Справа № 420/1656/25
про залишення позову без руху
22 квітня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення з 25.05.2022 року по 26.11.2024 року в повному обсязі, з урахуванням всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення, передбачених Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міноборони України від 07.06.2018 № 260, із змінами та доповненнями;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.05.2022 року по 26.11.2024 року в повному обсязі, з урахуванням всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення, передбачених Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міноборони України від 07.06.2018 № 260, із змінами та доповненнями, та здійснити його виплату, з урахуванням раніше сплачених сум.
Ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву разом з додатками було повернуто позивачу відповідно до п.3 ч.4 ст. 169 КАС України.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року по справі № 420/1656/25, - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
18.04.2025 справу повернуто до Одеського окружного адміністративного суду та передано судді Бойко О.Я. для продовження розгляду.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України.
Позивач оскаржує бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 25.05.2022 року по 26.11.2024 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 26.11.2024 р. № 53-РС, сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пп. б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я.
З даним позовом позивач звернувся до суду 17.01.2025 року через систему «Електронний суд».
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що позовні вимоги в частині перерахунку грошового забезпечення є трудовим спором, оскільки їх необхідно розцінювати як вимоги про виплати грошового забезпечення у належному розмірі, яке охоплюється поняттями “заробітна плата» і “оплата праці».
Таким чином, в аспекті спірних правовідносин, поняття грошове забезпечення та заробітна плата, які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому позовні вимоги в межах у цій частині охоплюються застосованим статті 233 КЗпП України визначенням законодавство про оплату праці.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Отже, з 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тобто, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строком звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, строки, визначені статтею 233 КЗпП України, підлягають застосуванню з 01.07.2023 року.
21.03.2025 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду прийняв постанову у справі №460/21394/23, відповідно до якої Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного адміністративного суду:
- від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, у яких Верховним Судом до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
- від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом - 22 травня 2024 року] та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21 березня 2023 року], у яких Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
- від 12 вересня 2024 року у справі №200/5637/23, у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, закінчилися з припиненням дії карантину.
Судова палата зазначила, що спірний період [з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.
Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 25.05.2022 року по 19.10.2024 року, а з 20.10.2024 по 26.11.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 .
Отже, спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) та після цього.
Відповідно, період з 25.05.2022 до 19.07.2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19.07.2022 року до 26.11.2024 року регулюється вже нині чинною редакцією ч. 1 ст. ст. 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (з урахуванням пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України).
Враховуючи, що при отриманні грошового забезпечення за кожний місяць проходження служби позивач повинен був дізнатися про порушення права на виплату всіх належних сум, суд висновує, що станом на момент звернення позивача до суду (17.01.2025 року), тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року до 17.10.2024 року сплинув, а отже і строк для звернення з позовними вимогами за цей період завершився.
Заяву про поновлення строку звернення до суду позивач не подав.
Період позовних вимог з 17.10.2024 по 26.11.2024 охоплюється тримісячним строком звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Дослідивши зміст позовних вимог, суд виявив, що позивачем не конкретизовано та чітко не визначено зміст позовних вимог та не конкретизовано їх щодо кожного з відповідачів окремо.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Позивач оскаржує бездіяльність відповідачів - військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 25.05.2022 року по 26.11.2024 року в повному обсязі з урахуванням всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Проте, зі змісту позовної заяви не вбачається, які види грошового забезпечення позивач вважає невиплаченими та чому.
З огляду на вищевикладене, суд роз'яснює позивачу, що його вимоги до відповідачів мають бути чітко та конкретно сформульовані відповідно до приписів ч. 1 ст. 5 КАС України, як і коло цих відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року до 17.10.2024 року, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази цьому. Також позивач має чітко викласти зміст позовних вимог та вказати, кому з відповідачів ці вимоги адресовані.
Керуючись ст.ст. 5,122-123, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана БОЙКО