22 квітня 2025 року справа № 580/1749/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розслідування факту зникненням безвісти 18.09.2023 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання ним бойового завдання;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести належним чином службове розслідування за фактом зникненням безвісти 18.09.2023 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 під час виконання ним бойового завдання, оформивши акт та результати розслідування у відповідності до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом міністерства оборони України № 322 від 27.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначив, що відповідач формально віднісся до проведення розслідування факту зникнення безвісти 18.09.2023 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , що перешкоджає реалізувати позивачці її соціальні гарантії як дружині зниклого військовослужбовця. З посиланням на положення Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021 вважає, що належним способом захисту порушеного права позивачки буде зобов'язання відповідача провести службове розслідування за фактом зникненням безвісти 18.09.2023 під час виконання бойового завдання військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином, оформивши акт та результати розслідування у відповідності до вимог Інструкції.
Ухвалою від 24.02.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.03.2025 представник відповідача подав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що у відповідача відсутні підстави для проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти, оскільки згідно Інструкції № 332 випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 10.02.2001 серії НОМЕР_2 .
На підставі рапорту командира І аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 3184 від 28.10.2023 “Про зникнення безвісти солдата призваного по мобілізації ОСОБА_2 за особливих обставин під час участі у воєнних діях», встановлено, що 18.09.2023 близько 12 години 00 хвилин, виконуючи бойове завдання за призначенням, під час обстрілу зі ствольної артилерії противником поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області було виявлено зниклим безвісти солдата ОСОБА_2 - стрільця аеромобільного відділення аеромобільного взводу І аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
На запит ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВЧ НОМЕР_1 листом від 09.10.2024 № 693/27854 повідомила, що зникнення військовослужбовця не вказано серед вичерпного переліку підстав для призначення розслідування, що визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженого наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017. Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021 поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил. Службові та спеціальні розслідування за фактом зникнення військовослужбовців за особливих умов не проводиться.
Представник позивача зазначає, що на його адвокатський запит від 11.11.2024 щодо повторного проведення службового розслідування, відповідач відповіді не надав.
Бездіяльність відповідача щодо неналежного розслідування факту зникнення безвісти 18.09.2023 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 під час виконання ним бойового завдання позивачка вважає протиправною, а тому звернулась в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно ч. 2-4 ст. 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений та діє до теперішнього часу.
Суд встановив, що на підставі рапорту командира І аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 3184 від 28.10.2023 “Про зникнення безвісти солдата призваного по мобілізації ОСОБА_2 за особливих обставин під час участі у воєнних діях», встановлено, що 18.09.2023 близько 12 години 00 хвилин, виконуючи бойове завдання за призначенням, під час обстрілу зі ствольної артилерії противником поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області було виявлено зниклим безвісти солдата ОСОБА_2 - стрільця аеромобільного відділення аеромобільного взводу І аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Оцінюючи доводи представника позивачки про бездіяльність військової частини щодо непроведення службового розслідування за фактом зникнення 18.09.2023 ОСОБА_2 , суд зазначає таке.
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 “Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція № 332).
Згідно пункту 1 розділу І Інструкції № 332 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Пунктом 1 розділу II Інструкції № 332 визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме, обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Суд врахував, що згідно наявних у матеріалах справи рапортів, доповідей посадових осіб відповідача вбачається, що ОСОБА_2 зник безвісти за обставин виконання бойового завдання за призначенням під час обстрілу зі ствольної артилерії противником.
Суд зазначає, що ракетно-артилерійський обстріл є одним із видів вогневого ураження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій.
Таким чином зникнення військовослужбовця внаслідок вогневого враження є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають в силу прямого припису п. 3 Інструкції № 332.
З урахуванням зазначеного, підстави для проведення службового розслідування згідно з Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків № 332 відсутні, у зв'язку із чим суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо не проведення службового розслідування у спірних правовідносинах.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 );
2) відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 22.04.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК