про повернення позовної заяви
. 22 квітня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/4186/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу з 01.05.2024 щомісячної доплати до основного розміру пенсії, передбаченої абзацом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01.05.2024 щомісячну доплату до основної пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 позовну заяву залишено без руху в зв'язку з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.05.2024 по 26.09.2024 разом із доказами, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
17.04.2025 до суду на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання позивача, в якому позивач зазначає, що строк звернення до суду позивачем потрібно рахувати з моменту коли він дізнався про порушення свого права, а саме 10.01.2025 (дата отримання відповіді орану Пенсійного фонду на звернення позивача). При цьому просить поновити позивачу пропущений строк на звернення до суду з незалежних від нього причин.
Розглянувши подане клопотання та матеріали позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Зокрема, в силу частини першої цієї статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зауважила, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У постанові від 18 листопада 2020 року у справі №380/5202/20 Верховний Суд вказав, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Предметом цього спору є дії відповідача щодо не нарахуванні та виплати з 01.05.2024 доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", яка виплачується безпосередньо позивачу щомісячно. Тобто про розмір пенсії позивач дізнавався щомісячно в день її надходження.
Отже, судом встановлено, що підстави, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, виникли в травні 2024 року у зв'язку з отриманням пенсії в меншому розмірі. Однак, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом лише 31.03.2025 року, що підтверджується відомостями реєстрації вхідної кореспонденції. Матеріалами позову не підтверджено, що існували обставини які об'єктивно могли вплинути на можливість реалізації позивачем права на звернення до відповідача або суду з цим позовом.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За обставин цього спору суд зауважує що, отримання позивачем листа відповідача від 10.01.2025 у відповідь на звернення позивача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права; ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, адже матеріали позову не містять належних доказів, що свідчили б про відсутність у позивача об'єктивної можливості звернутись як до компетентного органу, так і до суду протягом розумного строку після одержання пенсії у травні 2024 року.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17, від 16 травня 2018 року у справі №521/9634/17, від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Таким чином, надаючи оцінку доводам, приведеним у клопотанні про поновлення пропущеного строку, суд зазначає, що зміст поданої заяви, як і зміст позовної заяви, не містить переконливих доводів з приводу того, що позивач з травня 2024 року не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо нарахування та виплати доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та/або ж звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.
Тож заявник так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду, які завадили позивачу звернутися з цим позовом в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", що охоплюють період з 01.05.2024 по 26.09.2024 упродовж встановленого законом строку, а тому наведені обставини суд визнає недостатніми для поновлення строку звернення до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що охоплюють період з 01.05.2024 по 26.09.2024 оскільки зазначені позивачем у клопотанні обставини не є поважними, а тому заява про поновлення цього строку не підлягає задоволенню.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються вимог щодо нарахування та виплати доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", що охоплюють період з 01.05.2024 по 26.09.2024, а тому в суду наявні підстави для повернення позовної заяви в частині вимог, що заявлені з пропуском строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", що охоплюють період з 01 травня 2024 року по 26 вересня 2024 року, та відповідно визнання протиправними дій відповідача в цій частині.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", що охоплюють період з 01 травня 2024 року по 26 вересня 2024 року - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити ініціатору звернення разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.О. Чеснокова