апеляційне провадження №22-ц/824/7817/2025
справа №363/3422/22
21 квітня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Касандяком Володимиром Васильовичем, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року, постановлену під головуванням судді Козак І.А.,
із запереченнями на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 березня 2024 року, постановлену під головуванням судді ОСОБА_3,
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
В жовтні 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 08 квітня 2019 року у розмірі 45 926,27 грн станом на 30 серпня 2022 року.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено.
В лютому 2024 року до суду звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Касандяк В.В., із заявою про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 березня 2024 року заяву про перегляд заочного рішення суду залишено без руху.
В жовтні 2024 року адвокат Касандяк В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду додаткові пояснення по справі про наявність у ОСОБА_1 права на пільгу щодо сплати судового збору.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Касандяком В.В., про перегляд заочного рішення суду визнано неподаною та повернуто заявникові.
Не погодившись із постановленою ухвалою, адвокатом Касандяком В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, яка одночасно містить заперечення на ухвалу суду від 07 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвалу суду від 07 березня 2024 року постановлено неповноважним складом суду, оскільки 05 лютого 2024 року представник скаржника звернувся до суду із заявою про направлення електронного примірника заочного рішення суду адвокату Касандяку В.В. в його електронний кабінет, проте станом на 22 лютого 2025 року суддею ОСОБА_3 заяву не розглянуто. Того ж дня представником скаржника подано заяву про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду справи.
26 лютого 2024 року адвокатом Касандяком В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано заяву про перегляд заочного рішення суду, яку ухвалою від 07 березня 2024 року, постановленою суддею ОСОБА_3, залишено без руху, тобто суддею, якому заявником раніше висловлено недовіру.
Наведене уважає обов'язковою підставою для скасування ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 березня 2024 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без руху.
Вказує, що ОСОБА_1 має пільгу щодо сплати судового збору на підставі положень:
- частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав;
- пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
- пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначає, що судом першої інстанції проігноровано наведені посилання заявника та безпідставно покладено на останнього обов'язок із сплати судового збору, а також при постановлені оскаржуваних ухвал не наведено достатніх мотивів залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без руху та повернення заяви заявникові.
Посилається на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі №280/3035/21, від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/252.
Мотивуючи наведеним, просить суд скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року та ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 березня 2024 року. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
04 березня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від представника АТ КБ «ПриватБанк» ? адвоката Хитрової Л.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Уважає ухвалу про повернення заяви про перегляд заочного рішення суду законною, постановленою із дотриманням норм права.
Вказує, що суд правомірно залишив заяву про перегляд заочного рішення суду без руху. Так, заявник посилається на пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та долучає до заяви копію посвідчення серії НОМЕР_1 . Проте спір виник не у зв'язку із захистом прав заявника як учасника бойових дій, отже відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі наведеного припису Закону.
Посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
Зазначає, що посилання заявника на Закон України «Про захист прав споживачів» не підлягає застосуванню у цій справі, оскільки спірні правовідносини, а саме щодо стягнення кредитної заборгованості, виникли не у зв'язку із порушенням прав заявника як споживача послуг.
Мотивуючи наведеним просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, оскаржувані ухвали - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Залишаючи без руху заяву про перегляд заочного рішення суду, суд першої інстанції із посиланням на постанову Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 вказав, що оскільки спір виник не у зв'язку із розглядом питання щодо соціального захисту прав ОСОБА_1 як ветерана-учасника бойових дій, отже відсутні підстави для застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Повернувши заяву про перегляд заочного рішення суду, суд першої інстанції зазначив, що недоліки заяви не усунуто, інших підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не наведено, відповідних доказів не надано, отже заяву слід повернути заявникові.
З матеріалів справи установлено наступне.
В жовтні 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 08 квітня 2019 року у розмірі 45 926,27 грн станом на 30 серпня 2022 року.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31 січня 2023 року справу передано до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю (а.с.93-94)
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 березня 2023 року визначено головуючого суддю для розгляду справи ? ОСОБА_3 (а.с.106).
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено.
В лютому 2024 року до суду звернувся адвокат Касандяк В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , із заявою про перегляд заочного рішення суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27 лютого 2024 року визначено склад суду для розгляду заяви у складі судді ОСОБА_3 (а.с.140).
В заяві заявник просить, зокрема, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пунктів 8, 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження вказаного до заяви долучено копію посвідчення Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської райдержадміністрації серії ААВ №005335, з якого убачається, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 березня 2024 року заяву про перегляд заочного рішення суду залишено без руху.
Із змісту цієї ухвали убачається, що суд залишив заяву про перегляд заочного рішення без руху з підстав несплати судового збору. Клопотання про звільнення відповідача від сплати судового збору судом залишено без задоволення з посиланням на те, що спір у справі винник не у зв'язку з розглядом питання щодо соціального захисту прав ОСОБА_1 , як ветерана війни-учасника бойових дій, отже, суд зробив висновок про відсутність підстав, передбачених пунктом 13 частини статті 5 Закону України «Про судовий збір».
03 жовтня 2024 року розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку (а.с.163).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2024 року суддю ОСОБА_3 змінено на суддю Козак І.А. (а.с.163).
Із матеріалів справи убачається, що на виконання ухвали про залишення заяви без руху представник відповідача подав до суду пояснення щодо права ОСОБА_1 на пільгу щодо сплати судового збору. Вказує, що ОСОБА_1 має право на звільнення від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктів 8, 13, частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»».
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Касандяком В.В., про перегляд заочного рішення суду визнано неподаною та повернуто заявникові у зв'язку із неусуненням недоліків заяви.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вказує на таке.
Відповідно до частини 1 статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 285 ЦПК України унормовано вимоги до форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення суду. Згідно частини 8 цієї статті до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини 6 статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 185 ЦПК України визначено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі на підстави положень Закону України «Про захист прав споживачів», апеляційний суд вказує на таке.
Відповідно статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Таким чином, вказаний Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг банку АТ КБ «ПриватБанк». Натомість у цій справі скаржник ОСОБА_1 є відповідачем.
Позовна заява подана АТ КБ «ПриватБанк», із змісту заяви убачається, що предметом позову є стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору від 08 квітня 2019 року. Позов щодо стягнення заборгованості не є таким, що пов'язаний із порушенням прав скаржника як споживача. Отже, положення статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" не поширюються на ОСОБА_1 у цій справі.
З огляду на наведене, апеляційний суд констатує, що доводи апеляційної скарги в цій частині є помилковими.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Статтею 5 цього Закону визначено перелік підстав для звільнення осіб від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Пунктом 8 частини 1 статті 5 цього Закону передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно з пунктом 23 статті 13 цього ж Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
З огляду на те, що відповідач надав суду документи на підтвердження статусу інваліда 3 групи та наявності у нього права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, відповідно до вищезазначених правових норм він звільнений від сплати судового збору.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 300/2690/19.
Проте судом першої інстанції помилково не досліджено питання про звільнення відповідача від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та зроблено передчасний висновок про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду.
Ураховуючи вищенаведене, оскаржуване судове рішення не можна визнати законним із зазначених вище підстав.
Установлене є підставою для скасування ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині подання 22 лютого 2024 року заяви про відвід судді ОСОБА_3 апеляційний суд вказує, що в матеріалах справи відсутня така заява, відтак у суду відсутня можливість перевірити доводи апеляційної скарги в цій частині.
Щодо скасування ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 березня 2024 року про залишення без руху заяви про перегляд заочного рішення суду, апеляційний суд вказує на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Наведений у цій статті перелік є вичерпний та не містить ухвал, постановлених у порядку залишення процесуальної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вказує, що процесуальним законом не передбачено скасування ухвали, постановленої у порядку надання строку для усунення недоліків позовної заяви.
Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції від 07 січня 2025 року підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Касандяком Володимиром Васильовичем, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року - задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 січня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова