про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21 квітня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/5165/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 майора поліції, начальника відділення поліції №2 Миргородського районного відділу поліції ГУ Національної поліції України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 майора поліції, начальника відділення поліції №2 Миргородського районного відділу поліції ГУ Національної поліції України в Полтавській області про:
- визнання бездіяльності керівника ВП №2 майора поліції Мелашенка Олександра Олексійовича по ненаданню відповіді на звернення від 12 січня 2025 року ЄО №229 протиправною , такою що порушує статтю 18 ЗУ "Про Національну поліцію";
- зобов'язання ОСОБА_2 надати відповідь на звернення від 12 січня 2025 року, зареєстрованого в ЄО під №229.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 4 цього Кодексу адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; а публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених (допущених) ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 2 частини другої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про звернення громадян" дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".
Тож оскарження рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених, допущених) у порядку, визначеному КПК України, розглядаються не інакше як за нормами КПК України, а не за нормами Закону України "Про звернення громадян".
Позов ОСОБА_1 , який надійшов до адміністративного суду, вимагає від адміністративного суду встановлювати певні обставини та досліджувати відповідні матеріали кримінального правопорушення, перевіряти та надавати оцінку фактичним обставинам на предмет дотримання приписам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України, що не властиво адміністративному суду та не відповідає завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
У постанові Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 420/13296/22 про визнання протиправними дій щодо несвоєчасного та неналежного розгляду звернення та зобов'язання розглянути звернення відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" зазначено, що "орган дізнання, попереднього слідства, прокуратури під час вчинення діянь, пов'язаних із досудовим розслідуванням злочинів, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, а отже оскарження таких дій має відбуватися виключно за правилами, установленими КПК України. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року в справа № 826/2004/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 808/390/18 та від 28 серпня 2019 року в справі № 1540/5031/18.
Оскільки спірні правовідносини стосуються окремих питань діяльності відповідача, яка регламентована нормами Кримінального процесуального кодексу України, суд доходить висновку, що спір, який виник між сторонами у цій справі, не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги те, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
За правилами частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Таким чином, повторне звернення позивачем з вказаними позовними вимогами до того самого відповідача та з тих самих предмета і підстав не допускається.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 171, 248, 256, 287, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 майора поліції, начальника відділення поліції №2 Миргородського районного відділу поліції ГУ Національної поліції України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду у порядку, установленому КПК України.
Роз'яснити, що повторне звернення тієї самої особи до суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.І. Слободянюк