22 квітня 2025 року м. Київ
Справа №759/1369/22
Провадження №2-ві/824/34/2025
Київський апеляційний суд в складі головуючого судді Соколової В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Болотова Є.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору в частині,
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року клопотання позивача за основним позовом ОСОБА_1 про призначення судової оціночно-земельної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору в частині - задоволено.
Призначено у справі судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Сім'ї Бродських 6).
Провадження у справі до отримання висновку експертизи зупинено /т.4 а.с. 185,186/.
Не погодилась із вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 , її представником 11 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку на адресу суду апеляційної інстанції направлено апеляційну скаргу /т.4 а.с. 192-198/.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2024 року дану цивільну справу призначено складу суду: суддя-доповідач - Болотов Є.В., судді, які входять до складу колегії - Кулікова С.В., Музичко С.Г. /т. 4 а.с. 199/.
Протоколом автоматизованої зміни складу суду колегії суддів від 22 січня 2025 року замінено суддю Кулікову С.В. на Євграфову Є.П. /т.4 а.с. 204/.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року /т.4 а.с. 205/.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського апеляційного суду Болотова Є.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору в частині /т.4 а.с. 218,219/.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2025 року призначено справу до розгляду /т.4 а.с. 229/.
18 квітня 2025 року ОСОБА_1 направив на електронну пошту Київського апеляційного суду заяву про відвід судді Болотова Є.В.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 був учасником судового процесу в іншій судовій справі, участь у розгляді якої приймав суддя Болотов Є.В., та ним стосовно судді Болотова Є.В. було подано заяву до Державного бюро розслідувань про вчинення кримінального правопорушення. За таких обставин, існує обгрунтоване припущення, що дозволяє поставити під сумнів для стороннього спостерігача неупередженість судді Болотова Є.В. при розгляді цієї справи в апеляційній інстанції.
На підставі викладеного, просить відвести суддю Болотова Є.В. від розгляду справи /т.4 а.с. 240-243а/.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року визнано відвід судді Болотова Є.В. необгрунтованим. Питання про відвід судді Болотова Є.В. передано судді, який визначається у порядку, передбаченому ч.1 ст. 33 ЦПК України / т.4 а.с. 249/.
Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього Кодексу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2025 року питання про відвід судді Болотова Є.В. призначено судді Соколовій В.В. /т.5 а.с. 1/.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Так, згідно з ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, №33949/02, § 49 - 52, від 9 листопада 2006 року).
У рішенні Ради суддів України №34 від 08 червня 2017 у пункті першому роз'яснено, що подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.
Рішенням Ради суддів України №13 від 01 березня 2019 року внесено зміни до рішення Ради суддів України №34 від 08 червня 2017 року «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме пункт 1-й цього рішення викладено у наступній редакції: «Подання учасником судового процесу заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України».
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
ОСОБА_1 посилається у заяві на існування сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді Болотова Є.В. у зв'язку з його участю в іншій судовій справі за участі ОСОБА_1 , та подання ним стосовно судді Болотова Є.В. заяви до Державного бюро розслідувань про вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, заявником не надано жодного належного, достатнього, достовірного і допустимого доказу щодо необ'єктивності, упередженості судді Болотова Є.В. під час розгляду даної справи, та доказів порушення суддею його процесуальних прав, або вчинення суддею будь-яких правопорушень.
Таким чином, доводи заявника фактично зводяться до припущень щодо можливої упередженості і зацікавленості судді, та жодними доказами не підтверджуються.
Оскільки відсутні підстави для відводу судді, що містяться в національному законі, а також відсутні будь-які прояви упередженості судді або його особистих переконань з суб'єктивної точки зору та будь-які правомірні сумніви в безсторонності судді з об'єктивної точки зору при розгляді процесуальних питань, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Київського апеляційного суду Болотова Є.В. не підлягає задоволенню.
Суд також звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами. Згідно із ст. 44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами неприпустимо.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Болотова Є.В. - залишити без задоволення.
Продовжити розгляд цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору в частині, у тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.