22 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5716/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов мотивовано протиправністю дій відповідача щодо відмови у встановленні та виплаті щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Так, позивач стверджує, що відповідач після перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі №600/747/24-а, не здійснює нарахування та виплату вказаної доплати у розмірі 2000,00 грн. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, адже перерахунок пенсії згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови №713, проведення якого виключає можливість встановлення щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої абзацом 1 цього пункту, полягає у його здійсненні у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії на виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Тому, на думку позивача, він має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713.
Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для подання відзиву; витребувано докази у відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивачу щомісячна доплата у розмірі 2000 гривень на виконання Постанови №713 Головним управлінням з 01.07.2021 не призначалася тому, що пенсія була призначена йому після 01.03.2018 року.
Ухвалою суду від 16 грудня 2024 року зупинено провадження у даній справі за №600/5716/24-а до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24.
Ухвалою суду від 22 квітня 2025 року поновлено провадження у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно з протоколом про призначення пенсії позивачу призначено пенсію починаючи з 21 березня 2018 року (дата звільнення у запас - 20 березня 2018 року) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
16 липня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону №2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. ст. 13, 21 і 36 Закону.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі №600/747/24-а, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яка полягає у відмові в проведенні з 01.04.2019 року перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області 28.11.2023 року за № 21/95 станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області 28.11.2023 року за № 21/95 станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного вище рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у травні 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача починаючи з 01 квітня 2019 року з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавка за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками, після здійсненого перерахунку пенсії представник позивача звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою (запитом) щодо нарахування доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713.
Листом від 21 жовтня 2024 року №2400-1702-8/42988 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецький області повідомило позивача (його представника) про те, що згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» пенсіонерам з числа колишніх військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейських та деяких інших осіб, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 та 36 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, з 01.07.2021 встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 даного пункту. Однак за матеріалами пенсійної справи встановлено, що позивач був звільнений зі служби 20 березня 2018 року, а 21 березня 2018 року йому було призначено пенсію. При обчисленні основного розміру пенсії враховано основні та додаткові види грошового забезпечення станом на дату звільнення - 20 березня 20118 року. З огляду на викладене, підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до рішення Уряду від 14.07.2021 №713 відсутні.
Вирішуючи спір, суд зазначає, що ключовим у цій справі є питання про наявність правових підстав для виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Пунктом 3 Постанови №713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Судом у цій справі встановлено, що пенсію позивачу призначено після 01.03.2018 року. При цьому для обчислення його пенсії пенсійним органом було враховано саме той розмір грошового забезпечення, визначений ОСОБА_1 при звільненні зі служби, тобто станом на 20 березня 2018 року.
Натомість правове регулювання, що передбачене пунктом 1 Постанови №713, передбачає, що підставою для призначення доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн є факт призначення пенсії саме до 01 березня 2018 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач не належить до суб'єктного складу осіб, яким згідно пункту 1 Постанови №713, встановлюється щомісячна доплата в сумі 2000 гривень.
Отже, у позивача відсутнє право на отримання з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Згідно обставин справи вказана доплата до пенсії позивачу взагалі не призначалася.
Відтак, вимоги позову про нарахування та виплату позивачу вказаної доплати до пенсії з дати її позбавлення є безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.
Посилання у позові на правові висновки у рішеннях Верховного Суду по цій категорії справ (зокрема, справа №420/2473/22) суд оцінює критично та відхиляє, оскільки обставини у вказаних справах суттєво відрізняються від обставин даної справи, які наведені вище. Зокрема, у справі №420/2473/22 позивачу, на відміну від ОСОБА_1 , пенсія за вислугу років була призначена до 01.03.2018 року, а з 01.07.2021 було призначено доплату до пенсії згідно Постанови №713. Проте в подальшому припинено її виплату у зв'язку із перерахунком пенсії на виконання судових рішень, що і у зумовило звернення до суду з позовами у справі №420/2473/22.
Крім цього, суд вважає, що при вирішенні даних спірних відносин не підлягають застосуванню висновки Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24 з огляду на таке.
Так, в ухвалі про відкриття провадження від 07 листопада 2024 року у зразковій справі №400/6254/24 (пункт 16) Верховний Суд визначив наступні ознаки типової справи:
а) позивачі є пенсіонерами, яким призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
б) позовні вимоги заявлені до територіального органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебувають позивачі;
в) спірні відносини стосуються правомірності дій пенсійного органу щодо припинення, після перерахунку на виконання рішення суду пенсії позивачів, виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
г) позивачі заявили тотожні позовні вимоги:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та зобов'язати виплатити щомісячну доплату до пенсії, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- виплатити індексацію згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- зобов'язати ГУ ПФУ продовжити нарахування й виплату спірної доплати (2000,00 грн) та індексації після перерахунку пенсії.
Між тим, Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи рішення Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24 від 16 грудня 2024 року, у своїй постанові від 13 березня 2025 року наголосила, що підставою для припинення виплати, зокрема, щомісячної доплати в сумі 2000 грн, передбаченої Постановою №713, є перерахунок пенсії саме у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) (пункт 111 постанови).
Натомість, як встановлено судом у даній справі, перерахунок пенсії позивача проводився на підставі довідки Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області 28.11.2023 року за №21/95 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, до якого враховано основні та додаткові види грошового забезпечення. Тобто, перерахунок пенсії ОСОБА_1 , який був здійснений на виконання рішення суду у справі №600/747/24-а, не був пов'язаний із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що є відмінним від тих обставин, які були предметом розгляду Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів протиправність оскаржуваних дій, натомість відповідач довів їх обґрунтованість.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, у тому числі витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 квітня 2025 року.
Повне найменування учасників процесу: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.П. Лелюк