Справа № 420/35292/24
22 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 1256/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Ід. номер НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку на 3 групі зі ставкою 5 відсотків з 01.10.2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку;
- стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3028,0 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Ухвалою суду від 19.11.2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви із врахуванням висновків викладених в ухвалі суду з копією для відповідача (уточнивши свій правовий статус шляхом конкретизації ким подається даний адміністративний позов - фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, враховуючи, що в прохальній частині позовні вимоги стосуються захисту прав та інтересів ОСОБА_1 саме як фізичної особи - підприємця.).
28.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачем зазначено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 01.07.2008 зареєстрований як фізична особа - підприємець та з 02.07.2008 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області (Суворівська державна податкова інспекції). З 01.07.2020 Позивач перебував на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку на 3 групі зі ставкою 5 відсотків). Основний вид діяльності Позивача - 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку (основний). Позивач включений до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та є постачальником електронних комунікаційних послуг з видом діяльності IA.S1 «Послуга доступу до мережі Інтернет» - Послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет.
Головним державним інспектором Одеського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, ОСОБА_2 , на підставі пункту 299.11 статті 299 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, проведено перевірку в частині права застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності підприємцями, при постачанні електронних комунікаційних послуг, за результатом якої складено Акт про результати перевірки застосування спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності від 25.09.2024 року № 42093/15- 32-24-07. Перевіркою встановлено, що платником єдиного податку третьої групи порушено умови перебування на спрощеної системи оподаткування, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права платникам застосовувати спрощену систему оподаткування (абз.8 п.гі. 291.5.1 п. 291.5 ст.295 Кодексу), КВЕД - 2010: 61.90 - «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
На підставі вказаного акту перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення від 30.09.2024 року № 1256/15-32-24-07-21про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024 року.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення мотивовані тим, що Акт № 42093/15-32-24-07 від 25.09.2024 року було складено за наслідками проведення невстановленого виду контрольного заходу, що не відповідає вимогам ПК України щодо порядку та процедури проведення перевірок платників податків. За вказаних обставин, складений відповідачем Акт про результати перевірки застосування спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності № 42093/15-32-24-07 від 25.09.2024 не може бути належним та допустимим доказом, що свідчить про виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірки порушення платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України та не надає можливість для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до абз. 1 п. 299.11 ст. 299 ПК України.
Також позивачем зазначено, що обмеження бути платниками єдиного податку першої - третьої груп стосується не всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері електрозв'язку, а лише суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку, фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. ФО-П ОСОБА_1 вище перелічені послуги не надав та не надає.
Ухвалою від 02.12.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/35292/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
16.12.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, відповідач зазначив, що з набранням чинності 1 січня 2022 року Закону України від 16 грудня 2020 року №1089-ІХ «Про електронні комунікації» (далі - Закон №1089) платники податків при постачання електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Відповідно до Закону № 1089 оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. Проте попередній Закон України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022) розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку). На сьогодні норми закону № 1089 не визначають окремого суб'єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж. Тобто, відповідно до норм закону № 1089 платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права обирати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами КВЕД ДК 009:2010, які суб'єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощенній системі оподаткування. Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Вказаний наках визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 - «Діяльність у сфері проводового електрозв'язку», 61.20 - «Діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку», 61.30 - «Діяльність у сфері супутникового електрозв'язку» та класу 61.90 - «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
Також відповідач вказує, що Державною податковою службою було направлено лист від 01.07.2024 року № 1288/4/99-00-24-01-03-04 до Міністерства фінансів України з позицією Державної податкової служби України щодо неможливості застосування юридичними особами спрощеної системи оподаткування. 05.07.2024 року Міністерством фінансів України листом 11220-04-62/20255 підписаним заступником міністра фінансів України було надано відповідь на лист Головного управління ДПС на лист №1288/4/99-00-24-01-03-04 від 01.07.2024 року, у якій Міністерство фінансів України погоджується із позицією Державної податкової служби України. Отже, фізичні особи - підприємці, які обрали вищевказані КВЕД-2010 та надають електронні комунікаційні послуги не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Головним управлінням ДПС в Одеській області Чічуру Вячеслава Андрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) було попереджено про неможливість використання заборонених КВЕД на спрощеній системі оподаткування листом від 06.08.2024 року № 30431/6/15-32-24-07-10, в якому платника повідомлено про норми Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-ІХ Про електронні комунікації «платники податків при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності».
Висновком перевірки встановлено , що позивачем - платником єдиного податку третьої групи порушено умови перебування на спрощеної системи оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права платникам застосовувати спрощену систему оподаткування (аб.8 пп.291.5.1 п. 291.5 ст.298 ПКУ) та фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 проведено анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за рішенням Головного управління ДПС в Одеській області № 1256/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 року, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, тобто з 01.10.2024 року. Заява щодо неможливості виконання податкових зобов'язань відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області не надавалась.
19.12.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечував проти доводів відповідача та наполягав на позовних вимогах.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
01.07.2004 року зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25560000000071427 від 01.07.2008 року).
Видами діяльності позивача є: 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку (основний); 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 93.12 Діяльність спортивних клубів; 43.21 Електромонтажні роботи; 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси.
ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2020 року перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група, ставка 5%).
Згідно витягу з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг № 104-6820/104 від 06.10.2024 року позивач включений до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та є постачальником електронних комунікаційних послуг з видом діяльності IA.S1 «Послуга доступу до мережі Інтернет» - Послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет.
Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України проведено перевірку в частині права застосування спрощеної системиоподаткування, обліку та звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , при постачанні електронних комунікаційних послуг.
При перевірці використано інформацію, яка зберігається в базах даних Інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Перевіркою встановлено, що платником єдиного податку третьої групи порушено умови перебування на спрощеної системи оподаткування, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права платникам застосовувати спрощену систему оподаткування (абз.8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст.295 Кодексу), КВЕД - 2010: 61.90 - «Інша діяльність у сфері електрозв'язку».
За наслідками перевірки складено Акт від 12.09.2024 року №39438/15-32-24-07 «Про результати перевірки застосування спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», відповідно до висновків якого:
відповідно до п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України та встановлених порушень згідно вимог абз.5 пп.298.2.3, п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 буде проведено анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за рішенням Головного управління ДПС в Одеській області, прийнятим на підставі акта перевірки, з 01.10.2024 року.
На підставі вказаного акту перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення № 1256/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яким анулювано реєстрацію платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Відповідно до вимог ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Згідно з вимогами пп.20.1.4. п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до вимог п.291.2. та 291.3. ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 299.3. ст.299 ПК України визначено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Згідно з вимогами пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, а саме у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
Одночасно, абз.1 п.299.11 ст.299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку третьої групи.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 02.10.2018 року у справі №805/1307/17-а, від 03.12.2020 року у справі №200/9334/19-а та від 14.07.2021 року у справі №808/224/18.
Пунктом 75.1. ст.75 ПК України, зокрема, передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем складено Акт від 12.09.2024 року №39438/15-32-24-07 «Про результати перевірки застосування спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )».
Спірним питанням в даній справі є правомірність висновків контролюючого органу про достатність наявності відомостей щодо суб'єкта господарювання у інформаційних базах даних ДПС України про його види діяльності, а саме: «Інша діяльність у сфері електрозв'язку» (61.90).
Так, 16 грудня 2020 року прийнятий Закон України «Про електронні комунікації» №1089-IX (далі - Закон №1089-IX, який набрав чинності з 01.01.2022 року), що визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Відповідно до вимог ст.16 Закону №1089-IX суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.
У Повідомленні зазначається вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до Повідомлення шляхом проставляння суб'єктом господарювання відмітки навпроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються в довільній формі.
За приписами ст.17 Закону №1089-IX регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі - НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Постановою НКЕК від 20.04.2022 року №30 «Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг» затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг (зі змінами), який зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2022 року за №502/37838.
Враховуючи наведене, при поданні Повідомлення суб'єкт господарювання самостійно визначає необхідний перелік видів електронних комунікаційних послуг згідно з Орієнтовним переліком, а в разі відсутності в Орієнтовному переліку послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надаються ним в довільній формі.
На підставі поданих суб'єктами господарювання Повідомлень, НКЕК веде в електронному вигляді Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, за встановленими нею порядком та формою. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг розміщений у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКЕК.
Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг у встановленому порядку отримують витяги з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, які зокрема містять інформацію про код, вид та опис електронних комунікаційних послуг та код юридичних осіб за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців.
Єдиним ресурсом, де відображаються актуальні дані про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, в тому числі про надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (далі - Реєстр). Документом, який може підтвердити право суб'єкта господарювання на надання того чи іншого виду послуг у сфері електронних комунікацій, є Витяг з Реєстру, наданий уповноваженими посадовими особами НКЕК.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 включена до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за №3864, як постачальник електронних комунікаційних послуг з надання:
- послуги доступу до мережі Інтернет (Код IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмутного доступу до мережі Інтернет. З використанням мережі: (власної мережі).
Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп визначені п.291.5 ст.291 ПК України.
Зокрема, відповідно до пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють діяльність з:
- діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності);
- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
- діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;
- діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто, законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг поштового зв'язку, телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого), з надання іншим особам послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Раніше, Законом України від 18.09.2019 року №102-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» було припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, що здійснювалась на виконання Закону України «Про телекомунікації» та передбачала ліцензування наступних видів діяльності у сфері телекомунікацій: діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
01.01.2022 року набрав чинності Закон №1089-IX, який не передбачає згаданих видів діяльності та, відповідно, в Орієнтовному переліку такі види діяльності відсутні.
Водночас, окремі норми актів законодавства України лишаються неприведеними у відповідність до Закону №1089-IX, який прийнято з метою імплементації актів права ЄС, зокрема, Директиви 2018/1972 Європейського парламенту і ради від 11.12.2018 року «Про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій».
Так, зазначені застарілі назви видів діяльності у сфері телекомунікацій, ще містяться у абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про телекомунікації»:
оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;
провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку.
Пунктом 70 ст.2 Закону №1089-IX визначено, що: оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.
У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.
У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
У свою чергу, згідно з вимогами п.87 ст.2 Закону №1089-IX постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з пунктом 85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Тобто, відповідно до Закону №1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.
В Офіційному узагальненому роз'ясненні наведено види електронних комунікаційних послуг, які максимально відповідають видам діяльності, зазначеним у пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ, зокрема, це:
послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації, Код послуги - IC. S1;
послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж, Код послуги - OS. S1.
Тобто, лише при здійсненні цих 2 видів електронних комунікаційних послуг постачальник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Поряд із цим, як встановлено судом, під час реєстрації діяльності у НКЕК у відповідності до вимог Закону України «Про електронні комунікації» позивач не зазначав у якості діяльності такого виду діяльності як OS.SI: «Послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж» чи ІС.SI «Послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації».
Крім того, відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд уважає, що обмеження перебування на єдиному податку згідно до абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України стосується виключно суб'єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: поштовий зв'язок, телефонний зв'язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Натомість, як встановлено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, ФОП ОСОБА_1 не здійснює діяльності за вказаними вище видами, які передбачені пп 291.5.1. п.291.5 ст.291 ПК України, а тому підстави для анулювання позивачу реєстрації платником єдиного податку третьої групи відсутні.
При цьому, не приведення у відповідність положень ПК України, у зв'язку із змінами у законодавстві про електронні комунікації, призводить до неоднозначного трактування таких норм.
Відповідно до вимог п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Виходячи з цього, суд дійшов висновком, що рішення ГУ ДПС в Одеській області № 1256/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Також суд уважає, що внаслідок протиправного прийняття рішення в№ 1256/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 року ФОП ОСОБА_1 було неправомірно виключено з реєстру платників єдиного податку, а тому належним захистом прав позивача у даному випадку є саме зобов'язання Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якості платника податку третьої групи з 01.10.2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку,тобто з дати виключення з цього реєстру з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., згідно платіжної інструкції № КХРВ-5В2Р-Т5Т6-ВХ1Х від 30.10.2024 року.
Таким чином, враховуючи задоволення позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вичинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 1256/15-32-24-07-21 від 30.09.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у якості платника податку третьої групи з 01.10.2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.04.2025 року.
Суддя Г. В. Лебедєва