Справа № 420/6291/25
22 квітня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
судді: Бойко О.Я.
за участі:
секретаря судового засідання: Кралі І.С.
представниці позивача: Лобачової А.А.
представниці відповідача: Захарової Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представниці позивача за зустрічним позовом про відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі за первісним позовом ГУ ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення сум податкового боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ГУ ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення сум податкового боргу.
04.04.2025 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Разом з зустрічним позовом позивач надав клопотання, в якому позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
У вказаному клопотанні представниця позивача на обґрунтування неспроможності вчасної сплати судового збору зазначає, що згідно з розрахунком судового збору у цій справі розмір судового збору обраховується за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою - ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
В даному випадку ціна позову визначається у розмірі 4 418 030,97 грн., що складає 15140 грн. - розмір судового збору.
Відповідно до даних про заробітну плату за 2024 позивачу було нараховано 93300 грн.
Таким чином, на думку позивача 15 140 грн. від 93300 грн. складає 16,23 % , що становить більше ніж 5% річного доходу позивача за попередній календарний рік. При цьому позивач посилався на ст.8 Закону України “Про судовий збір».
До вказаного клопотання позивач додав довідку з Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення).
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухваленні судового рішення у справі.
Також відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір» : “ Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
[...]розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік».
Також відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру , який подано фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що ціна позову складає 4 418 030,97 грн. З урахуванням розмірів , встановлених ст.4 ЗУ “Про судовий збір», 1 відсоток від цієї ціни складає 44 180 грн., що перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму (5*3028 грн.=15 140 грн.).
Отже розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання зустрічного позову складає 15 140 грн.
Відповідно до довідки Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) позивач за звітний 2024 рік отримав дохід у сумі 93300 грн.
Таким чином, розмір судового збору 15 140 грн. становить від розміру річного доходу позивача 93 300 грн. - 16,23 %, що перевищує встановлені законом 5%.
З урахуванням розміру судового збору та доходу позивача за попередній 2024 календарний рік, а також те, що позивач є фізичною особою, суд вважає, що у нього є законні підстави для відстрочення сплати судового збору.
З метою забезпечення доступу до правосуддя та дотримання необхідного балансу між правами позивача та відповідача, задля дотримання рівності сторін перед законом та судом, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору належить до задоволення з метою запобігання порушення самої сутності права на допуск до правосуддя.
Надана правова оцінка ґрунтується на загальних принципах Європейського суду з прав людини, сформованих з цього питання, а саме: право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. TheUnitedKingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France рішення від 29 липня 1998 року, ReportsofJudgmentandDecisions 1998-V, с. 1867, параграф 37) (Мельник проти України, рішення від 28 березня 2006 року, п. 22).
Суд звертає увагу позивача, що відстрочення сплати судового збору не звільняє його від сплати такого судового збору.
З урахуванням викладеного,керуючись ст. ст. 2,6,133,243,294 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд
1.Клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.
2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок),00 грн. у справі № 420/35133/23 до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст.293,295 КАС України, з урахуванням п.15.5. п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Cуддя Оксана БОЙКО