30.03.2020 року та Зведеним актом № 1 приймання-здавання нафтопродуктів за 31.03.2020 р. на зберігання ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» передавались залишки дизпалива, які перебували у власності ТОВ «Север-Авто» станом на 30.03.2020 та 31.03.2020 рр. у кількості 6321,41 л, листами позивача від 27.05.2020 та 30.06.2020 року на зберігання ТОВ «УНІВЕРСАЛ АГРОСЕРВІС» передавались залишки дизпалива, які перебували у власності ТОВ «Север- Авто» станом на 30.06.2020 у кількості 12930 л. та 12920л., Актом інвентарізації № 1 від 01.07.2020 року, Зведеного акту № 1 від 27.05.2020 року приймання - здавання нафтопродуктів за 01.07.2020 року, Актом інвентарізації позивача № 1 від 31.03.2020 р. підтверджений залишок дизпалива у кількості 6321,41 л, Актом інвентарізації № 1 від 01.07.2020 року, Зведеного акту № 1 приймання - здавання нафтопродуктів за 17.07.2020 року, звітом щодо використаного палива у період з 01-30.04.2020 від 01.05.2020, звітом щодо використаного палива у період з 01.06.2020 по 30.06.2020 від 01.07.2020, звітом щодо використаного палива у період з 01.05.2020 по 31.05.2020 від 01.06.2020 , Актом № 7 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 27.05.2020, Актом № 10 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 30.06.2020.
Предметом доказування у цій справі було підтвердження або спростування обставин факту здійснення суб'єктом господарювання діяльності зі зберігання пального.
За приписами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Отже, виключно ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, визнаються належними і такими, що повинні братися судом до уваги шляхом надання їм правової оцінки відповідно до вимог статті 90 КАС України. Натомість, докази, які не стосуються предмета доказування, суд не бере до уваги.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно під час фактичної перевірки ГУ ДПС витребовувало у позивача документи, зокрема ті, що пов'язані із обліком та рухом ПММ, дозвільні документи; договори та інші документи, що свідчать про термін переходу власності або не переходу права власності на пальне, наказ про призначення керівника та інші документи.
Позивачем не були надані в повному обсязі документи, що були витребувані відповідачем, в тому числі щодо зберігання палива у третіх осіб.
У відповідності до п. 44.6 ст. 44 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
При цьому суд звертає увагу сторін, що пункт 44.6 статті 44 ПК України стосується документів, що відповідають сукупно наступним умовам: це документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов'язані із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань; їх зберігання є законодавчим обов'язком платника податків; а вимога щодо їх надання містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу. Однак, спірні у цій справі правовідносини виникли з приводу виконання відповідачем функцій, не пов'язаних з питаннями оподаткування, оскільки стосувалися перевірки питань пов'язаних із обігом підакцизних товарів. Документи, які підтверджують, зберігання у іншої юридичної особи надані позивачем суду, неможливо віднести до документів, що підтверджують показники, відображені позивачем у податковій звітності, про що наголошується у пункті 44.6 статті 44 ПК України. Саме тому, на переконання суду, приписи цієї правової норми ПК України не розповсюджуються на інші документи, які не пов'язані з відображенням показників у податковій звітності. Відтак, немає підстав для застосування граничного терміну надання документів, який визначений пунктом 44.6 статті 46 ПК України.
Касаційний адміністративний суд у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №400/2567/21 (адміністративне провадження №К/990/28936/22) зазначив наступне: [… Суд касаційної інстанції не може не погодитися з правильністю доводів позивача, що пункт 44.6 статті 44 ПК України може бути застосований саме у тому випадку, якщо первинні документи, які стосуються предмета перевірки, а в подальшому і предмета доказування у справі під час судового розгляду, були надані до суду, однак, не були надані під час перевірки або у строки, визначені пунктом 44.7 статті 44 ПК України, хоча платнику податків було забезпечено право на їх подання…]
Суд вважає, що відповідач не довів суду належними доказами факти зберігання палива, придбаного позивачем для власних потреб, за місцем знаходження позивача у конкретні дати 2020 року, за умови проведення фактичної перевірки за майже дворічний період діяльності позивача за умови придбання палива для заправки 38 автобусів, які щоденно і можливо декілька разів на день здійснювали пасажирські перевезення пасажирів та вантажу.
З огляду на викладене позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2021 № 000/9224/0901, яким до ТОВ «СЕВЕР-АВТО» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 500 000,00 грн за зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2021 № 000/9226/0901 яким до ТОВ «СЕВЕР-АВТО» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020 грн за ненадання платником податків контролюючим органам у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки суд зазначає наступне.
Відповідачем санкцію застосовано за п.121.1 ст. 121 ПК України щодо порушень позивачем вимог пункту 85.2 ст. 85 ПК України.
Вказаною нормою встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (85.2 ст. 85 ПК України).
Частиною 1 пункту 121.1 ст. 11 ПК України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Запит про надання документів був наданий посадовими особами відповідача головному бухгалтеру позивача 15.07.2021 року із вимогою надати документи 16.07.2021 року у місті Бахмут, яке розташоване на відстані 50 кілометрів від міста Слов'янськ.
Позивачем 16.07.2021 року частково були надані документи, що підтверджується листом позивача від 16.07.2021 року № 1851, який долучений судом до матеріалів справи.
При цьому, у листі директор зазначав, що інші документи будуть надані додатково у строки визначені діючим законодавством.
Однак, не дочекавшись документів, зазначених у переліку з викресленнями та дописками від руки, які взагалі не оговорені у запиті, перевіряючими був складений Акт фактичної перевірки від 16.07.2021 року, не зважаючі на той факт що перевірка повинна була здійснена у період з 14.07.2021 року тривалістю не більше 10 діб, а також Акт про відмову у наданні документів, копія якого відсутня у позивача і зміст кого суперечить викладеному у цьому листі.
Пунктом 85.4 ст.85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Однак, посадовцями державного органу булим проігноровані приписи вищевказаної норми Податкового кодексу, що свідчить про відсутність умислу з боку представників позивача у вчиненні податкового правоопорушення з огляду на той факт що податківцями витребувались документи за період з 14.07.2019 по 23.07.2021 року.
З викладених судом позицій вірним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде задоволення його позовних вимог: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 19.08.2021 № 000/9226/0901 яким до ТОВ «СЕВЕР-АВТО» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020 грн.
З огляду на той факт, що спірні податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані судом з урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9981 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини другої цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами частини 3 цієї статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем додано до позову копію Договору про надання правничої допомоги № 04/1-02 від 04 лютого 2022 року.
Предметом зазначеного договору, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Декстра» є надання адвокатських послуг в адміністративній справі до ГУ ДПС в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь - визнати протиправним № 000/9224/0901 та № 000/9226/0901 від 19.08.2021 р.
У відповідності до п. 2.1.1 Договору визначений перелік робіт та дій, які повинен вчинити адвокат, в тому числі і за підговку та подання позовної заяви.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість робіт, передбачених п. 2.1.1 складає 1100 грн. із розрахунку 1 година витраченого часу адвоката, участь адвоката у судовому засіданні складає 1500 грн. за кожне судове засідання.
Дадатковою угодою № 1 до договору про надання правничої допомоги від 09 лютого 2022 року вартість підготовки позовної заяви склала 4440 грн із розрахунку 4 години х 1100 грн, що також підтвержується звітом.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції що вказані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем в розмірі 4 440 грн.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 200/2596/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 квітня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г.Казначеєв
І.Д.Компанієць